Лист №2412 від 17.01.2020 Міністерству цифрової трансформації України щодо необхідних законодавчих змін у сфері цифрових комунікацій

Лист від 17.01.2020р. № 2412 

Віце–прем’єр-міністру — Міністру цифрової трансформації

М.А. Федорову

 Щодо необхідних законодавчих змін у сфері цифрових комунікацій

Шановний Михайле Альбертовичу!

Асоціація «Телекомунікаційна палата України», яка створена для сприяння розвитку сфери цифрових комунікаційних технологій в Україні, повідомляє наступне.

10 грудня 2019 року Телекомпалатою України було проведено індустріальний воркшоп «Антигравітація: 10 кроків до перемоги!». У заході взяли участь представники державної влади, керівники профільних бізнес-об’єднань, експерти ринку та представники стейкхолдерів медіа, телекомунікацій, цифрової інфраструктури та суспільства.

Окремо хочемо подякувати Міністерству та, зокрема, Заступнику Міністра Шелесту Олександру Володимировичу, за активну участь та підтримку тих ініціатив, які були висловлені експертами на зазначеному воркшопі.

Нам шкода, що Ви не мали змогу взяти участь у воркшопі. Разом з тим, розуміючи великий обсяг завдань та функцій, які покладено на  новостворене міністерство та особисто на Вас, Михале Альбертовичу, надсилаємо до відома інформацію за результатами воркшопу.

Чотири команди стейкхолдерів розробили та презентували ініціативи, які необхідні з боку держави та які допоможуть цифровому розвитку бізнесу та суспільства.

Враховуючи ґрунтовність та експертність підготовлених ініціатив в сфері цифрового розвитку бізнесу, надсилаємо Вам їх перелік та вважаємо, що такі ініціативи можуть стати основою для підготовки у 2020 році дорожньої карти необхідних законодавчих змін.

Стейкхолдери визначили ініціативи, які необхідні для подальшого розвитку (надсилаємо у додатку до листа).

Ініціативи, які потребують як найскорішої реалізації, а саме, протягом найближчих одного-двох років, експертами було визначено:

• Забезпечення неухильного виконання державою, бізнесом та громадянами законодавства у сфері цифрових комунікацій.
• Забезпечення сталості основних цілей та напрямків розвитку цифрової економіки держави шляхом прийняття «Цифрового порядку денного України» (Цифрової адженди).
• Забезпечення підвищення рівня кібер-захисту бізнесу та громадян, діючи за принципом уникнення загроз, а не ліквідації наслідків.
• Імплементація Загального регламенту захисту даних (GDPR) в українське законодавство.
• Уніфікація та об’єднання всіх державних реєстрів з метою уникнення дублювання та необхідності повторного подання інформації, що в них міститься, у паперовому вигляді.
• Посилення захисту персональних даних шляхом технологічного захисту платформ/реєстрів, де вони зберігаються, та значне посилення кримінальної відповідальності за несанкціонований доступ, збір, обробку та поширення таких даних.
• Адаптація електронних сервісів для людей з обмеженими можливостями.

Зі свого боку усі учасники воркшопу та представники Телекомпалати України висловили свою готовність в подальшому активно брати участь у розробці таких необхідних змін.

З повагою

Голова Ради Асоціації                                                                                   Т.В. Попова

перелік усіх ініціатив та шляхів їх реалізації

Ініціатива

Дотримання принципу верховенства права.

Шлях реалізації

Забезпечити неухильне виконання державою, бізнесом та громадянами законодавства у сфері цифрових комунікацій.

Прозорість та передбачуваність регуляторного поля. Забезпечити прозорість здійснення діяльності на ринку. Використовувати професійні підходи у створенні державних програм та проектів, пов’язаних з телекомунікаціями.

Створити та забезпечити реалізацію державної стратегії розвитку Digital-індустрії на довгострокову перспективу.

Забезпечення сталості основних цілей та напрямків розвитку цифрової економіки держави.

Прийняття на законодавчому рівні Цифрового порядку денного України («Цифрової адженди України»).

Забезпечення розвитку електронних державних послуг, що стимулюють попит користувачів та, як наслідок, розвивають мережі та комерційні цифрові послуги.

Розробка та впровадження державних програм цифровізації суспільно важливих сфер діяльності.

Передбачити повноваження регулятора щодо визначення мінімальної вартості послуг доступу до Інтернету для фізичних осіб та врегулювання питань проведення операторами, провайдерами довготермінових маркетингових акцій (лише у виключних екстрених випадках).

Вказану ініціативу можливо реалізувати у проєкті Закону України «Про електронні комунікації».

Передбачити технологічно нейтральну правову основу регулювання здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та радіочастотного ресурсу, тобто без прив’язки до будь яких технологій, та запровадити принцип технологічної нейтральності під час прийняття будь яких державницьких рішень.

Вказану ініціативу можливо реалізувати у проєкті Закону України «Про електронні комунікації».

Забезпечити умови для кібер-безпеки та фізичної безпеки мереж. Забезпечити підвищення рівня кібер-захисту бізнесу та громадян, діючи за принципом уникнення загроз, а не ліквідації наслідків.

