№ 2818 від 15.01.2024 р.
Прем’єр-міністру України |
ШМИГАЛЮ Д.А. |
Щодо необхідності відмови від проекту Закону України
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону
України «Про електронні комунікації» щодо рентної
плати за користування радіочастотним ресурсом України»
Шановний Денисе Анатолійовичу!
Асоціація «Телекомунікаційна палата Україна» (надалі – Асоціація), що об’єднує легальних учасників ринку електронних комунікацій, які виступають за створення рівних умов та сприятливого середовища для ведення чесного бізнесу, висловлює Вам свою повагу та просить врахувати наступне.
Міністерством фінансів України (надалі – розробник) розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» (далі –законопроект), який вже направлено для схвалення Урядом.
Законопроект під час його громадського обговорення отримав достатньо зауважень та пропозицій, разом з цим вони не враховані розробником, але, при цьому, як нам стало відомо, він направлений на схвалення Кабінету Міністрів України, в редакції, що містить положення, які негативно впливають на членів Асоціації, а також на інвестиційну та спектральну політику держави.
Законопроект передбачає дострокову відміну підвищувальних і понижувальних коефіцієнтів (далі – спектральні коефіцієнти), що визначені п.254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для стільникового радіозв’язку та застосовуються до ставок рентної плати за користування радіочастотним спектром України для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензій, виданих до 1 січня 2022 р. на тендерних засадах.
Строк для застосування спектральних коефіцієнтів встановлений у п. 93 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та обмежений часом дії ліцензій, проданих операторам на відкритих тендерах зі строком до 15 років кожна. Кількість цих ліцензій на ринку є не змінною. Ліцензійні зобов’язання, як і ширина смуги, яка виділена кожному оператору, не зміняться до закінчення строку цих ліцензій.
Основними завданнями запровадження спектральних коефіцієнтів, як механізму оптимізації та економічної доцільності, були і залишаються:
- рівні умови для користувачів спектру в усіх перспективних діапазонах;
- підтримка ринкових механізмів для усунення невиправданої концентрації спектру.
І ці завдання є важливими на сьогодні у спектральній політиці держави, що є основним фактором розвитку сучасного ринку електронних комунікацій.
Наразі таке регулювання здійснюється без необхідних заходів з відстеження результативності діючих норм Кодексу, Закону України «Про електронні комунікації», з порушенням принципу стабільності податків, що вимагається у підпункті 4.1.9 пункту 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України та має очевидні ризики для ринку та інвесторів.
Асоціація провела публічне обговорення законопроекту і його регуляторного впливу на організованому дискусійному майданчику Діалог «Щодо рентної плати за користування РЧС України. Перспективи. Ризики. Застереження» (далі – Діалог).
Учасники Діалогу відмітили, що законопроект несе загрозу інвестиціям та розвитку мереж і його текст потребує додаткового опрацювання з профільними фахівцями з радіозв’язку. Резолюція Діалогу додається.
Асоціація наголошує, що відміна спектральних коефіцієнтів зараз:
- призведе до структурних змін в спектральній політиці держави, бо за час дії спектральних коефіцієнтів і завдяки їм кожен з операторів накопичив певний обсяг спектру.
Ці накопичення спектру відбувалися в різних діапазонах частот, відповідно до стратегічних планів операторів, наявних ресурсів та затверджених інвестиційних кейсів. Наприклад, один оператор може зосередитись на розвитку 3G, інший – на розширенні мережі 4G в сільській місцевості, третій – на покращенні якості зв’язку в міських районах.
У разі дострокової відміни спектральних коефіцієнтів, оператори, які вже накопичили значний обсяг спектру в певних діапазонах, отримають конкурентні переваги перед операторами, які не змогли цього зробити, а спектр – це обмежений ресурс.
Це може призвести до поглиблення нерівності на ринку мобільного зв’язку в Україні, оскільки оператори з більшим обсягом спектру зможуть надавати більше послуг абонентам та отримувати більші прибутки. Конкуренція, відповідно, на ринку стане вразливішою, що може негативно вплинути на інновації та розвиток нових технологій;
- спричиняє різку, одномоментну зміну податкового навантаження на користувачів радіочастотного спектру, створюючи нерівномірне збільшення податків тільки для одного оператора мобільного зв’язку.
