Від 15.06.2021 №2604
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Копія: Національна комісія, що здійснює державне регулювання
у сфері зв’язку та інформатизації
Щодо прийняття законопроекту № 5600
Телекомунікаційна палата України є професійною асоціацією на ринку електронних комунікацій, яка діє в інтересах своїх учасників і виступає за рівні умови діяльності на телекомунікаційному ринку.
Учасники асоціації стурбовані перспективами прийняття законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (р. № 5600 від 02.06.2021р., далі – законопроект №5600) та введення його в дію вже з 1 липня поточного року.
Законопроект № 5600 має суттєвий вплив на бізнес, передбачає підвищення фіскального навантаження на підприємства, при цьому, не має достатнього перехідного періоду в часі.
Недопустимість порушення принципу стабільності податкового законодавства та рівності усіх платників перед законом, принципу недопущення проявів податкової дискримінації, закріпленого у податковому законодавстві, тоді як імплементація нового підходу адміністрування податків, їх зростання у законопроекті № 5600 такої недопустимості не враховує, передбачає суттєві незаплановані витрати з боку бізнесу. Відсутність достатнього перехідного періоду унеможливлює вчасне внесення змін до внутрішніх систем з формування звітності, бюджетування, управлінських систем.
Згідно підпункту 4.1.9 пункту 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Запропоновані зміни у законопроекті № 5600 не виносилися Урядом на громадське обговорення і рішення, яким схвалено текст законопроекту 04 червня 2021р., призводить, зокрема, до покладення на операторів телекомунікацій додаткових незапланованих витрат на сплату рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, що може негативно вплинути на підвищення собівартості телекомунікаційних послуг та відповідне підвищення тарифів на ці послуги для споживачів.
В зв’язку з цим, Асоціація, просить не підтримувати зміни до ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПК України) в частині підвищення ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, адже це призведе до додаткового податкового навантаження на операторів телекомунікацій та спричинить інвестиційний спад у розбудові телекомунікаційних мереж, призведе до втрати довіри вже існуючих інвесторів. Індексація рентної плати за користування радіочастотним ресурсом є фактично підняттям податків для операторів зв’язку.
Впровадження змін до податкового законодавства, а разом з тим і умов витрат на заплановане розгортання мереж за вже отриманими ліцензіями, без передбачення достатнього перехідного періоду негативно впливає на довгострокове бюджетне планування у компаніях.
При цьому, п. 29.2. ст. 29 ПК України передбачено, що специфічні ставки, фіксовані ставки та показники, встановлені цим Кодексом у вартісному вимірі, підлягають індексації в порядку, визначеному цим Кодексом, але положення Кодексу не встановлюють порядок індексації ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Оператори, що вже отримали ліцензії на використання радіочастотного ресурсу, і за умов впровадження з 1 липня 2021 р. збільшених ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, мають додатково планувати та залучати фінансові ресурси в витратній частині проектів на розбудову мереж в поточному році.
Разом з тим, збільшення розміру рентної плати без належного обґрунтування не узгоджується вимогами Закону України «Про електронні комунікації» від
16 грудня 2020 р. № 1089-IX (далі – Закон № 1089), де передбачено, що визначення розміру ставок здійснюється на підставі Методики розрахунку рентної плати за користування радіочастотним спектром, яка розробляється за участі регуляторного органу та подається на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України і передбачає, зокрема, однаковий підхід до всіх смуг спектру та порядок індексації такого виду специфічних ставок. При цьому, очевидно, що логічним є перегляд ставок на базі встановлених методик розрахунку вартості рентної ставки у випадку відміни ліцензування частини радіочастотного спектру (діапазон 2,4 і 5ГГц) вже після набрання чинності Закон № 1089, що відбудеться 01.01.2022р.
Слід зазначити, що 08 червня 2021 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – регулятор) затвердила висновок щодо недоцільності прийняття законопроекту № 5600 та надала зауваження та пропозиції до його тексту.
Асоціація вважає, що регулятор невиправдано обмежився у своїх висновках зауваженнями щодо неприпустимості збільшення рентної плати лише для стільникового зв’язку. Очевидним є те, що таке підвищення слід відмінити для всіх без виключення технологій, що використовують радіочастотний спектр.
Підвищення рентної плати для 95 відсотків операторів зв’язку, що не надають послуги стільникового зв’язку, може привести до зворотного ефекту і міграції частини ринку в тінь на «безліцензійну» діяльність.
