Автор: Маруся

Установка на Smart TV приложений от пиратских мультимедиа ресурсов EX.UA, FS.to, кардшаринг и продажа мультимедийных тюнеров с незаконно «зашитым» списком из более, чем 200 телеканалов, на корню уничтожают зарождающийся рынок легальных контентных сервисов. При этом есть законы, механизмы и чиновники, задача которых бороться с пиратством, но последние не только не борются с нарушением закона, а непосредственно «крышуют» такой бизнес, сообщил IGate на условиях анонимности один из участников рынка. В результате инвесторы обходят Украину стороной, бюджет не дополучает миллиарды прямых и косвенных налогов, а в стране отсутствует творческая экономика, которая, например, в США дает 7% ВВП. По словам Андрея Колодюка, основателя Divan.TV, сегодня самыми «опасными» пиратскими сервисами можно считать кардшаринговые сервисы, интернет-пиратов, а также интернет провайдеров, которые дополнительно к основной деятельности нелегально предоставляют ОТТ услуги своим абонентам. «Разница между легальными и нелегальными игроками только в одном: легальные платят роялти правообладателям и отчисления с рекламы, а нелегальные не платят и все деньги кладут себе в карман», — говорит Андрей Колодюк. По этой причине у пиратов больше средств на пиар, рекламу, формирование «общественного мнения». Соответственно, легальным сервисам игрокам сложнее конкурировать на рынке. Основатель Divan.TV утверждает, что убыток легального рынка из-за пиратов составил более 1 млрд. гривен за 2014 год. О размахе и степени безнаказанности пиратов в Украине красноречиво говорит то, что производители мультимедийной техники сегодня конкурируют наличием пиратских сервисов. По словам участника рынка, пожелавшего не называть свое имя, в телевизорах Smart TV...

  На Робочій групі обговорювалися наступні питання: · Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (Щодо особливостей трансляції (ретрансляції) реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій)» · Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» · Про поширення телевізійної продукції за допомогою медіаплеєрів Aura HD / Aura HD Plus, Inext TV, телевізорів Samsung (Smart TV) і LG (Smart TV) · Про ліцензування провайдерів програмної послуги, які використовують технологію ОТТ Ознайомитися з протоколом засідання...

На Всеукраинском совещании операторов платного телевидения и провайдеров программной услуги, прошедшего 20 мая в рамках столичной Телерадиоярмарки-2015, участники обсудили текущие проблемы в отрасли и негативное влияние пиратства на отечественную телеиндустрию. В дискуссии приняли участие Наталия Клитная (АППК), Константин Грицак (ТПУ), Сергей Бойко (Воля), Юрий Лабунский, Александр Швец, Сергей Гриненко, Андрей Бражко, Федор Гречанинов и др. Операторы обсудили вопросы ценообразования универсальной программной услуги (УПУ), а также технологии и возможности отечественных операторов по блокированию определенного контента (например, пиратского или запрещенного в данном регионе) на Smart TV и выбранных линейках телеприставок. Готовы ли отечественные потребители платить за украинский контент при текущей экономической ситуации? И почему потребители должны оплачивать увеличение цен за просмотр каналов? Фактически, как отметил Сергей Гриненко, никакого увеличения стоимости нет, о чем и говорят провайдеры. Просто цены на трансляцию в договорах с поставщиками контента прописаны в «зеленых», а не в национальной валюте, что и отражается на цене для конечных потребителей. Участники совещания также акцентировали внимание на формировании стоимости лицензий, считая ее довольно высокой для операторов. Участники сошлись во мнении, что цена не должна быть одинаковой для всех провайдеров: и крупных, и мелких. И тем более не должно быть единой цены на лицензии для всей страны. Какой смысл абонентам платить за рекламу на ТВ, если то же самое доступно в интернете бесплатно, — вопрошали участники совещания. А спутниковый кардшаринг доступен любому желающему ввиду крайне привлекательной цены (в среднем, по озвученным здесь...

У зв’язку з тим, що Київрада раніше прийняла рішення від 14 травня 2015 року № 464/1328 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14 липня 2011 року № 378/5765 «Про питання впорядкування діяльності суб’єктів господарювання в галузі зв’язку та інформаційних технологій » без урахування позиції громадськості Асоціація «Телекомунікаційна палата України» не змогла стояти осторонь і тому вирішила провести незалежне опитування експертів у сфері телекому і комунальної власності. Ми опитали експертів і попросили висловити свою точку зору на тему: «Ситуація в Києві з розміщенням телекоммереж або чому КП «Київжитлоспецексплуатація» стягує плату за власність, яка, по суті, не є комунальною?» Так, прокоментував дану ситуацію Дмитро Майданник, начальник служби юридичної безпеки компанії «ВОЛЯ». Як Ви можете прокоментувати рішення Київради № 378/5765 «Про питання впорядкування діяльності суб’єктів господарювання в галузі зв’язку та інформаційних технологій», яким запроваджено посередника в особі комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» для збору коштів з підприємців за розташування телекомунікаційного обладнання (для надання послуг з доступу в Інтернет і телебачення) в будинках комунальної форми власності. В цілому я не вбачаю нічого незаконного в рішенні Київради № 378/5765 (далі – Рішення № 378/5765). Однак, в порушення ст. 24, ст. 136, ст. 137 Господарського кодексу України, КП «Київжитлоспецексплуатація», прикриваючись Рішенням № 378/5765, почало укладати договори щодо об’єктів, які не закріплені за КП «Київжитлоспецексплуатація» на конкретному праві, не перебувають на його балансі, тобто фактично початок стягувати плату за розміщення мереж на об’єктах, які не...

Згідно з рішенням Київської міської ради «Про вдосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» від 9 жовтня 2014 № 270/270 в кожному районі міста Києва шляхом перейменування, реорганізації або заснування створені управляючі компанії, на баланс яких передано житловий фонд, що перебуває в цьому районі. При цьому, житловий фонд конкретного району міста Києва одночасно переданий в управління відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Інтерес до списків житлового фонду, переданого в управління державним адміністраціям, зріс ще більше після прийняття 14 травня 2015 Київською міською радою рішення «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14 липня 2011 № 378/5765″ Про питання впорядкування діяльності суб’єктів господарювання в галузі зв’язку та інформаційних технологій “№ 464/1328, яким Комунальному підприємству “Київжитлоспецексплуатація” надані повноваження укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж і обладнання в будинках і інфраструктурних об’єктах житлового фонду, переданого в сфері управління районних в місті Києві державних адміністрацій. На численні запити Телекомпалати до Київської міської ради про надання переліку багатоквартирних будинків, переданих в управління відповідним районним в місті Києві державним адміністраціям, 12 червня 2015 року отримано відповідь з Департаменту комунальної власності Київської міської державної адміністрації (далі – Департамент). Департамент надав реквізити загальновідомих рішень Київської міської ради, згідно з якими визначено списки комунального майна м.Києва. Нагадаю, рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 багатоквартирні будинки, розміщені в кожному районі м.Києва, віднесені до комунальної власності м.Києва (додатки 1-10). Найцікавіше, що у відповіді Департамент визнав,...