Розрахунки змін у податковому навантаженні для операторів мобільного зв’язку прогнозуються таким чином, що для ПрАТ «Київстар» бюджетні зобов’язання стають меншими на 80,5 млн. грн/рік, для ПрАТ «ВФ Україна» – збільшуються на 0,9 млн.грн/рік, тоді як для ТОВ «лайфселл» річна рента зросте одномоментно до 132,5 млн грн/рік. При цьому, економічна вигода для держави складе близько 56 млн. грн на рік, що демонструє річний приріст всього на 2,6 % порівняно з поточними умовами оподаткування.
Такий дисбаланс стає загрозою фінансовій спроможності операторів забезпечити розвиток мереж, їх відновлення, сталості їх роботи, а особливо в умовах війни і зростаючих кібератак на інфраструктуру.
Під загрозою виконання в Україні стають програми відновлення та розвитку мобільної інфраструктури, покриття мешканців в сільській місцевості мобільним зв’язком для зменшення цифрового розриву, а також можливості виконання дій при припиненні надання базових сервісів одним з операторів на всій території України. Також, в свою чергу, зменшення фінансових можливостей операторів може завадити реалізації одній із цілей уряду – забезпечення 95% населення мобільним зв’язком четвертого покоління.
- має негативний вплив на інвестиційну політику в Україні, у вигляді фактору непередбачуваності регуляторного середовища. Україна має низку цілей у сфері інвестиційної політики, зокрема, залучення іноземних інвестицій, створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та стимулювання інновацій. Частота змін податкового законодавства та відсутність чітких правил гри, які у даному випадку очевидно змінюються до закінчення строку дії проданих державою ліцензій за умови застосування спектральних коефіцієнтів, створюють невизначеність для інвесторів і призведуть до зменшення їхньої довіри до України.
Так, державою було прийнято фінансове рішення, що є її інвестиційним зобов’язанням у розвитку мобільного зв’язку в Україні, покриття території України 4G зв’язком, що на постійній основі виконується операторами мобільного зв’язку, а інвестиції ними для цього були заплановані та розподілені на весь термін дії відповідних ліцензії.
Спектральні коефіцієнти допомогли державі продати ліцензії і тоді інвестори принесли в бюджет понад 60 млрд. грн., справедливо розраховуючи на те, що ці спектральні коефіцієнти будуть діяти на весь строк отриманих ними ліцензій, відповідно сформували CAPEX до 15 років дії ліцензій в перспективних діапазонах, маючи розуміння наявності гарантій від держави у вигляді коефіцієнтів для покриття ризику невиправданої концентрації спектру і монополізму.
- призводить до зменшення капітальних інвестицій операторів в розвиток власних мереж мобільного зв’язку, поглиблення нерівності на ринку та зменшення інвестицій в інші сектори економіки. Створюються умови, коли оператори можуть відмовитися від розширення мережі в сільській місцевості, оскільки це буде менш рентабельним відмовитися від впровадження нових технологій, таких як 5G, оскільки це буде вимагати додаткових інвестицій, відмовитися від інновацій в сфері обслуговування абонентів, оскільки це також буде вимагати додаткових інвестицій. Відсутність стабільності та прогнозованості в частині оподаткування зменшуватиме можливості операторів мобільного звʼязку до відновлення та подальшого розвитку цифрової інфраструктури на території України, що є надзвичайно важливим в умовах триваючого повномасштабного вторгнення та необхідності в забезпеченні сталого звʼязку, в тому числі на прифронтових та деокупованих територіях.
Вирішення питання зміни умов застосування спектральних коефіцієнтів потребує додаткового фахового вивчення, при цьому, на думку Асоціації, можливість їх застосування має залишатися незмінною до кінця строку дії ліцензій, виданих до 1 січня 2022 року, як гарантія забезпечення справедливих умов для ліцензіатів та збереження інвестиційної привабливості телекомунікаційного сектору.
Враховуючи вищевикладене, просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичу, не допустити схвалення цього законопроекту, який має загрозу зростання ризиків для інвестицій і дестабілізації конкурентного середовища на ринку електронних комунікацій та потребує додаткового фахового розгляду та окремих Урядових доручень.
З повагою
Голова Ради Асоціації
«Телекомунікаційна палата України» Т. Попова
