№ 2861 від 01.11.2024 р.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань цифрової трансформації
Крячку М.В.
Копія:
Міністерство цифрової трансформації України
Національна комісія, що здійснює державне регулювання
у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра
та надання послуг поштового зв’язку
Щодо законопроєкту № 12112
Шановний Михайле Валерійовичу!
Асоціація «Телекомунікаційна палата Україна» (надалі – Асоціація), що об’єднує легальних суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій, які виступають за створення рівних умов та сприятливого середовища для ведення чесного бізнесу, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.
11 жовтня 2024 року у Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері електронних комунікацій щодо врегулювання окремих питань користування радіочастотним спектром, загальної авторизації та процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг № 12112.
Асоціація висловлює своє занепокоєння щодо положень зазначеного законопроєкту та просить Вас, шановний Михайле Валерійовичу, та Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації не підтримувати законопроект № 12112, ухвалити висновок щодо недоцільності його включення до порядку денного сесії Верховної Ради України, або рекомендувати Верховній Раді України відхилити зазначену ініціативу.
Законопроект № 12112, зокрема, скасовує запроваджені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення управління у сфері електронних комунікацій» від 16 серпня 2022 року № 2529-IX зміни, які були прийняті під час дії воєнного стану в Україні, а саме відтермінування виконання умов ліцензій на користування радіочастотним спектром та автоматичне продовження строку дії ліцензій на користування радіочастотним спектром та дозволів на користування ресурсом нумерації.
Зміни, передбачені законом від 16 серпня 2022 року № 2529-IX, були напрацьовані ринком електронних комунікацій разом з представниками державних органів, були та залишаються актуальними, враховуючи виклики воєнного стану. За цей час не з’явилося жодних об’єктивних причин, які б виправдовували скасування положень, запроваджених законом від 16 серпня 2022 року № 2529-IX.
- Необхідність відтермінування виконання ліцензійних умов продовжує бути надзвичайно актуальною, враховуючи продовження та розширення географії воєнних дій, руйнації мереж електронних комунікацій, руйнації енергетичної інфраструктури, збільшення податкового навантаження для індустрії, запровадження вимог щодо сталості мереж, що вимагає значних інвестицій з боку операторів, які з об’єктивних причин в умовах воєнного стану надзвичайно складно знайти.
- Законопроект № 12112 пропонує передбачити необмежену дискрецію регуляторного органу щодо перегляду ліцензійних умов операторів в періоди надзвичайного та воєнного стану.
Це містить ознаки порушення принципів передбачуваності для ведення бізнесу та прогнозованості норм права, оскільки перегляд умов ліцензій за таких умов може відбуватися в будь-який момент, та, зокрема, в бік запровадження більш жорстких та невиконуваних вимог. Оператор, купуючи певну ліцензію на визначений строк, має право розраховувати, що умови, на які він погодився, будуть незмінними.
Конституційний Суд України визнавав можливість за органом публічної влади мати певні дискреційні повноваження у прийнятті рішень, проте наголошував, що «цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого – наявність можливості у особи передбачати дії цих органів» (абз. третій пп. 2.4 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 8 червня 2016 року № 3-рп/2016).
Такі ж зауваження було висловлено у п. 45 Доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) «Верховенство права», затвердженій на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 р.), де вказується, що «потреба у визначеності не означає, що відповідальним за прийняття рішень особам не потрібно надавати дискреційних повноважень у разі необхідності, але при цьому повинні існувати механізми, які запобігатимуть зловживанню такими повноваженнями. У цьому контексті закон, який надає дискреційні повноваження державному органу влади, повинен також визначати межі таких повноважень. Надання виконавчій владі необмежених дискреційних повноважень суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон повинен достатньо чітко визначати межі будь-яких таких дискреційних повноважень, а також спосіб їх реалізації, для надання людині належного захисту від свавілля».
- Відміна автоматичного продовження ліцензій на користування радіочастотним спектром та дозволів на номерний ресурс становить критичну загрозу для стабільної роботи галузі електронних комунікацій у надскладних умовах воєнного стану. У той час як інші сфери економіки отримують підтримку від держави через автоматичне продовження дозволів і ліцензій (наприклад, відповідно до статті 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Постанови КМУ від 18 березня 2022 р. № 314), пропонується, що індустрія електронних комунікацій має фактично бути залишена без аналогічного захисту. Такий підхід створює дискримінаційні умови для критично важливого сектору, який є основою зв’язку та безпеки для мільйонів українців під час війни.
Більше того, запропоновані положення пункту 2 Розділу ІІІ законопроєкту № 12112, передбачають зворотну дію нормативно-правового акту у часі, що не відповідає статті 58 Конституції України, статті 59 Закону України «Про правотворчу діяльність».
- Запропоновані зміни до частини третьої статті 18 та частини другої статті 20 Закону України «Про електронні комунікації» не відповідають статті 17 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11.12.2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій (далі – Кодекс електронних комунікацій ЕС), відповідно до якого викладені чинні редакції статті 18 та 20 Закону України «Про електронні комунікації».
Кодекс електронних комунікацій ЄС містить спеціальні умови для застосування окремого обліку, згідно яких держави-члени вимагають від суб’єктів господарювання, що надають електронні комунікаційні мережі загального користування або загальнодоступні електронні комунікаційні послуги та мають спеціальні або виключні права на надання послуг в інших секторах у тій самій або іншій державі-члені вести окремий бухгалтерський облік для діяльності, пов’язаної з наданням електронних комунікаційних мереж або послуг.
Також, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 17 Кодексу електронних комунікацій ЕС Держави-члени можуть не застосовувати вимоги, зазначені в першому підпараграфі, до суб’єктів господарювання, що мають річний оборот менше ніж 50 млн. євро від діяльності в межах Союзу, пов’язаної з електронними комунікаційними мережами або послугами.
В аналітичних матеріалах до Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій – 2030, опублікованих Міністерством цифрової трансформації[1], SWOT-аналіз сфери електронних комунікацій, одними зі слабких сторін виділяє короткий горизонт планування компаній через безпекові фактори та відсутність державної стратегії, а також недовіру бізнесу до влади. Вважаємо надзвичайно важливим не допустити прояву підтвердження зазначених характеристик у вигляді прийняття законопроекту № 12112.
Детальні зауваження до законопроєкту надаємо у порівняльній таблиці, що додається до цього листа.
Заздалегідь вдячні за врахування позиції Асоціації та співпрацю.
З повагою
Голова Ради Асоціації Т. Попова
[1] https://thedigital.gov.ua/regulations/pro-shvalennya-strategiyi-rozvitku-sferi-elektronnih-komunikacij-ukrayini-na-period-do-2030-roku-ta-zatverdzhennya-operacijnogo-planu-zahodiv-z-yiyi-realizaciyi-u-2024-2026-rokah
