Автор: Маруся

Представники сфери вітчизняного платного телебачення — Асоціація правовласників та постачальників контенту, Телекомунікаційна палата України, Спілка операторів телекомунікацій міста Одеси та Одеської області, Асоціація «Укртелемережа», Інтернет Асоціація України, Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілка кабельного телебачення України звернулися до можливих авторів законопроекту «Про аудіовізуальні послуги» народних депутатів України Вікторії Сюмар, Ольги Червакової, Олександра Данченка, Григорія Шверка, Владислава Севрюкова, Сергія Висоцького, Миколи Княжицького, Олександра Опанасенка, Дмитра Стеценка, Олександра Сочки, Богдана Онуфрика, Олександра Абдулліна з проханням врахувати спільні концептуальні зауваження об’єднань у тексті законопроекту. Проект Закону України «Про аудіовізуальні послуги» є довгоочікуваним і надзвичайно важливим для галузі, принаймні на десятиріччя. Оскільки платне телебачення може стати основою його подальшого розвитку, професійні асоціації наполягають на врахуванні пропозицій індустрії платного телебачення до законопроекту вже на цьому етапі розробки законопроекту, ще до початку офіційної реєстрації документа. У спільних пропозиціях та зауваженнях зазначено, що представники індустрії провайдерів підтримують спрощення регулювання діяльності в сфері надання аудіовізуальних послуг відповідно до європейських стандартів. Зокрема, підприємства сфери платного ТБ вітають положення документа про те, що більшість видів діяльності запропоновано здійснювати за реєстраційним принципом, як це прийнято в європейських країнах, і ліцензувати лише той вид діяльності, при якому використовується радіочастотний ресурс. Водночас, з метою мінімізації корупційних ризиків, об’єднання пропонують встановити розмір плати за реєстрацію саме Законом України, виходячи з того, що цей платіж не має перевищувати адміністративних витрат на здійснення реєстрації. Експерти асоціацій наполягають передбачити у документі, «що анулювання...

Питання заборони російського контенту зараз як ніколи актуальне, а тому ми публікуємо експертний висновок про правову сторону такого обмеження (заборони). В даному висновку розглядаються наступні питання: 1. Чи стосується заборона на російський контент художніх фільмів (виключно) або і інших кінотворів: наприклад, науково популярних фільмів і документальних фільмів? 2. Яким законом або підзаконним документом встановлено таку заборону? Згідно з визначеннями в ЗУ “Про кінематографію”: Фільм – аудіовізуальний твір (в тому числі телевізійні серіали і їх окремі серії), що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і образотворчими засобами, і є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників. Документальний фільм – фільм, в основу якого покладені зйомки реальних подій і осіб. Темою для документальних фільмів найчастіше стають історичні події, культурні та соціальні явища, відомі особистості та суспільство. Науково-популярний фільм – жанр (вид) кінодокументалістики, завданням якого є оприлюднити наукові відомості, факт і результати досліджень, описати на рівні загальних понять (тобто «популярною мовою») гіпотези, ідеї, відкриття, погляди, може стосуватися як вже добре вивчених питань, так і тих, що знаходяться в процесі розробки, «на вістрі» науки. Таким чином, науково-популярні фільми також популяризують (пропагують) глядачам, по суті, і сам науковий метод для сприйняття навколишньої дійсності. Відповідно до ЗУ “Про телебачення і радіомовлення”: Аудіовізуальний твір – частина телерадіопрограми, яка є об’єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і...

Телекомунікаційна палата України підтримує роботу парламентаріїв над Законом України «Про аудіовізуальні послуги», який повинен замінити застарілий Закон «Про телебачення і радіомовлення» десятирічної давності. Нове регулювання має стати потужним стимулом для інтенсифікації розвитку всієї медіаіндустрії і платного телебачення. Нами визначені ключові принципи, які повинні бути відображені в Законі України «Про аудіовізуальні послуги». 1. Лібералізувати діяльність тим, хто не використовує національний (державний) обмежений ресурс, тобто зняти бар’єри для входу на ринок, не встановлювати необґрунтовані обмеження для їх діяльності: • не встановлювати обмежень для присутності на загальноукраїнському, регіональному або місцевому ринку для постачальників аудіовізуальної послуги, які не використовують обмеженого національного ресурсу (ефіру). Нам не відомі прецеденти в Європі, коли встановлюються штучні обмеження для розвитку підприємств на конкурентному телекомринку і де немає обмеженого ресурсу (радіочастот); • не встановлювати заборон щодо володіння так званими офшорними компаніями корпоративними правами постачальників аудіовізуальної послуги і не вводити обов’язки щодо регулярної звітності по власності для постачальників аудіовізуальної послуги, які не використовують національний обмежений ресурс (ефір); • відповідно до кращих європейських практик визначити універсальний перелік програм в складі виключно соціально значущих, в тому числі: 1) програм суспільного мовлення; 2) програм, створення яких забезпечується державою; 3) програм локальних (регіонального або місцевого рівня) мовників, і встановити, що обов’язок по поширенню програм, зазначених у п. 1) і п. 2) універсального переліку є у всіх постачальників аудіовізуальної послуги всіх технологій. Що стосується мовників, то обов’язково ретрансляція таких забезпечується тільки в кабельних мережах на...

