Від 27.09.2021 № 2624
Комітет Верховної Ради України
з питань національної безпеки,
оборони та розвідки
Комітет Верховної Ради України
з питань цифрової трансформації
Про необхідність доопрацювання законопроекту
«Про критичну інфраструктуру» реєстр. № 5219
Асоціацією «Телекомунікаційна палата України» (далі – Асоціація), що об’єднує учасників ринку електронних комунікацій, які надають послуги доступу до мережі Інтернет, а також послуг доступу до перегляду телевізійних програм, додатково опрацьовано текст законопроекту «Про критичну інфраструктуру» реєстр. № 5219 (далі – законопроект № 5219), який, наразі, готується до другого читання.
За результатами опрацювання Асоціація наголошує на необхідності його доопрацювання шляхом виключення з тексту статті 36 «Страхування ризиків», якою передбачається встановити, що оператор критичної інфраструктури зобов’язаний забезпечити страхування ризику настання кризової ситуації.
Перелік об’єктів критичної інфраструктури, включених до Реєстру страхових ризиків настання кризової ситуації на таких об’єктах, які підлягають страхуванню, а також мінімальний ліміт відповідальності (у випадку страхування відповідальності перед третіми особами) має затверджуватись Законом, а не Кабінетом Міністрів України.
Відносини у сфері страхування в Україні регулюються Законом України «Про страхування» (далі – Закон про страхування), який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Згідно ст. 4 Закону про страхування, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, а саме: особисте страхування, майнове страхування та страхування відповідальності.
Відповідно до ст. 5 Закону про страхування, обов’язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов’язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.
При цьому страхування ризику настання кризової ситуації, з огляду на наведе поняття «кризова ситуація» у законопроекті, не узгоджується з вимогами Закону про страхування та конфліктує з особливостями діяльності у сфері електронних комунікацій. Об’єкт страхування в цьому випадку не ідентифікується, що унеможливлює здійснення об’єктивної оцінки витрат діяльності, що порушує принцип адекватності державної політики та ефективності регулювання.
У міжнародній практиці ризиком вважається конкретний об’єкт страхування або вид відповідальності та передбачається, що шкідливі наслідки реалізації ризику необхідно об’єктивно виміряти й оцінювати, а масштаби несприятливих наслідків мають бути досить значними й зачіпати інтереси страхувальника (його страхові інтереси).
Слід взяти до уваги, що “Принципи страхування”, стандарти та установчі рекомендації Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю рекомендують скорочувати перелік видів обов’язкового страхування згідно з існуючими на страхових ринках ЄС та інших європейських держав, натомість законопроектом встановлюється новий вид страхування.
Загалом, на думку Асоціації, запровадження страхування у сфері критичної інфраструктури для постачальника електронних комунікаційних послуг/мереж є очевидним втручанням в господарську діяльність, подвійне страхування діяльності вже застрахованого бізнесу, а також загроза неправомірного використання «добровільного страхування» конкурентами в тендерних процедурах з метою відхилення учасника закупівлі, елементом корупційних зловживань в сфері закупівель. При цьому очевидно, страховий інтерес, який є обов’язковою умовою страхування ризику, у власника (володільця) об’єкта критичної інфраструктури відсутній взагалі.
Держава, передусім, має сприяти у забезпечені функціонування та захисту об’єктів критичної інфраструктури, розвитку електронних комунікаційних мереж операторів, а не покладати додаткові регуляторні зобов’язання на власників об’єктів критичної інфраструктури, яка ними створена та функціонує за їх постійної підтримки в тч і фінансової.
У контексті євроінтеграційних прагнень нашої держави на особливу увагу заслуговує не лише вдосконалення законодавства, а й передусім інституційна спроможність його належного виконання.
Беручи до уваги вищезазначене, Асоціація просить виключити з тексту законопроекту № 5219 норми, що створюють необґрунтоване додаткове навантаження для постачальника електронних комунікаційних послуг/мереж у вигляді страхування ризику настання кризової ситуації та безумовний дисбаланс інтересів суб’єктів ринку електронних комунікацій та державних інтересів, в силу об’єктивності визначених категорій критичної інфраструктури.
Разом з цим, Асоціація впевнена, що таке зобов’язання може бути встановлено для особливо важливих об’єктів критичної інфраструктури, які мають загальнодержавне значення, значний вплив на інші об’єкти критичної інфраструктури та порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації державного значення, що законопроектом відносяться до I категорії критичності.
Просимо розглянути та врахувати вищевикладені зауваження у доопрацьованій редакції законопроекту № 5219 до другого читання.
Голова Ради Асоціації Т.В. Попова
KPI_TelPU2021#5
