25 червня Голова Ради Телекомпалати України Тетяна Попова взяла участь в прес-конференції на тему: «Як знищити свободу в Інтернеті: законопроект 6688».

Під час прес-конференції мова йшла виключно про Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері, що був зареєстрований у Верховній Раді майже рік тому, а декілька днів тому його включили до порядку денного засідання Ради. Про те, чому цей документ викликав обурення суспільства та які загрози приховує у собі теперішня редакція законопроекту № 6688, Тетяна Попова розповіла наступне:

«Історія із законопроектом № 6688 від самого початку викликає безліч запитань, у тому числі, пов’язаних з порушенням процедури реєстрації (див. юридичний аналіз «законопроектів-близнюків»). Від моменту реєстрації до сьогодні в тексті законопроекту, на жаль, нічого не змінилося: його положення й досі не відповідають переліку міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів. Проектом передбачено розширення повноважень слідчого судді або прокурора, яким варто видати припис і будь-який сервіс або ресурс в Інтернеті підлягає досудовому блокуванню на 48 годин, в наших реаліях для електронної комерції це може означати знищення бізнесу. В західних країнах також діють закони, якими передбачене блокування контенту, але в межах компетенції виключно суду, у нашому випадку інтернет-ресурси абсолютно нічим незастраховані від зловживань слідчих чи прокурорів.

До того ж, норми законопроекту про тимчасове блокування розповсюджуються на всі тяжкі та особливо тяжкі злочини, а не лише на ті, що пов’язані з інформаційною безпекою та тероризмом. Також проектом передбачено розширення існуючого визначення “технологічний тероризм”, а «за злої волі» будь-який інтернет-ресурс можна буде віднести до нього.

Ще в березні минулого року організація ISOС (internetsociety.org) провела дослідження щодо усіх існуючих способів блокування інтернет-контенту і зробила висновок, що кожен з них не дає стовідсотковий результат і має два основні недоліки:

  • блокування не зупиняє зловмисників та не видаляє інформацію з мережі, а встановлює так звану ширму перед контентом, який залишається на тому ж самому місці, де він і був;
  • усі методи блокування спричиняють побічну шкоду: непропорційність (недоблокування або надблокування).

Для прикладу, система DPI, яка вважається найефективнішою, не здатна фільтрувати шифрований трафік (а його зараз близько 30 відсотків, і з кожним роком цей відсоток росте). Проте, законопроектом передбачено покарання телеком-оператора за невиконання ефективного блокування контенту (штраф у розмірі 1% від річного прибутку), а яким чином телеком-оператор повинен здійснити таке технічне блокування – законопроектом не передбачено…»

Телекомпалата України вже надіслала зауваження до проекту ЗУ та сподівається, що автори дослухаються до таких зауважень.

KPI_TelPU#3