04 липня провідні бізнес-асоціації у сфері телекомунікацій провели прес-конференцію, присвячену одній з найболючіших  проблем галузі «Недоступний доступ: хто винен у затримці Методик та Правил доступу до об’єктів інфраструктури?».

В заході взяли участь, в першу чергу, підписанти звернення до антикорупційних органів – представники бізнес-асоціацій провайдерів України: Тетяна Попова, Голова Ради Телекомпалати України, Олександр Федієнко, Голова Правління ІнАУ, Наталія Клітна, Голова Правління АППК, та Олександр Данченко, головний ініціатор Закону про доступ, завдяки якому телеком-галузь отримала фундамент для побудови відкритих та цивілізованих відносин між телеком-операторами та власниками об’єктів інфраструктури. Також до спікерів приєднався Леонід Ошеров, Голова Ради ТЕЛАС.

Проблема відсутності підзаконних нормативно-правових актів неодноразово обговорювалася на галузевих конференціях, в профільному Комітеті ВРУ, в Уряді, відповідальних відомствах, та це ніяк не вплинуло на появу проектів Методик та Правил доступу до об’єктів інфраструктури. Бездіяльність Мінінфраструктури, Міненерговугілля та Мінрегіонбуду змусила ТелПУ, ІнАУ та АППК вдатися до крайніх заходів та, в результаті, звернутися за допомогою до антикорупційних органів.

Першим відкрито розповів про існуючу ситуацію Олександр ДАНЧЕНКО, Голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку, та зробив акцент на тому, що Парламент проголосував за важливий Закон та дійсно дав поштовх для подальшого створення прозорих правил гри на ринку телекомунікацій, та нажаль, Закон не виконується. І це, на думку Олександра, стосується не лише цього закону, це – глобальна проблема в нашій державі. Тому потрібно тиснути на Кабінет Міністрів України, а справжні зміни в країні розпочнуться тоді, коли до влади прийдуть лідери нової трансформації – люди, які не будуть роками піклуватися лише про власні інтереси. Іншою суттєвою проблемою невиконання Закону про доступ Олександр Данченко вважає корупційні внески самих провайдерів власникам об’єктів інфраструктури.

Тетяна ПОПОВА, Голова Ради Телекомпалати України, розповіла наступне: «Ми провели опитування серед учасників нашої асоціації. В одного з них у Києві близько тисячі договорів з власниками об’єктів будівництва, 95% проектів договорів передбачають розмір щомісячної плати за доступ, що в рази перевищує граничні межі, встановлені безпосередньо Законом! Ці шокуючі цифри вказують на те, що власники об’єктів інфраструктури нехтують законами і впевнені у безкарності, відсутність методики розрахунку плати за доступ для них означає відсутність будь-яких цінових обмежень». Для прикладу Тетяна показала проект договору з ОСББ (200 квартир), в якому прописана разова плата – 130 тисяч гривень (взагалі незрозуміло за що) та щомісячна плата за доступ – 3 тисячі гривень при тому, що законодавчий максимум – 186 гривень. Тетяна Попова також переконана, що відповідальні міністерства свідомо затягують процес розробки підзаконних нормативно-правових актів, цим самим створюють ідеальне середовище для отримання неправомірної вигоди власниками об’єктів інфраструктури.

Олександ ФЕДІЄНКО, Голова Правління ІнАУ, наголосив на тому, що і на місцевому рівні Закон також не виконується: у прикінцевих положеннях зазначено, що органи місцевої влади зобов’язані привести власні рішення щодо доступу у відповідність до Закону, ніхто цього досі не зробив. Також Олександр закликав усіх провайдерів припинити давати хабарі власникам об’єктів інфраструктури та звертатися до суду чи Антимонопольного комітету України для відстоювання своїх законних прав, тим паче вже існує позитивна практика таких звернень.  Тому що, на його думку, хабарництво вбиває телекомунікаційну галузь, а не допомагає розвивати бізнес.

Наталія КЛІТНА, Голова Правління АППК, зосередилася на наступному: «Проблема з доступом стосується не лише провайдерів, а й споживачів. Якщо взяти до уваги оприлюднені Держстатом дані щодо вартості послуг кабельного телебачення та Інтернет-послуг, то очевидно, що такі послуги за досить незначний період стали для споживачів на 20 грн. дорожче. Це здорожчання спричинив, у тому числі, постійний ріст плати за доступ до кабельної каналізації, електричних опор, будинкових споруд тощо. Ми звернулися до антикорупційних органів з метою дослідження причин затримки процесу затвердження Правил та Методик. На мою думку, ті чиновники, що не виконують свої функції та не дотримуються законодавства, не мають морального права вимагати цього від інших. Адже ми всі опинилися в ситуації, коли справедливість на стороні телеком-операторів, а ринкова сила на боці власників інфраструктури». Також Наталія запропонувала асоціаціям провайдерів об’єднати зусилля та створити так званий «комітет спасіння» для фахової юридичної та аналітичної допомоги у боротьбі з беззаконням.

Леонід ОШЕРОВ, Голова Ради асоціації ТЕЛАС, доповнив припущення щодо свідомого затягування процесу розробки НПА беззаперечними фактами: «Майже п’ять років ми всі активно працювали над проектом Закону з національним регулятором в сфері телекомунікацій, народними депутатами та іншими профільними відомствами. За рік після прийняття Закону, крім НКРЗІ, більше ніхто нічого не спромігся зробити. І це не зважаючи на той факт, що Офіс ефективного регулювання (BRDO) підготував усі проекти Правил і Методик (за що колегам окрема подяка), усі разом ми їх доопрацювали, а міністерства не здатні навіть готову роботу довести до логічного завершення! Тому я згоден, що гальмування процесу затвердження підзаконних документів – це абсолютно свідомий вчинок посадовців».

Телеком-епопея з доступом триває… Вже бракує сил щоразу вимагати справедливості, якщо найближчим часом ситуація докорінно не зміниться, то суди заполонять позови телеком-операторів та провайдерів і епопея перейде в більш жорстоку стадію!

KPI_TelPU#2  KPI_TelPU#8