Також, регулятор запропонував відмінити підвищувальні та понижувальні коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати за радіочастотний ресурс. Така пропозиція потребує додаткового опрацювання, адже матиме негативні наслідки, такі як: дестабілізація оподаткування; погіршення конкурентної ситуації, зокрема в галузі мобільного зв’язку; значне збільшення термінів окупності інвестицій та непрогнозована зміна умов оподаткування.
Підхід у встановленні рентної плати, в т.ч. її індексації, має розглядатися для всіх без виключення технологій і чітко регламентуватися законодавством.
Передбачається, що у Методиці розрахунку рентної плати за користування радіочастотним спектром, яка на вимогу Закону № 1089 затверджується Урядом, буде встановлено порядок відповідної індексації, застосування коефіцієнтів і т.д.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, підняття рентної плати за використання радіочастотного ресурсу, умов застосування коефіцієнтів для розрахунку такої плати для всіх без виключення технологій, що вже використовують радіочастотний спектр – є необґрунтованим, не відповідає послідовності державного регулювання та потребує виключення з тексту законопроекту № 5600.
Також, законопроектом № 5600 ретроспективно і тільки для великих платників податків передбачається ввести правило використання накопичених збитків минулих років у розмірі 50%, суть якого полягає в тому, що решта суми накопичених збитків, які буде розраховано станом на 31.12.2021р., платники податків повинні будуть «списати».
В той час, коли держава розраховує на додаткові іноземні інвестиції, для існуючих інвесторів – платників податків, пропонується ретроспективно майже за 10 років змінити правила оподаткування, обмежуючи їх економічні права. Проте інвестори, в першу чергу, звертають увагу саме на правила та практику ведення бізнесу в країні, в тому числі податкову систему.
Основним аргументом щодо зменшення збитків використовується аргумент штучності збитків. Треба зазначити, що основні збитки були накопичені підприємствами починаючи з 2014 р. і цьому існує об’єктивна причина – значна девальвація гривні. У 2014р. курс національної валюти зріс з 8 до 15,7 грн. за 1 долар США. У 2015 р. – до 24,8 грн. за 1 долар США. На піку, вартість 1 дол. США перевищувала 30 грн. Тобто вартість гривні знизилась майже у 3,5 рази.
Підприємства, які мали валютні кредити, для погашення заборгованість в іноземній валюті, що значно збільшилась в внаслідок девальвації національної валюти, сплачували за рахунок власних обігових коштів за поставлене обладнання і понесли значні реальні, а не фіктивні збитки. Сплата заборгованості за валютними кредитами та обладнання відбувалась вже за новим збільшеним курсом, а не за курсом отримання кредиту/постачання обладнання. Тобто, підприємства сплачували в гривневому еквіваленті в 3,5 – 4 рази більше, ніж мали сплатити в разі відносної стабільності економіки України. До того ж, до 2014 р. валютні кредити для розвитку бізнесу на міжнародних ринках були значно дешевшими, ніж кредити на національному кредитному ринку, що спонукало кредитуватися у нерезидентів.
Асоціація вважає, що встановлення 50 відсоткового обмеження використання накопичених збитків в короткостроковій та довгостроковій перспективах призведе тільки до значного погіршання інвестиційної привабливості країни саме через непередбачуваність податкового законодавства не тільки на майбутнє, але й на минулі податкові періоди. Тобто ризик для ведення бізнесу в Україні непередбачувано збільшується. Тому, пропонуємо утриматись від введення такого правила та більш детально обговорити його із залученням експертного середовища.
Беручи до уваги зазначене вище, звертаємося до вас із проханням не підтримувати запровадження зазначених змін та відхилити проект Закону
№ 5600 з огляду на можливий значний негативний вплив на сферу телекомунікацій та зв’язку та загрозу порушення основних принципів рівності та стабільності податкового законодавства, адекватності державного регулювання. В карантинний період підвищувати розмір податків, встановлювати обмеження щодо використання накопичених збитків минулих років підприємствами, що виснажені тривалими локдаунами та додатковими незапланованими витратами на заходи для запобігання поширенню COVID-19 – є принципово неадекватним кроком, що призводить до дисбалансу інтересів держави та бізнесу.
З повагою
Голова Ради Асоціації Т.В. Попова
KPI_TelPU2021#3
