Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики

Комітет Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку

Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності

Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції

Щодо зауважень до проекту

Закону України реєстр. № 6754

 

Телекомунікаційна палата України, яка об’єднує гравців ринку цифрових комунікацій України, висловлюючи свою повагу, звертається з приводу наступного.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” та деяких законодавчих актів України щодо заходів детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції» (реєстр. № 6754 від 13.07.2107).

Законопроектом, зокрема, змінами до статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено віднести до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів приймати рішення про призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію».

А, в свою чергу, запропонованими змінами до Закону України «Про електронну комерцію» передбачається, що постачальник послуг проміжного характеру, який надає доступ до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем, зобов’язаний на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, призупинити доступ до веб-сайту (чи іншого засобу  представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах)  щодо продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг, яким не усунуто порушення вимог статті 7 цього Закону  – до дати отримання від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, повідомлення про виконання продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг такого рішення або до дати отримання відповідного рішення суду.

Таке рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів підлягає виконанню протягом 10 календарних днів з дня його отримання.

Незабезпечення постачальником послуг проміжного характеру, який надає доступ до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем, призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу  представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) у випадках, встановлених цим Законом, тягне за собою застосування штрафних санкцій в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Вказані вище положення Законопроекту суперечать нормам європейського права.

Слід зазначити, що відповідно до статті 9 Основного Закону України – Конституції – чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 12 Директиви 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради «Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку» (від 8 червня 2000 року) передбачено, що якщо надаються інформаційні послуги, які складаються з передачі інформації, що надається одержувачем послуг, всередині мережі зв’язку або надання доступу до мережі зв’язку, держави-члени забезпечують звільнення постачальника послуг від відповідальності за передану інформацію при умові, що постачальник:

a) не є ініціатором передачі;

b) не обирає одержувача передачі; та

c) не обирає чи не змінює інформацію, що міститься в передачі.Акти передачі та забезпечення доступу, про що йдеться в пункті 1, включають в себе автоматичне, проміжкове тимчасове зберігання переданої інформації, оскільки це робиться з єдиною метою – здійснення передачі в мережі зв’язку та передбачає, що інформація не зберігається довше, ніж це необхідно для передачі.

2. Положення проекту Закону прямо суперечать нормам статтей 31 та 34 Конституції, згідно з якими кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

3. Декларацією «Свобода спілкування в Інтернеті», ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 травня 2003 року закріплено принцип відсутності попереднього контролю держави, який полягає у тому, що державна влада не повинна шляхом загальних засобів блокування або фільтрування відмовляти громадському доступу до інформації і іншого спілкування в Інтернеті, без обмеження кордонів.

4. Законом України «Про телекомунікації» надано операторам і провайдерам телекомунікацій право на відключення кінцевого обладнання на підставі рішення суду, якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки» (п. 9 ч. 1 ст. 38).

А в статті 39 Закону передбачений обов’язок операторів і провайдерів телекомунікацій на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження дитячої порнографії (п. 18 ч. 1 ст. 39).

Тобто, на рівні Законів України передбачено виключно судову процедуру для обмеження доступу абонентів до ресурсів та у чітко визначених випадках, а саме, якщо є загроза інтересам державної безпеки або розповсюджується дитяча порнографія.

5. Крім того, Проектом Закону запропоновано доповнити новою статтею 20 Закон України «Про електронну комерцію», згідно з якою контроль за додержанням норм цього Закону продавцями (виконавцями, постачальниками) товарів, робіт, послуг в електронній комерції та постачальниками послуг проміжного характеру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та іншими органами в межах повноважень, визначених законодавством.

Проте, статтею 19 Конституції України чітко встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, повноваження державних органів можливо встановити виключно на рівні Законів України.

Враховуючи вищенаведене, просимо не допустити його прийняття, як такого, що суперечить нормам міжнародного права, Конституції України та Закону України «Про телекомунікації».   

Тетяна ПОПОВА, Голова Ради Асоціації