8 грудня Телекомунікаційна палата України ініціювала Діалог між представниками державних та бізнес-структур з метою обговорення законодавчої ініціативи щодо зміни діючих умов оподаткування користувачів радіочастотного ресурсу шляхом одномоментного скасування всіх спектральних коефіцієнтів.
Дискусійним став проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України», який Міністерство фінансів України 22 листопада повторно оприлюднило для громадського обговорення. Даний законопроєкт передбачає відміну підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів, що застосовуються до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для діючих строкових ліцензій на 15 років.
В Діалозі взяли участь представники Посольства Туреччини в Україні, Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Державної регуляторної служби України, Державної податкової служби України, офісу Ради бізнес омбудсмена України, Офісу залучення інвестицій та учасники Телекомпалати України.
Зустріч модерувала Голова Ради Асоціації Тетяна Попова. Вона нагадала присутнім, що спектральні коефіцієнти були запроваджені напередодні 4G-тендерів з метою стимулювання операторів ефективно використовувати радіочастотний спектр в інтересах користувачів, а також для уникнення його надмірного накопичення операторами. Прийняття цього законопроєкту – це, насамперед, «чорна пляма» в репутації держави, що вплине на рівень довіри бізнесу і інвесторів, а також на потенційні інвестиційні потоки у відновлення України. Тому Телекомпалата України піднімає це питання, закликає до Діалогу і виступає проти скасування спектральних коефіцієнтів у такий спосіб, очікуючи послідовної державницької політики з даного питання.
Діалог фокусувався на трьох основних проблемах та ризиках законопроєкту:
- “Тривожний сигнал” для іноземних інвесторів через непослідовну політику раптових змін умов оподаткування радіочастотного спектру за ліцензіями, дія яких триває і не могла бути передбачена інвестором на етапі прийняття інвестиційного рішення;
- Створення дисбалансу на телеком-ринку та в існуючій структурі рентного навантаження, що негативно вплине на конкурентне середовище в галузі і концентрацію спектральних накопичень;
- Відсутність конструктивного діалогу з Міністерством фінансів України, що демонструє небажання шукати компроміси з бізнесом, а також «відсторонення» Регулятора від цього процесу та ігнорування проблеми.
Андрій Осіпов, Заступник Головного виконавчого директора ТОВ «лайфселл поділився розрахунками змін у податковому навантаженні для операторів мобільного зв’язку у разі відміни коефіцієнтів:
«Для ПрАТ «Київстар» бюджетні зобов’язання стають меншими на 80,5 млн.грн, для ПрАТ «ВФ Україна» залишаться майже незмінним, а для ТОВ «лайфселл» річна рента зросте одномоментно на 132,5 млн грн. При цьому, економічна вигода для держави складе близько 56,3 млн. грн на рік, що демонструє річний приріст всього на 2,6 % порівняно з поточними умовами оподаткування. Такі додаткові надходження не є співрозмірними з витратами операторів і зниженням інвестиційних очікувань майже на 32% , які закладалися при проведенні 4G-тендерів».
Він наголосив: “Цей законопроєкт приймається за відсутності діалогу влади та бізнесу. Ми неодноразово від компанії зверталися до Міністерства фінансів України, як головного розробника законопроекту, до Кабінету Міністрів України для того, щоб знайти порозуміння для прийняття виваженого рішення, адже не завжди це має бути наша позиція, або позиція інших компаній – має бути компроміс, який дозволив би всім знизити негативний вплив і не розбалансовувати ринок”.
Андрій Осіпов також зазначив, що скасування спектральних коефіцієнтів є односторонньою зміною державою тендерних умов. Адже lifecell купував частоти на тендерних засадах, виходячи з того, що спектральні коефіцієнти діятимуть весь строк дії ліцензій. Скасування цих коефіцієнтів призведе до значних фінансових втрат, які ні компанія, ні її інвестори не мали можливості передбачити. Такий крок негативно вплине на здатність компанії розбудовувати та відновлювати покриття, як того вимагає держава.
