Автор: Маруся

15 3 сентября на рассмотрение Киевского городского совета был вынесен проект решения «Об упорядочивании пользования объектами коммунальной собственности города Киева при строительстве и эксплуатации телекоммуникационных сетей». Напомним, этим проектом решения предполагалось утвердить разработанный городскими чиновниками Порядок пользования объектами жилищного фонда коммунальной собственности Киева при сооружении и эксплуатации телекоммуникационных сетей. Данный документ «принадлежит перу» постоянной комиссии Киевсовета по вопросам транспорта и связи. Он появился на сайте Киевской городской администрации 1 апреля 2015 года и вызвал бурное обсуждение в телеком-среде. Игроки рынка и общественность не раз направляли замечания и предложения к проекту, однако они упорно игнорировались разработчиком. Профильные телеком-ассоциации еще в апреле обращались к главе постоянной комиссии Киевсовета по вопросам транспорта и связи Игорю Пиковскому с совместным письмом, где было отмечено, что проект полностью противоречит законодательству Украины. Также игроки рынка обращались в АМКУ, НКРСИ, Государственную регуляторную службу с просьбой не допустить принятия этого нормативного акта. Как мы писали, на заседании постоянной комиссии по вопросам торговли, предпринимательства и регуляторной политики проект решения даже сняли с рассмотрения, так как предлагаемый для обсуждения общественности и представленный комиссии тексты существенно отличались. 28 августа ИнАУ и Телекомпалата Украины повторно обратились с совместными письмами о недопустимости принятия проекта «Об упорядочивании пользования объектами коммунальной собственности города Киева при строительстве и эксплуатации телекоммуникационных сетей» к депутатам Киевсовета, в Государственную регуляторную службу и Антимонопольный комитет. «Ми повторно звертаємося до Вас з проханням не допустити прийняття Проекту у зв’язку з тим,...

На сьогодні, існує багато проблем у сфері надання послуг платного телебачення, зокрема, демпінг, безліцензійна діяльність провайдерів програмної послуги, не рівні умови на ринку, тощо. Все це є проявами, по суті, нечесної конкуренції, оскільки такі суб’єкти отримують конкурентні переваги. Спроби силових методів впливу на вирішення даних проблемних питань шляхом звернення до Міністерства внутрішніх справ щодо здійснення діяльності з надання програмної послуги без ліцензії, не допомогли викорінити такі незаконні прояви їх виникнення з різних причин. Водночас, не задіяними залишилися методи та механізми саморегулювання шляхом публічних індустріальних домовленостей. Згідно із статтею 33 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» суб’єкти господарювання при сприянні Торгово-промислової палати України та інших заінтересованих організацій можуть розробляти правила професійної етики у конкуренції для відповідних сфер господарської діяльності, а також для певних галузей економіки. Правила професійної етики у конкуренції погоджуються Антимонопольним комітетом України в установленому ним порядку. Правила професійної етики у конкуренції можуть використовуватись при укладанні договорів, розробці установчих та інших документів суб’єктів господарювання. Механізм саморегулювання надасть змогу учасникам ринку досягти домовленостей щодо добровільного прийняття на себе ряду зобов’язань, які необхідно буде виконувати в майбутньому. Таким чином, назріла необхідність встановлення конструктивного діалогу в частині основних принципів чесної конкуренції на ринку послуг платного телебачення. Такий діалог необхідно будувати в рамках Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», а тому ми пропонуємо почати процес обговорення проекту Правил етики у конкуренції на ринку платного телебачення України, що...

