Автор: Маруся

Лідер ринку розваг компанія ВОЛЯ підбила підсумки телеперегляду в першому кварталі 2016 року. Згідно з результатами аналітичної системи ВОЛІ, п’ятірка найбільш популярних каналів представлена українськими національними – «1 + 1», СТБ, ICTV, «Новий» і «Україна». Міцно влаштувалися в ТОП-30 власні канали компанії – «ВОЛЯ CINE + HD» і «ВОЛЯ CINE + MIX». Новий дитячий канал ВОЛІ «CINE + KIDS HD», запущений два місяці тому, також увійшов в рейтингову тридцятки. Жанрові уподобання глядачів виглядали в першому кварталі так: найбільш популярні пізнавальні, інформаційні та кінопрограми. При цьому в трійці найбільш затребуваних фільмових каналів – «ВОЛЯ CINE + HD», «ВОЛЯ CINE + MIX». Високий попит на розважальні і дитячі телепрограми, серед яких багато шанувальників зібрав «CINE + KIDS HD». ВОЛЯ формує свої аналітичні звіти на основі даних, одержуваних через зворотні сигнали обладнання доступу до цифрового телебачення в 18 містах України з населенням понад 50 тисяч осіб. Сьогодні абоненти дивляться близько 200 каналів. Моніторинг телеперегляду компанія проводить регулярно. Результати використовуються для підвищення якості послуги, а також поновлення пакетів телепрограм з урахуванням переваг абонентів. Рейтинг телеканалів...

Представники вітчизняної сфери платного телебачення — Асоціація правовласників та постачальників контенту, Телекомунікаційна палата України, Спілка операторів телекомунікацій міста Одеси та Одеської області, Асоціація «Укртелемережа», Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілка кабельного телебачення України — висловили свою незгоду щодо включення до складу універсальної програмної послуги (УПП) програм місцевих комерційних мовників. Так, у попередньому варіанті нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (проект ЗУ «Про аудіовізуальні послуги»), а також у зареєстрованому проекті Закону України №3504 від 09.02.2016 щодо зміни складу УПП, зокрема, передбачено включення до складу обов’язкового пакету програм телерадіоорганізацій у багатоканальних кабельних мережах програм місцевої та регіональної категорій мовлення, які технічно приймаються на території розташування відповідної мережі. Асоціації наголошують, що визначення УПП у цій частині проекту є неприйнятним, дискримінаційним, юридично не визначеним, зайвим, надмірним — таким, що не відповідає суспільному інтересу та потребує виключення з тексту остаточної редакції. У своєму колективному зверненні до народних депутатів України — членів профільного Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення провайдери просять урахувати, що «місцеві і регіональні мовники здебільшого належать до приватного сектору економіки, так само як і місцеві телекомунікаційні мережі. Зазвичай їх кінцевими власниками є конкретні фізичні особи, які отримують від інформаційної діяльності місцевих мовників особисту вигоду у вигляді грошових доходів або політичного впливу у регіоні. Такі особи, як правило, є місцевими лідерами, що мають відношення до певної політичні сили....

Представники сфери вітчизняного платного телебачення — Асоціація правовласників та постачальників контенту, Телекомунікаційна палата України, Спілка операторів телекомунікацій міста Одеси та Одеської області, Асоціація «Укртелемережа», Інтернет Асоціація України, Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілка кабельного телебачення України звернулися до можливих авторів законопроекту «Про аудіовізуальні послуги» народних депутатів України Вікторії Сюмар, Ольги Червакової, Олександра Данченка, Григорія Шверка, Владислава Севрюкова, Сергія Висоцького, Миколи Княжицького, Олександра Опанасенка, Дмитра Стеценка, Олександра Сочки, Богдана Онуфрика, Олександра Абдулліна з проханням врахувати спільні концептуальні зауваження об’єднань у тексті законопроекту. Проект Закону України «Про аудіовізуальні послуги» є довгоочікуваним і надзвичайно важливим для галузі, принаймні на десятиріччя. Оскільки платне телебачення може стати основою його подальшого розвитку, професійні асоціації наполягають на врахуванні пропозицій індустрії платного телебачення до законопроекту вже на цьому етапі розробки законопроекту, ще до початку офіційної реєстрації документа. У спільних пропозиціях та зауваженнях зазначено, що представники індустрії провайдерів підтримують спрощення регулювання діяльності в сфері надання аудіовізуальних послуг відповідно до європейських стандартів. Зокрема, підприємства сфери платного ТБ вітають положення документа про те, що більшість видів діяльності запропоновано здійснювати за реєстраційним принципом, як це прийнято в європейських країнах, і ліцензувати лише той вид діяльності, при якому використовується радіочастотний ресурс. Водночас, з метою мінімізації корупційних ризиків, об’єднання пропонують встановити розмір плати за реєстрацію саме Законом України, виходячи з того, що цей платіж не має перевищувати адміністративних витрат на здійснення реєстрації. Експерти асоціацій наполягають передбачити у документі, «що анулювання...

