12 березня під час #TIM-TU Convergence 2020 Анна Некраха, Член Ради ТелПУ, розповідала про досвід участі Датагруп в програмах цифровізації державних та адміністративних послуг:
“Держава, що створює цифрові адміністративні послуги, формує попит у населення на якісний широкосмугових доступ до Інтернету. Сьогодні активно створюються та розвиваються такі державні програми, як ДІЯ, єМалятко, електронна медицина, електронна освіта, розширюються он-лайн послуги ЦНАПів та інше. Підтримуємо такі програми, необхідні для економічного та суспільного розвитку. Проте обов’язок держави також полягає в тому, щоб створити прозорі та передбачувані «правила гри» на ринку операторів та провайдерів телекомунікацій, особливо:
– прозора та передбачувана податкова політика;
– стратегія безпеки мереж та послуг;
– рівні та недискримінаційні умови тендерів.
Для успішної реалізації цифрових державних проектів необхідно, перш за все, забезпечити ПЛАНУВАННЯ та ФІНАНСУВАННЯ державних програм. Фінансування має бути довгостроковим, продуманим та таким, що враховує не тільки разові витрати з підключення, але й подальші експлуатаційні витрати (підтримка сервісів, абонплата, тощо). Планування державних програм має бути довгостроковим та побудованим за принципом спадкоємності програм.
На що слід звернути увагу держави:
– Відсутність цілісного бачення та синхронності процесів діджиталізації.
На прикладі побудови мереж для е-медицини: важливо одночасно планувати всі пов’язані сервіси: особиста медична ID-картка пацієнта, електронні рецепти, електронні черги, запис до лікаря та ін. Важливим є процес побудови якісних каналів зв’язку до всіх медичних закладів, але заздалегідь спланована кількість медичних сервісів надасть можливість правильно прогнозувати кількість трафіку та необхідну кількість і якість каналів зв’язку.
– Відсутня спадкоємність програм пов’язаних міністерств та прогнозованість подальших кроків діджиталізації.
На прикладі інтернетизації шкіл: є запит на 100 Мб канал для кожного пристрою в школі, але немає цільової програми, для чого цей канал потрібен – для вільного wi-fi в коридорах шкіл чи для реалізації освітнього процесу: від спланованого на державному рівні контенту до спланованої кількості планшетів в школах, що стануть електронними підручниками. Є також проблеми з продуманістю проведених тендерів щодо надання закладам освіти доступу до Інтернету та з прогнозами на подальше фінансування витрат на обслуговування мереж.
Підсумовуючи, важливо розуміти: оператор чи провайдер, що планує будувати мережі для державних та админістративних сервісів, розраховує на прозорі, продумані, зрозумілі в перспективі правила, на яких базується довгострокове планування, в тому числі прогнозування прибутковості бізнесу.