Вказану ініціативу можливо реалізувати шляхом розробки та прийняття проекту Закону щодо імплементації у національне законодавство положень Конвенції про кіберзлочинність та інших заходів протидії злочинам у кіберпросторі. Переглянути закони та підзаконні нормативно-правові акти в частині імплементації міжнародного досвіду, а саме Директиви ЄС 2016/1148 про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу, в сферах інформаційної та кібербезпеки.

Імплементація Загального регламенту захисту даних (GDPR) в українське законодавство.

Розробка законопроекту щодо удосконалення законодавства про захист персональних даних з метою імплементації Загального регламенту захисту даних ЄС  2016/679 (GDPR).

Передбачити для бізнесу субвенції або субсидії за реалізацію соціально важливих, але фінансово збиткових державних програм.

Вказану ініціативу можливо реалізувати у проєкті Закону України «Про електронні комунікації», а також шляхом розробки та внесення змін до Закону України «Про державно-приватне партнерство» передбачивши сферу партнерства, зокрема, будівництво та/або експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Сприяння забезпеченню мережевого нейтралітету.

Запровадження на рівні проекту Закону «Про електронні комунікації» загальних правил для забезпечення рівного і недискримінаційного розподілу трафіку під час надання послуг доступу до мережі Інтернет і відповідних прав кінцевих користувачів. (Принцип мережевого нейтралітету передбачений Регламентом (ЄС) 2015/2120 від 25 листопада 2015 року про заходи щодо доступу до відкритого Інтернету і внесення змін і доповнень до Директиви 2002/22/ЄС про універсальну послугу та права користувачів щодо мереж та послуг електронного зв’язку та до Регламенту (ЄС) № 531/2012 про роумінг у мережах мобільного зв’язку загального користування в межах Союзу).

Хмарні технології та держава. Автоматизувати та перевести частину державних послуг на хмарні технології.

Прийняття Закону України «Про хмарні послуги».

Забезпечити сталість основних цілей та напрямків розвитку цифрової економіки держави.

Прийняття на законодавчому рівні Цифрового порядку денного України.

Використовувати послуги комерційних компаній для забезпечення державних потреб.

Партнерство між державою та бізнесом.

Забезпечити захист інтелектуальної власності вітчизняних спеціалістів у сфері цифрових комунікацій та ІТ.

Передбачити на законодавчому рівні ефективний захист інтелектуальної власності та авторських прав у сфері цифрових комунікацій та ІТ.

Запровадити єдині стандарти використання цифрової інфраструктури, гармонізувати їх з міжнародними стандартами та  забезпечити рівні умови ведення бізнесу для вітчизняних та іноземних постачальників цифрових послуг.

Внесення змін до законодавства в частині встановлення єдиної політики у сфері стандартизації цифрової інфраструктури.

Віддавати перевагу вже існуючим комерційним хмарним рішенням і лише у разі їх невідповідності державним вимогам створювати державні хмарні проекти (Cloud First policy).

Прийняття Закону України «Про хмарні послуги» з передбаченням такого положення.

Уніфікація та об’єднання всіх державних реєстрів з метою уникнення дублювання та необхідності повторного подання інформації, що в них міститься, у паперовому вигляді.

Прийняття в цілому проект Закону «Про публічні реєстри».

Посилення захисту персональних даних шляхом технологічного захисту платформ/реєстрів, де вони зберігаються та значне посилення кримінальної відповідальності за несанкціонований доступ, збір, обробку та поширення таких даних.

Розробка та внесення змін до Кримінального кодексу України.

Адаптація електронних сервісів для людей з обмеженими можливостями.

Розробка різноманітних державних програм для адаптації та включення інвалідів до активного життя. Розробка екосистеми для інклюзивного проектування та розвитку. Хмарна платформа для забезпечення універсального доступу як для людей з обмеженими можливостями, так і для всіх.

Закріпити обов`язкову ідентифікацію всіх суб’єктів господарювання, які надають послуги, продають товари онлайн, на сайтах таких суб’єктів.

Розробка та внесення змін до проєкту Закону «Про електронну комерцію».

Забезпечити простий доступ до реєстрів за ID користувача/громадянина.

Передбачити положення у проекті Закону України «Про публічні реєстри».

Розробити політику доступу до державних реєстрів за категоризацією користувачів: фізична особа (має право дізнатися інформацію про себе), юридична особа та державний орган.

Розробка законопроекту щодо удосконалення законодавства про захист персональних даних та доступу до них. Передбачити положення у проекті Закону України «Про публічні реєстри».

Реалізувати систему електронного голосування на виборах для громадян.

Передбачити достатньо надійний інструмент електронної ідентифікації (наприклад, MobileІD чи ID‑картка, яку неможливо передати іншій людині). Кіберзахист всіх інформаційних систем і баз даних, якісно сформовані реєстри виборців та мешканців, у тому числі демографічний реєстр, про створення якого вже давно йде мова.

Закріпити право особи щодо регулювання свого особистого «цифрового портрету» та можливість видалення даних з нього.

Розробка законопроекту щодо удосконалення законодавства про захист персональних даних з метою імплементації Загального регламенту захисту даних ЄС  2016/679 (GDPR).