Андрій Забловський, Амбасадор українського бізнесу, член правління Шведсько-української торговельної палати, наголосив на важливості діалогу з ініціаторами законопроєкту і дотримання принципів послідовності, ефективності, передбачуваності та прозорості при розробці законопроекту:
“На сьогодні історія ще не завершена, є можливість на етапі, коли цей законопроєкт потрапить у Верховну Раду, щоб за результатами сьогоднішнього Діалогу був документ, який можна було б надати всім стейкхолдерам, які сьогодні відсутні, аби зафіксувати передбачувану, послідовну позицію бізнесу. Це особливо важливо під час війни, коли бізнес стикається з новими і новими складнощами. Важливо продовжувати діалог послідовно через використання різних інструментів – мовою цифр, мовою аргументів. Особливо важливо під час війни не ретранслювати іншим закордонним інвесторам негативні сигнали”.
Віталій Мироненко, представник ДПС України, зазначив: “Рентна плата для нас надзвичайно складна в адмініструванні, тому що показники, які декларуються, силами податкового інспектора неможливо перевірити. В ідеалі було б доцільно, щоб рентна плата контролювалася фахівцями з радіозв’язку – тими, хто знає, ким спектр використовується і які зміни у ньому відбуваються. У підсумку дискусія має бути між профільними фахівцями”.
Для учасників Діалогу очевидною є нагальна потреба долучення профільних фахівців з радіозв’язку для оцінки проблемних питань в адмініструванні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.
Наталя Давиденко, радник з регуляторної стратегії lifecell, зауважила: “Cпектр обмежений, він потребує багатьох інструментів з боку держави для того, щоб модерувати його правильне, доцільне та економічно вигідне використання. Тому давайте не забувати про те, що вирішувати проблему адміністрування шляхом відміни коефіцієнтів, які впливають на конкуренцію і можливість користуватися дуже обмеженим державним ресурсом, – це хибний шлях. Адже можна зосередитися на пошуку інших інструментів, які спростять та покращать процедуру адміністрування, а не призведуть до того, що ми порушимо конкуренцію і накопичимо спектр в одного суб’єкта ринку”.
Максим Здоров, заступник директора департаменту – начальник першого відділу погодження проектів регуляторних актів органів виконавчої влади Департаменту державної регуляторної політики та дерегуляції ДРС України відмітив: “Цей законопроєкт було знято з розгляду на Урядовому комітеті завдяки нашій позиції. Але ситуація по ньому є дуже серйозна – фактично відбувається нова регуляторна процедура громадського обговорення, і зараз необхідно сформувати серйозний аргументаційний кейс. Він має бути сформований саме зараз, під час реалізації цієї процедури. Тому що зараз фактично відкриті нові регуляторні ворота, законопроєкт зараз розглядається як документ, який не має історії. Вкрай необхідно сформулювати позицію бізнесу, з дуже чіткими аргументаційними висловлюваннями, так і отримати позицію регуляторів. В залежності від того, як буде проходити адвокація процесу, це буде мати прямий вплив на результат”.
Підсумовуючи зустріч, Голова Ради Асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова зауважила, що розробники законопроєкту та його ініціатори, коли вирішили відмінити спектральні коефіцієнти, не здійснили ретельний аналіз і деталізацію регуляторного впливу по кожному оператору, не врахували кількість ліцензій та строк їх дії, і, в першу чергу, кількість та ефективність використання спектру, накопиченого операторами.
Всі учасники зустрічі задекларували свою готовність продовжити діалог та погодилися на необхідності зафіксувати результати зустрічі у Резолюції та надіслати для ознайомлення всім учасникам та запрошеним стейхлодерам, дотичним до питань рентної плати за РЧР, з метою забезпечення максимально продуктивного обговорення у подальшому.
