№ 2865 від 11.11.2024 р.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики

Потураєву М.Р.

 

Щодо проекту Закону України реєстр. № 12111

Шановний Микито Руслановичу!

Асоціація «Телекомунікаційна палата Україна» (надалі – Асоціація), що об’єднує легальних суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій, які виступають за створення рівних умов та сприятливого середовища для ведення чесного бізнесу, висловлює Вам свою повагу та звертається з наступного питання.

Верховною Радою України зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа» (реєстр. № 12111 від 10.10.2024), яким пропонується удосконалити положення Закону України «Про медіа». 

Ми вітаємо такі необхідні зміни, у зв’язку з чим брали активну участь в їх обговоренні. Разом з тим, вважаємо, що законопроект необхідно доповнити деякими положеннями, а саме:

1.Змінами до статті 22 Закону України «Про медіа» стосовно доступу до інформації щодо кількості користувачів медіа-сервісів провайдера аудіовізуальних сервісів у знеособленому вигляді, враховуючи наступне.

Згідно статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до статті 36 Господарського кодексу України відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб’єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб’єктом господарювання відповідно до закону.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про інформацію» зазначено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

У свою чергу, статтею 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.

  1. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Частиною другою статті 7 Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13  цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, вважаємо, що інформація щодо кількості користувачів медіа-сервісів провайдера аудіовізуальних сервісів може бути віднесена суб’єктом до конфіденційної інформації та не може бути поширена у відкритому вигляді без згоди відповідної особи. 

Тому, з метою уникнення колізії законодавства у сфері медіа та у сфері інформації і доступу до публічної інформації, пропонуємо передбачити можливість публічного доступу виключно до знеособленої інформації щодо кількості користувачів медіа-сервісів провайдера аудіовізуальних сервісів.

  1. Виключити необхідність забезпечення системи умовного доступу під час доступу до пакетів телеканалів та радіоканалів за кабельною аналоговою технологією, у зв’язку із відсутністю технічної можливості для реалізації. Вказане питання неодноразово обговорювалося з представниками Національної ради, але поки не реалізовано у проекті Закону.
  2. Забезпечити прогнозованість та передбачуваність у перегляді складу універсального медіа сервісу (далі – УМС).

Пропонуємо внести зміни до частини четвертої статті 28 Закону «Про медіа» та запровадити періодичність не частіше одного разу на рік для перегляду складу універсального медіа сервісу, враховуючи наступне.

Вважаємо, що перегляд складу УМС з тією періодичністю, як це відбувається станом на сьогодні, суперечить основоположним стандартам  законодавчої діяльності та запитам бізнесу в частині пропорційності, прогнозованості правового поля та прозорості.

Крім того, таке подальше збільшення кількості телеканалів, що включаються до УМС, безпосередньо має негативний як технічний, так і економічний вплив на діяльність провайдерів.

Додаток: порівняльна таблиця на 2 арк. в 1 прим.

 

З повагою

Голова Ради                                                                                Т. Попова

 

 

 

З повагою

директор Асоціації                                                                   М. Пригорницька