Від 03.11.2021 № 2633
Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики
Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу
Щодо законопроекту реєстр. № 6134
Асоціація «Телекомунікаційна палата України» (далі – Асоціація), яка об’єднує гравців ринку цифрових комунікацій України, висловлює свою повагу та звертається з приводу наступного.
У Верховній Раді України 05.10.2021 р. зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів”, реєстр. № 6134 (далі – законопроект № 6134), що передбачає, зокрема, регулювання питань захисту прав споживачів електронних комунікаційних послуг, а також, в черговий раз, передбачає запровадження в Україні можливості обмеження доступу (блокування) веб сайтів абонентам без судового рішення.
1). У ч. 3. ст. 2 законопроекту № 6134 передбачається, що сфера дії цього закону встановлюється, зокрема і щодо захисту прав споживачів електронних комунікаційних послуг.
Натомість, таке визначення не узгоджується з нормами Закону України «Про електронні комунікації», яким регулюється порядок надання та отримання електронних комунікаційних послуг і дія його поширюється на відносини у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру щодо надання та отримання електронних комунікаційних послуг, визначено, зокрема:
- загальні засади надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам;
- інформування щодо надання електронних комунікаційних послуг;
- ціноутворення та розрахунки у сфері електронних комунікацій;
- права, обов’язки та відповідальність кінцевих користувачів послуг;
- обов’язки кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг;
- відповідальність кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг;
- прозорість та порівняння пропозицій постачальників електронних комунікаційних послуг;
- якість електронних комунікаційних послуг;
- укладення та припинення дії договору про надання електронних комунікаційних послуг;
- зміна постачальника електронних комунікаційних послуг та надання послуг перенесення номерів;
- надання пакетів електронних комунікаційних послуг;
- надання електронних комунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;
- доступ до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю;
- каталоги номерів;
- доступ до екстрених служб та служб соціального спрямування;
- захист інформації про кінцевого користувача та надані електронні комунікаційні послуги;
- захист кінцевих користувачів від спаму;
- умови надання доступу до інформації у передбачених законом випадках;
- розгляд звернень (скарг) споживачів електронних комунікаційних послуг;
- позасудове врегулювання спорів за зверненням споживачів; захист інтересів кінцевих користувачів у разі припинення постачальником електронних комунікаційних послуг діяльності з надання таких послуг; відповідальність за порушення прав кінцевих користувачів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 Закону України «Про електронні комунікації», регуляторний орган розглядає відповідно до законодавства звернення (скарги) споживачів щодо надання послуг електронних комунікацій, отримує з цією метою від постачальників електронних комунікаційних послуг необхідні документи та інформацію, вживає у межах повноважень заходів захисту прав споживачів, включаючи проведення, у разі необхідності, заходів з державного нагляду, видання приписів, розпоряджень про усунення порушень застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до закону.
Отже, необхідно у тексті ч. 3. ст. 2 законопроекту № 6134 виключити слова «електронних комунікаційних послуг», а ч. 4 цієї статті доповнити новим пунктом 8 такого змісту: «надання та отримання електронних комунікаційних послуг».
2) У абзаці 1 п. 5 ч. 2 ст. 31 законопроекту № 6134 пропонується надати право компетентному органу (Держспоживзахист або ДРС), у разі ненадання суб’єктом господарювання достовірної інформації на веб-сайті про його найменування, місцезнаходження, що унеможливлює здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до веб-сайту (частини веб-сайту, програмного забезпечення) такого суб’єкта господарювання.
Асоціація наголошує, що технічно блокування і видалення контенту в мережі Інтернет можливе лише в разі його виконання володільцем веб сайту або хостером, де розміщений цей контент. Коректне (тимчасове) обмеження доступу (блокування) контенту в мережі Інтернет провайдерами доступу технічно неможливе.
Тому, Асоціація наполягає на доопрацюванні змісту абзацу 1 п. 5 ч. 2 ст. 31 законопроекту № 6134 та викладення його у наступній редакції:
«5) у разі ненадання суб’єктом господарювання достовірної інформації на веб-сайті про його найменування, місцезнаходження, що унеможливлює здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” з метою поновлення порушених прав споживачів, має право звертатися до суду для прийняття рішення про унеможливлення доступу до веб-сайту постачальником послуг хостингу і (або) ресурсів для розміщення веб-сайту, зазначивши його доменне ім’я.»
Звертаємо увагу, що статтею 12 Директиви 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради «Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку» (від 8 червня 2000 р.) передбачено, що якщо надаються інформаційні послуги, які складаються з передачі інформації, що надається одержувачем послуг, всередині мережі зв’язку або надання доступу до мережі зв’язку, держави-члени забезпечують звільнення постачальника послуг від відповідальності за передану інформацію при умові, що постачальник:
- a) не є ініціатором передачі;
- b) не обирає одержувача передачі; та
- c) не обирає чи не змінює інформацію, що міститься в передачі.
- Акти передачі та забезпечення доступу, про що йдеться в пункті 1, включають в себе автоматичне, проміжкове тимчасове зберігання переданої інформації, оскільки це робиться з єдиною метою – здійснення передачі в мережі зв’язку та передбачає, що інформація не зберігається довше, ніж це необхідно для передачі.
Декларацією «Свобода спілкування в Інтернеті», ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 травня 2003 року закріплено принцип відсутності попереднього контролю держави, який полягає у тому, що державна влада не повинна шляхом загальних засобів блокування або фільтрування відмовляти громадському доступу до інформації і іншого спілкування в Інтернеті, без обмеження кордонів.
Законом України «Про телекомунікації» надано операторам і провайдерам телекомунікацій право на відключення кінцевого обладнання на підставі рішення суду, якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки» (п. 9 ч. 1 ст. 38).
А в статті 39 Закону України «Про телекомунікації» передбачений обов’язок операторів і провайдерів телекомунікацій на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження дитячої порнографії (п. 18 ч. 1 ст. 39).
Тобто, на рівні законів України передбачено виключно судову процедуру для обмеження доступу абонентів до ресурсів та у чітко визначених випадках, а саме, якщо є загроза інтересам державної безпеки або розповсюджується дитяча порнографія.
Враховуючи вищенаведене, просимо не допустити прийняття законопроекту №6134, без доопрацювання його змісту відповідно до вищевикладених пропозицій Асоціації з урахуванням наведених коментарів, норм міжнародного права, Конституції України та Закону України «Про електронні комунікації».
З повагою
Голова Ради Асоціації
KPI_TelPU2021#1