Автор: Маруся

Асоціації сфери платного телебачення – Телекомунікаційна палата України, Асоціація правовласників та постачальників контенту, Інтернет Асоціація України, Асоціація «Укртелемережа», Спілка операторів телекомунікацій Одеси і Одеської області, Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілка кабельного телебачення України, які на сьогодні представляють інтереси більше 700 суб’єктів господарювання у сфері телебачення і радіомовлення, заявили про свою незгоду з запропонованою народними депутатами редакцією законопроекту щодо зміни універсальної програмної послуги (реєстр. № 3504). Нагадуємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги (УПП). Законопроект передбачає збільшити кількість телепрограм універсальної програмної послуги, додавши до їі складу телепрограми цифрового ефірного мовлення, а також наділити приватних мовників правом вилучати зі складу УПП на певній території. У спільній заяві асоціацій вказано, що «ми підтверджуємо необхідність перегляду визначення складу УПП у діючому законі, однак вважаємо, що це визначення має бути приведене до загальноєвропейської практики, тобто УПП повинна бути обґрунтованою, пропорційною, зрозумілою, не обтяжливою, надавати перевагу забезпеченню доступу глядачів до телепрограм, які необхідні для досягнення загальнозначущих цілей, і підлягати періодичному перегляду, як це зазначено у Директиві 2002/22/ЄС від 7 березня 2002 року «Про універсальні послуги та права користувачів стосовно електронних мереж зв’язку і послуг» (Директива про універсальні послуги). Водночас запропонована редакція не відповідає європейським стандартам і, на нашу спільну думку, носить суто лобістський характер. Ми вважаємо, що...

24 листопада 2015 року в Києві компанія ВОЛЯ презентувала партнерам власну телеметричну систему моніторингу телеперегляду, призначену для телеканалів, медіагруп, а також дослідницьких компаній. Система, заснована на технології OTT (Over The Top), передбачає збирання анонімних даних за допомогою телевізійних приставок та їх аналіз. Аналітика телеперегляду компанії ВОЛЯ поширюватиметься на комерційній основі. У даний час формується політика ціноутворення. Контакти для отримання інформації та формування замовлення буде опубліковано після завершення цього процесу на сайті провайдера, а також додано в цей матеріал. Детальна презентація...

У Верховній Раді України зареєстрований урядовий законопроект (р.н 3422), яким, зокрема, пропонується для підприємств сфери телерадіомовлення: – Прибрати пряму можливість віднесення 100% витрат на роялті, що сплачуються нерезидентам, на витрати; – Ввести обмеження віднесення таких сум на витрати в розмірі 4% від суми доходу минулого року; – Надати право для підтвердження витрат на роялті застосовувати ст. 39 ПКУ з метою обґрунтування відповідності ціни правилом «витягнутої руки». Слід зазначити, що підтвердження витрат за правилами «протянутої руки» обійдеться підприємствам в чималу суму. Наприклад, підготовка документації для реалізації такого права коштує від 150 тис.грн. за одним тільки контрактом. При тому, що платежі роялті у провайдерів програмної послуги становлять приблизно 80% собівартості продукції, товарів, послуг. Телекомпалата вважає такі зміни не прийнятними. Звернулася до Голови профільного Комітету ВРУ М. Южаніної, народного депутату А. Журжія з проханням виключити з законопроекту 3422 новації для ТВ підприємств і залишити п. 140.5.6. ПКУ в чинній редакції, що дозволяє без додаткових витрат на обґрунтування ціни за правилом «витягнутої руки» відносити всі витрати на роялті сплачених нерезиденту. Законопроект 3422 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56965 Скан-копії направлених...

Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета рекомендує КМР і КМДА переглянути свої незаконні рішення із залученням всіх зацікавлених представників громадськості та телеком-ринку Києва, а також представника Ради бізнес-омбудсмена і затвердити відповідні рішення не пізніше 3-х місяців від дати отримання цього рішення. Прийняте Альгірдасом Шемет рішення визначає, що Рішення КМР № 378/5765 від 14.07.2011 та № 943/1807 від 03.09.2015 не відповідають законодавству України і обмежують права підприємців. Телекомпалата закликає мера і депутатів Київради працювати консолідовано в інтересах споживачів телекомуслуг і приймати рішення, які стосуються бізнес-процесів в місті виключно із залученням профільних громадських організацій, підприємців. Телекомпалата використовує всі можливі механізми захисту прав і інтересів своїх членів, які є лідерами на ринку доступу до послуг ТБ та Інтернету. Проблема відсутності діалогу з владою м.Києва щодо умов роботи операторів телекомунікацій в місті у всіх на слуху вже не один рік. Рішення конфлікту інтересів давно перейшло до судових інстанцій, але ринок все ж не втрачає надії, що міська влада почне дотримуватися законодавства України, виконувати рішення АМКУ, судові постанови і відповідно скасують незаконні рішення Київради № 378/5765 від 14.07.2011 та № 943/1807 від 03.09.2015г. До відома: Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” (далі – КП «КЖСЕ», КП) було утворено розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.11.2000 р № 2074. А рішенням Київради № 378/5765 створено цільовий фонд КП, в який надходять 75% коштів від операторів і провайдерів за сплату за договорами сервітутів за розміщення телекоммереж на об’єктах комунального майна. 14 травня...

24 листопада 2015 р. відбулося чергове засідання Експертно-апеляційної ради Державної регулярної Служби (далі ЕАС), де розглядалися скарги ліцензіатів, а також звернення органів ліцензування про необхідність проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання. «Практично кожне засідання Експертно-апеляційного ради відбувається в розгляді скарг ліцензіатів на органи ліцензування щодо прийняття ними рішень про анулювання ліцензій у зв’язку з присутністю в структурі власності російського капіталу» – говорить представник Телекомпалати, член ЕАР Оксана Павленко. Нагадаємо, що згідно з п. 9 ч. 2 ст. 16 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», підставою для анулювання ліцензії є встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, які здійснюють збройну агресію проти України в значенні, наведеному в статті 1 Закону України “Про оборону України”, і (або) дії яких створюють умови для виникнення військового конфлікту, застосування військової сили проти України. На думку Голови Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної, фінансовий сектор перший відчув на собі дії антіагрессорної норми Закону про ліцензування, але попереду масові рішення органів ліцензування із застосуванням п. 9 ч. 2 ст. 16 цього Закону та в інших сферах. Такий прогноз, в першу чергу, може бути актуальним для підприємств телекому, мобільників, які знаходяться в регуляторному полі НКРЗІ. Також вона вважає, що хоч є вже прийняті рішення ЕАР щодо застосування цієї норми ліцензіатами (прим. Автора – рішення ЕАР на користь органу ліцензування), достатньої практики застосування цієї норми немає і, головне, розуміння іноземних власників, які є кінцевими беніфіціари «російського...