Державною регуляторною службою України розміщено на офіційному сайті http://www.dkrp.gov.ua/info/4844 інформацію про формування річного звіту про діяльність Служби, проект резюме якого був відправлений членам ГР при ДРС, до складу якого, зокрема входить представник Телекомунікаційної палати України.
З метою послідовної реалізації державної політики дерегуляції та регуляторної політики таким річним звітом передбачено ряд заходів на 2016 рік, а саме:
– Буде розроблено та затверджено методичні матеріали щодо впровадження в системі центральних органів виконавчої влади індикатора дерегуляції, такого як «витрати бізнесу на виконання вимог обов’язкового регулювання»;
– Підготовлено до розгляду КМУ зобов’язання перед національним бізнесом по встановленню норми скорочення витрат бізнесу на виконання вимог обов’язкових регулювань на 25% до 2020 року;
– Посилення дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади за зобов’язанням в рамках підготовки АРВ до проекту регуляторного рішення здійснювати кількісний розрахунок вигод та витрат і проводити розрахунок по М-Тесту;
– Посилення дисциплінарної відповідальності керівників ЦОВВ за визначенням індикаторів результативності проектів регуляторних актів та проведення фундаментальних і періодичних відстеження результативності;
– Розробка та затвердження методичних матеріалів для ЦОВВ та місцевого самоврядування по АРВ в частині проведення кількісного розрахунку вигод та витрат і проведення розрахунку по М-Тесту;
– Розробка та затвердження методичних матеріалів для місцевого самоврядування по організації роботи і типових положень діяльності підрозділів з питань регуляторної політики.
У сфері державного нагляду і контролю:
– Підготовка проекту рішення про продовження мораторію на перевірки;
– Розробка проекту закону, який дозволить:
поширити дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на всі відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду;
створити об’єднану автоматизовану систему державного нагляду інформації про всі контрольні заходи;
конкретизувати обсяг повноважень органів державного нагляду у сфері господарської діяльності з одночасним підвищенням їх відповідальності за перевищення повноважень або зловживання ними;
встановити єдиний порядок стягнення адміністративних санкцій, що застосовуються органами державного нагляду за фактами виявлених порушень;
розширити положення про консультативну підтримку суб’єктів господарювання органами державного контролю та нагляду.
Але в Телекомпалати відзначають, що такі заходи охоплюють сфери впливу лише центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а не всіх регуляторних органів.
При такому формулюванні не підпадають органи влади з так званим спецстатусом.
При цьому, згідно з ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що регуляторним органом є: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.
Саме тому Телекомпалатою спрямовані пропозиції в ДРС про поширення заходів щодо поліпшення політики дерегуляції та регуляторної політики на всі органи влади, адже з реалізацією таких заходів значно мінімізуються зловживання з боку державних органів.
