Телекомпалата, на підтримку рішення Національної ради реформ від 4 грудня 2015 р., виступила з ініціативою, яку вважає адекватною очевидної конвергентності сфер телекому і медіа – реформування НКРЗІ та Нацради шляхом створення єдиного «мега» регулятора. Відповідні листи спрямовані до Верховної ради України, Адміністрації Президента України і Уряду.
Телеком та медіасфери з кожним днем все тісніше інтегруються одна в іншу. Стрімкий розвиток технологій стирає межі між способами доставки ТВ і Інтернет продуктів споживачам. Така інтеграція, фактично, вносить нові аспекти в умови діяльності і взаємини мовників, провайдерів програмних послуг, операторів, провайдерів телекомунікацій.
«Створення в Україні єдиного конвергентного регулятора для телекому і медіа, не данина моді, а необоротна реальність, що дозволить оптимізувати бюджетні кошти, гроші платників податків, а також зробити крок до реальної дерегуляції діяльності суб’єктів телекомунікаційного ринку та ТБ індустрії. Навіть шляхом примітивного порівняння бюджетних асигнувань для утримання двох регуляторів на поточний рік ініціатива Телекомпалати показує ефект більш ніж 25 млн. грн в рік, а ще є і Держспезв’язку, яка теж має свою ділянку регулювання і бюджетне фінансування»- вважає експерт Телекомпалати Оксана Павленко.
Ті завдання, які сьогодні стоять перед державним органом, в першу чергу створення сприятливого регуляторного поля шляхом підготовки і прийняття якісних регуляторних актів, очевидно, не вимагають такої кількості адмінресурсу.
Прикладом для України в цьому питанні може бути грузинський досвід, де ще в 2000 році був створений один «мега» регулятор для сфери електронних комунікацій і для сфери мовлення – Національна комісія з комунікацій Грузії.
Комісія, яка не підкоряється жодному державному відомству, створена без залучення державного майна і складається з 5 чоловік. Це замість наших 15 осіб членів і голів на два регулятора!
Про ефективність роботи Комісії в Грузії Телекомпалата вирішила дізнатися «з перших вуст» безпосередньо у грузинських колег.
На думку голови правління Спілки кабельного телебачення Грузії Гурама Беруашвілі, в питаннях регулювання електронних комунікацій та медіа Грузія вийшла вперед не тільки в порівнянні з пострадянськими країнами, а й з деякими європейськими. Всіма питаннями, в тому числі і розподілом частот, займається один державний орган, який має і повноваження суду першої інстанції, для розгляду спорів між авторизованими особам, вимоги до легалізації діяльності яких у держави мінімальні.
«В даний час в Грузії робота кабельних телемереж регулюється двома законами. Це Закон про мовлення і Закон про електронні телекомунікації. Всі оператори мають статус авторизованих осіб. Авторизація – максимально проста – новостворена компанія подає заяву і через тиждень отримує Свідоцтво про авторизацію і може приступати до роботи. Регулюванням галузі займається одна організація – Національна комісія з комунікацій Грузії. За регулювання оператори платять Комісії 1% від загального доходу, що порівнянно з пропонованим набором адміністративних функцій цього регулятора»- повідомляє Гурам Беруашвілі.
Телекомпалата вважає, трансформації, які відбуваються в Україні, сигналізують про вдалий час для імплементації кращих світових практик державного управління в сфері телекомунікацій і медіа та створення конвергентного регуляторного органу з реальними повноваженнями, політично і фінансово незалежного від держави.
