Автор: Маруся

Державною регуляторною службою України розміщено на офіційному сайті http://www.dkrp.gov.ua/info/4844 інформацію про формування річного звіту про діяльність Служби, проект резюме якого був відправлений членам ГР при ДРС, до складу якого, зокрема входить представник Телекомунікаційної палати України. З метою послідовної реалізації державної політики дерегуляції та регуляторної політики таким річним звітом передбачено ряд заходів на 2016 рік, а саме: – Буде розроблено та затверджено методичні матеріали щодо впровадження в системі центральних органів виконавчої влади індикатора дерегуляції, такого як «витрати бізнесу на виконання вимог обов’язкового регулювання»; – Підготовлено до розгляду КМУ зобов’язання перед національним бізнесом по встановленню норми скорочення витрат бізнесу на виконання вимог обов’язкових регулювань на 25% до 2020 року; – Посилення дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади за зобов’язанням в рамках підготовки АРВ до проекту регуляторного рішення здійснювати кількісний розрахунок вигод та витрат і проводити розрахунок по М-Тесту; – Посилення дисциплінарної відповідальності керівників ЦОВВ за визначенням індикаторів результативності проектів регуляторних актів та проведення фундаментальних і періодичних відстеження результативності; – Розробка та затвердження методичних матеріалів для ЦОВВ та місцевого самоврядування по АРВ в частині проведення кількісного розрахунку вигод та витрат і проведення розрахунку по М-Тесту; – Розробка та затвердження методичних матеріалів для місцевого самоврядування по організації роботи і типових положень діяльності підрозділів з питань регуляторної політики. У сфері державного нагляду і контролю: – Підготовка проекту рішення про продовження мораторію на перевірки; – Розробка проекту закону, який дозволить: поширити дію Закону України...

Телекомпалата, на підтримку рішення Національної ради реформ від 4 грудня 2015 р., виступила з ініціативою, яку вважає адекватною очевидної конвергентності сфер телекому і медіа – реформування НКРЗІ та Нацради шляхом створення єдиного «мега» регулятора. Відповідні листи спрямовані до Верховної ради України, Адміністрації Президента України і Уряду. Телеком та медіасфери з кожним днем все тісніше інтегруються одна в іншу. Стрімкий розвиток технологій стирає межі між способами доставки ТВ і Інтернет продуктів споживачам. Така інтеграція, фактично, вносить нові аспекти в умови діяльності і взаємини мовників, провайдерів програмних послуг, операторів, провайдерів телекомунікацій. «Створення в Україні єдиного конвергентного регулятора для телекому і медіа, не данина моді, а необоротна реальність, що дозволить оптимізувати бюджетні кошти, гроші платників податків, а також зробити крок до реальної дерегуляції діяльності суб’єктів телекомунікаційного ринку та ТБ індустрії. Навіть шляхом примітивного порівняння бюджетних асигнувань для утримання двох регуляторів на поточний рік ініціатива Телекомпалати показує ефект більш ніж 25 млн. грн в рік, а ще є і Держспезв’язку, яка теж має свою ділянку регулювання і бюджетне фінансування»- вважає експерт Телекомпалати Оксана Павленко. Ті завдання, які сьогодні стоять перед державним органом, в першу чергу створення сприятливого регуляторного поля шляхом підготовки і прийняття якісних регуляторних актів, очевидно, не вимагають такої кількості адмінресурсу. Прикладом для України в цьому питанні може бути грузинський досвід, де ще в 2000 році був створений один «мега» регулятор для сфери електронних комунікацій і для сфери мовлення – Національна комісія...

Останнім часом суспільство хвилювало практично щотижневе внесення в ВРУ законопроектів з так званою «мінфінівською податковою реформою». Всі варіанти урядових законопроектів щодо зміни Податкового кодексу пропонували позбавити ТВ підприємства можливості збільшення фінансового результату звітного періоду на 100% суми витрат по роялті, нарахованих на користь нерезидента. ТВ індустрія і Телекомпалата зокрема рішуче заявляли про неприйнятність такого рішення і зверталася до профільного Комітету ВРУ, Мінфіну за підтримкою і проханням не змінювати наявні умови для підприємств ТВ сфери в частині формування фінансового результату, не провокувати додаткові витрати. 24 грудня Верховна рада з третьої спроби прийняла зміни до Податкового кодексу, запропоновані Кабінетом Міністрів України, які враховують позицію ТВ індустрії в частині витрат роялті, а також передбачають зниження податкового навантаження на ТБ підприємства. Законопроект 3688 проголосовано депутатами за скороченою процедурою та прийнято за основу в цілому....

Українські телеглядачі люблять дивитися національні телеканали. Такий результат моніторингу переваг жителів міст, проведений лідером ринку цифрових розваг компанією ВОЛЯ в листопаді 2015 року. В першу п’ятірку найбільш популярних каналів увійшли «1 + 1», СТБ, ICTV, «Новий», «Україна». Вся топ-десятка представлена тільки українськими національними телевізійними каналами. В тридцятку лідерів увійшли також три власних телеканали компанії – «ВОЛЯ CINE + HD», «ВОЛЯ CINE + MIX» і «ВОЛЯ CINE + LEGEND». Жанрові уподобання споживачів розподілилися вже традиційно: найбільш затребувані пізнавальні, фільмові та інформаційні канали. Високий попит також на розважальні і дитячі телепрограми. Фахівці компанії мають можливість вивчення телевізійних уподобань через зворотний сигнал обладнання доступу до цифрового телебачення в 18 містах України з населенням понад 50 тисяч осіб. Абоненти дивляться програми 174 каналів. Всього аналітичною системою було охоплено понад 25 тисяч домогосподарств. Моніторинг телеперегляду компанія має намір проводити на регулярній основі. Результати будуть використовуватися для підвищення якості послуги, поновлення пакетів телеканалів з урахуванням переваг абонентів. ТОП 30 телеканалів...

Єдиний шлях розвитку ринку телекомунікацій в Києві – це консолідація на правовій основі громадських, державних та профільних організацій в досягненні поставлених цілей. Днями в Громадській раді при Київській міській державній адміністрації було створено комітет з питань зв’язку, телекомунікацій, інформаційних технологій і транспортній інфраструктурі. До складу комітету увійшли представники громадських організацій, що мають багаторічний досвід роботи. Серед них такі, як Інтернет асоціація України, Всеукраїнське об’єднання обласних організацій роботодавців у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій, ГО «Громадський рух соціальних ініціатив« Безпека »та інші. На жаль, в Києві, як і в інших регіонах України (за прикладом Києва), з боку органів місцевої влади триває розвиток негативних процесів у вигляді прийняття нормативно-правових актів, спрямованих аж ніяк не на розвиток галузі, а на посилення регулювання діяльності суб’єктів господарювання, нав’язування їм економічно необґрунтованих тарифів з доступу до інфраструктури, а так само платних послуг посередників у вигляді комунальних підприємств і т.п. Звичайно, ще є надія на новообраних депутатів місцевих рад, до складу яких увійшли молоді, освічені, які не закостенілі в своїх поглядах і переконаннях, менеджери, які розуміють суть питання і жадають реалізувати свої ідеї, в т.ч. в цій сфері. «Основними пріоритетами в нашій роботі повинні стати не тотальний громадський контроль за діяльністю органів виконавчої влади м.Києва, її департаментів і управлінь, з боку громадської ради, створеної при КМДА, а співпраця в обговоренні і реалізації, як прийнятих раніше, в т.ч . Київрадою, рішень щодо перспективного розвитку столиці України, так і за...