Питання заборони російського контенту зараз як ніколи актуальне, а тому ми публікуємо експертний висновок про правову сторону такого обмеження (заборони). В даному висновку розглядаються наступні питання: 1. Чи стосується заборона на російський контент художніх фільмів (виключно) або і інших кінотворів: наприклад, науково популярних фільмів і документальних фільмів? 2. Яким законом або підзаконним документом встановлено таку заборону? Згідно з визначеннями в ЗУ “Про кінематографію”: Фільм – аудіовізуальний твір (в тому числі телевізійні серіали і їх окремі серії), що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і образотворчими засобами, і є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників. Документальний фільм – фільм, в основу якого покладені зйомки реальних подій і осіб. Темою для документальних фільмів найчастіше стають історичні події, культурні та соціальні явища, відомі особистості та суспільство. Науково-популярний фільм – жанр (вид) кінодокументалістики, завданням якого є оприлюднити наукові відомості, факт і результати досліджень, описати на рівні загальних понять (тобто «популярною мовою») гіпотези, ідеї, відкриття, погляди, може стосуватися як вже добре вивчених питань, так і тих, що знаходяться в процесі розробки, «на вістрі» науки. Таким чином, науково-популярні фільми також популяризують (пропагують) глядачам, по суті, і сам науковий метод для сприйняття навколишньої дійсності. Відповідно до ЗУ “Про телебачення і радіомовлення”: Аудіовізуальний твір – частина телерадіопрограми, яка є об’єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і...

Телекомунікаційна палата України підтримує роботу парламентаріїв над Законом України «Про аудіовізуальні послуги», який повинен замінити застарілий Закон «Про телебачення і радіомовлення» десятирічної давності. Нове регулювання має стати потужним стимулом для інтенсифікації розвитку всієї медіаіндустрії і платного телебачення. Нами визначені ключові принципи, які повинні бути відображені в Законі України «Про аудіовізуальні послуги». 1. Лібералізувати діяльність тим, хто не використовує національний (державний) обмежений ресурс, тобто зняти бар’єри для входу на ринок, не встановлювати необґрунтовані обмеження для їх діяльності: • не встановлювати обмежень для присутності на загальноукраїнському, регіональному або місцевому ринку для постачальників аудіовізуальної послуги, які не використовують обмеженого національного ресурсу (ефіру). Нам не відомі прецеденти в Європі, коли встановлюються штучні обмеження для розвитку підприємств на конкурентному телекомринку і де немає обмеженого ресурсу (радіочастот); • не встановлювати заборон щодо володіння так званими офшорними компаніями корпоративними правами постачальників аудіовізуальної послуги і не вводити обов’язки щодо регулярної звітності по власності для постачальників аудіовізуальної послуги, які не використовують національний обмежений ресурс (ефір); • відповідно до кращих європейських практик визначити універсальний перелік програм в складі виключно соціально значущих, в тому числі: 1) програм суспільного мовлення; 2) програм, створення яких забезпечується державою; 3) програм локальних (регіонального або місцевого рівня) мовників, і встановити, що обов’язок по поширенню програм, зазначених у п. 1) і п. 2) універсального переліку є у всіх постачальників аудіовізуальної послуги всіх технологій. Що стосується мовників, то обов’язково ретрансляція таких забезпечується тільки в кабельних мережах на...