Представники сфери платного телебачення України — Асоціація правовласників та постачальників контенту, Телекомунікаційна палата України, Асоціація «Укртелемережа», Спілка операторів телекомунікацій м. Одеси та Одеської області — закликали Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення забезпечити єдині правила регулювання всіх платформ телебачення, включно із супутниковими системами й системами з використанням мережі Інтернет. Приводом для звернення є останнє рішення Нацради від 11 лютого 2016 року щодо вилучення з Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України (далі — Перелік) 15 російських розважальних супутникових телеканалів: «Совершенно секретно», «Кто есть кто», «Шансон-ТВ», «Парк развлечений», «Мир сериала», «Авто плюс», «Кухня ТВ», КХЛ, «Наука 2.0», «Моя планета», «Телекафе», «Боец», «Время: далекое и близкое», «Настоящее страшное телевидение» (НСТ), «Сарафан». Слід зазначити, що до моменту прийняття даного рішення, протягом 2014-2016 рр., із цього Переліку вже було вилучено 13 російських супутникових телеканалів: «Российский информационный канал «Россия-24», «История», «365 дней», «24 техно», «Мир 24», «Русский иллюзион», «Дом кино», «Оружие», «Иллюзион+», «Страна», «Феникс+кино», «Комедия ТВ», «Многосерийное ТВ». 2014 року ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва було заборонено розповсюдження п’ятьох інформаційних телеканалів походженням із Російської Федерації: «Первый канал. Всемирная сеть» «ТВ Центр — International» (TVCI), «РТР-Планета», «НТВ Мир», «РБК-ТВ». У листі професійних об’єднань до Нацради зазначено, що «Асоціації сфери платного телебачення України поділяють точку зору Національної ради щодо необхідності обмеження ретрансляції телепрограм у зв’язку з їх невідповідністю міжнародному та українському законодавству». Однак, на нашу...

Запрошуємо всіх провайдерів програмної послуги, телерадіоорганізації, дистриб’юторів телеканалів/телепрограм приєднатися до обговорення Правил професійної етики в конкуренції на ринку програмної послуги, в сфері платного ТБ (https://telpu.com.ua/news/year2015/1375), які стануть потужним механізмом саморегулювання ринку. Готовність підписання вже задекларували такі компанії – лідери ринку цифрових комунікацій, як Воля, MEGOGO, VIASAT, ТОВ «Датагруп». Однозначну підтримку в разі потреби впровадження таких Правил висловили також Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та Торгово-промислова палата України. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, зі свого боку, запропонувала виступити також і платформою для обговорення та реалізації таких Правил. Метою розробки відповідних Правил є відмова від будь-яких дій у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Яким чином Правила зможуть вплинути на правила гри на ринку? Експерти Телекомпалати і учасники Асоціації впевнені, що впровадження Правил сприятиме розвитку ефективної конкуренції на ринку ТВ послуг: без демпінгу і піратства, сприятимуть встановленню рівних умов ведення бізнесу. Підписання Правил учасниками означатиме визначення основних норм поведінки підприємств ринку платного телебачення і відкрито демонструватиме їх дії при вирішенні конфліктних ситуацій, які виникають у зв’язку з несумлінною і антиконкурентною поведінкою на ринку. «Так, на жаль, сьогоднішній ТВ-ринок і апробовані на ньому методи не можна на 100% назвати етичними і цивілізованими. Норми поведінки на ринку залишають бажати кращого, а різні точкові «щеплення» поки не особливо допомагають. Сьогодні сфера платного ТБ може вилікуватися тільки через саморегулювання – гравці повинні самі усвідомити причини...