Близько місяця тому представники телекомунікаційного ринку озвучили НКРЗІ основні проблеми сегменту ШСД і механізмів його регулювання. Однією з них провайдери назвали велику кількість показників якості своїх мереж, які їм необхідно вимірювати на постійній основі відповідно до нормативних актів. Сьогодні існує 13 таких показників. Безсумнівно, якість послуг, як відзначають НКРЗІ, – це ключовий аспект розвитку конкуренції на ринку. Однак для контролю якості досить вимірювання чотирьох показників, що є загальноєвропейською практикою. Тому 31 липня на нараді в НКРЗІ провідні асоціації, зокрема Телекомпалата України, до складу якої входить компанія ВОЛЯ, запропонували зменшити кількість показників якості послуги до 4, а саме: 1. швидкість відправки/отримання даних; 2. час передачі пакетів; 3. варіація часу передачі пакетів, т.з. джиттер; 4. втрата пакетів. Асоціації також запропонували скласти акт публічної угоди (меморандум) між операторами і провайдерами, в якому будуть визначені дані показники і їх стандартні значення, а також представлений перелік сервісів для їх самостійної перевірки споживачем. Директор Телекомпалати України Костянтин Гріцак зазначив, що впровадження таких показників і підписання меморандуму буде свідчити про досягнення угоди і взаєморозуміння галузі і регулятора. В кінцевому підсумку це забезпечить не тільки реальний контроль якості телекомунікаційних послуг та задоволення попиту споживачів, а й посприяє розвитку конкуренції та забезпеченню рівних умов діяльності суб’єктів господарювання всіх форм власності. Такий акт не є регуляторним, але може встановлювати «правила гри» для операторів і провайдерів, які його підписали, і може стати дієвим механізмом для реального захисту інтересів споживачів послуг....

Телекомунікаційна палата України взяла участь в 5-ій ювілейній Міжнародній телекомунікаційній конференції та виставці TELCO TRENDS 2015, яка в цьому році зібрала понад 200 учасників з 21 країни. В ході конференції учасники обмінювалися інформацією і досвідом вирішення проблем телекомбізнеса в нинішній ситуації. Слід зазначити, що українському ринку телекомунікацій, платного телебачення і медіа властиві більшість європейських проблем і трендів, отже шляхи вирішення їх можуть бути аналогічні. Доповідь представника Телекомпалати Костянтина Гріцака була присвячена реаліям українського телеком ринку і викликала жвавий інтерес на конференції. Так, учасників конференції цікавила відповідь на питання про ретрансляцію на території України програм з Російської федерації. Відповідаючи на це питання Костянтин Гріцак зазначив наступне: «Дійсно, зараз в Україні діє заборона на трансляцію значної кількості програм Росії. При цьому, Україна виконує зобов’язання щодо безперешкодного поширення програм з Європейського союзу відповідно до Конвенції про транскордонне телебачення. За оцінками експертів ситуація з російським контентом навряд чи вирішиться найближчим часом, тому нашим російським колегам ми можемо порадити зайняти проактивну позицію і вже зараз приймати рішення про створення для України спеціальної версії своїх програм з реєстрацією в юрисдикції Євросоюзу або...

У Державній регуляторної службі України (далі – ДРС) відбулася 6 серпня нарада з обговорення проекту Рішення НКРЗІ «Про затвердження проекту Порядку надання операторами, провайдерами телекомунікацій звітності та інформації» за участю представників НКРЗІ, Телекомпалати України, УСПП, ІнАУ, провайдерів і операторів. Даний проект був спрямований регулятором в ДРС на узгодження з огляду на вимоги Закону України «Про державну регуляторну політику в сфері господарської діяльності». Під час проходження процедури узгодження до зазначеного проекту було висловлено як зауваження, так і підтримка в його прийнятті, в зв’язку з чим виникла необхідність в обговоренні його положень. Телекомпалатою було підтримано положення Проекту, з огляду на те, що: У НКРЗІ проводиться робота по встановленню процедури аналізу ринків телекомунікаційних послуг з метою їх регулювання і для реалізації вищезгаданих повноважень НКРЗІ необхідна інформаційна база, яка містить систему відповідних показників виробничої та фінансово-економічної діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій. З огляду на те, що на сьогоднішній день поширена нелегальна діяльність операторів, провайдерів (зокрема, демпінг), прийняття даного проекту дозволить НКРЗІ сприяти ефективному функціонуванню відкритих і справедливих конкурентних ринків телекомунікаційних послуг. НКРЗІ в межах визначених законодавством повноважень будеь приймати обгрунтовані рішення щодо застосування до зазначених суб’єктів господарювання регуляторних дій для забезпечення ефективної конкуренції на ринках телекомунікаційних послуг. Разом з тим, в Телекомпалаті України переконані, що показники звітності, що будуть подаватися операторами, провайдерами, необхідно уніфікувати з метою виключення дублювання подачі інформації в кілька державних органів, оскільки таку інформацію регулятори можуть отримати в порядку взаємодії. В...