Автор: Андрій Кузьміч, Директор Департаменту ІТ УДЦР

 

Практика блокування інтернет-контенту розповсюджена в багатьох країнах світу, що свідомо підходять до питання державної та громадянської безпеки, проте кожна держава обирає свій механізм блокування шкідливого та загрозливого контенту.

Німеччина

Регулюючий орган:

Федеральний департамент з питань медіаресурсів шкідливих для молоді (Federal Department for Media Harmful to Young Persons, http://www.bundespruefstelle.de/bpjm/Service/english.html).

Механізм фільтрації:

Угода “Добровільний самоконтроль для мультимедійних сервіс-провайдерів”,  https://www.fsm.de/sites/default/files/FSM_Articles_19-09-2012.pdf.

Державна політика щодо захисту молоді від негативного впливу ЗМІ ґрунтується на Законі про поширення порнографічних матеріалів і медіа-контенту (Act to regulate the dissemination of writings and media contents harmful to young persons (Gesetz über die Verbreitung jugendgefährdender Schriften und Medieninhalte, GjSM, http://germanlawarchive.iuscomp.org/?p=722).

Закон визначає необхідність включення до списку заборонених матеріалів, які можуть нанести шкоду моральності дітей і підлітків. Критеріями, на підставі яких матеріал включається в список, є: пропаганда насильства, пропаганда війни, применшення згубного характеру смерті, руйнувань та лих; пропаганда нацистської ідеології, расової ненависті, авторитаризму, мілітаризму; дезорієнтація в сексуально-етичному плані, порнографія.

Закон накладає обмеження на включення в список матеріалів, які окрім іншого, не можна поширювати за допомогою електронних інформаційних і комунікаційних служб або робити доступними будь-яким іншим способом.

При складанні списку передбачено виключення, згідно з яким не можна включати в список матеріал тільки в силу його політичного, соціального, релігійного чи світоглядного змісту, навіть якщо він шкідливий для молоді.

Матеріали, включені в список, заборонено публічно презентувати і рекламувати, особливо на підставі включення в список або розгляду питання про подібної міри. Телеслужби, включені в список, можна рекламувати тільки в тому випадку, якщо, завдяки вжитим технічним і іншим заходам, виключена можливість їх доступності для дітей і підлітків. Порушення даних положень карається грошовим штрафом або позбавленням волі.

Cписок заборонених матеріалів формує Комісія з питань захисту неповнолітніх в мас-медіа, Федеральний Департамент з питань медіаресурсів, шкідливих для молоді. У 2005 році в “чорний список” було внесено 650 порнографічних сайтів, що прославляють насильство та “ультраправих”.

З 2004 року в Німеччині діє “Асоціація добровільного моніторингу провайдерів мультимедійних послуг”, що виконує функції саморегулюючого органу. У Німеччині більшість пошукових систем, включаючи Google, Lycos Europe, MSN Deutschland, AOL Deutschland, Yahoo!, T-Online і T-info, приєдналися до угоди “Добровільний самоконтроль для мультимедійних сервіс-провайдерів” (Voluntary Self-Control for Multimedia Service Providers). Ці організації фільтрують Інтернет-сайти на основі списку, який генерується Федеральним департаментом з питань медіаресурсів, шкідливих для молоді.

У квітні 2009 року в Ні­меччині було прийнято закон, який зобов’язав Інтер­нет-провайдерів блокувати сайти, що містять дитячу порнографію. Водночас закон регулює діяльність не всіх провайдерів, а лише тих, що обслуговують понад 10 тис. клієнтів – це приблизно 97,0% кампаній, що надають у Німеччині послуги Інтернет-доступу.

Новий закон також зобов’язує провайдерів збирати інформацію про відвідувачів такого роду ресурсів. Централізований архів з особистими даними любителів дитячої порнографії створюватися не буде, але відомості про відвідувачів даних сайтів можуть бути використані у відповідних кримінальних справах. У Німеччині, незважаючи на відсутність конкретної вимоги щодо інформування правоохоронних органів чи іншого уповноваженого органу з боку провайдерів Інтернет-послуг, у більшості випадків провайдери направляють свої доповіді у правоохоронні органи. Якщо провайдер Інтернет-послуг не видаляє нелегальний контент веб-сайтів, що знаходяться у його віданні, при тому, що провайдеру відомо про наявність на цих сайтах дитячої порнографії, це є злочином.

В Німеччині діє система ідентифікованого доступу до сайтів з дитячою порнографією для повнолітніх користувачів (надання документів на пункті поштового зв’язку; демонстрація за допомогою веб-камери в Інтернеті; введення персонального ідентифікованого ID USP чіпа).

США

Регулюючий орган:

Федеральна комісія із зв’язку США (USA Federal Communication Commission, FCC, https://www.fcc.gov/).

Федеральна комісія з торгівлі США (The Federal Trade Commission, FTS, https://www.ftc.gov/).

Механізм фільтрації:

Фільтрація в школах і публічних бібліотеках, університетах.

Закон “Про захист дітей в Інтернеті” (The Children’s Internet Protection Act 2000 – CIPA), зобов’язує школи та публічні бібліотеки, що отримують фінансування з федерального бюджету, при наданні дітям доступу в Інтернеті встановлювати фільтри чи відповідне блокуюче програмне забезпечення.

Федеральний закон США Title  15, Section 6501, “Про захист недоторканності приватного життя дітей 1998 року” (The Children’s Online Privacy Protection Act of 1998 – COPPA) регулює відносини, що тісно пов’язані із збором у мережі фізичними чи юридичними особами персональної інформації у дітей віком молодше 13 років. Закон встановлює, що для отримання інформації від дітей необхідний дозвіл батьків чи опікунів. Оператор, який збирає таку інформацію, зобов’язаний захищати недоторканність приватного життя дітей.

На Федеральну комісію з торгівлі США покладено обов’язки на видання правил, що визначають механізм виконання Закону. Нею порушені карні справи проти веб-адміністраторів, яким не вдавалося виконати вимоги закону, у тому числі справи проти Girl’s Life, Inc., American Pop Corn Company, Lisa Frank, Inc., Mrs. Field Cookies, і Hershey’s Foods. Самий великий штраф був застосований до соціальної мережі Xanga, в розмірі 1 млн. доларів США.

Зусилля Національного альянсу кібербезпеки (National Cyber Security Alliance, NCSA, https://staysafeonline.org/) спрямовані на побудову державно-приватного партнерства в галузі освіти та підвищення обізнаності користувачів для забезпечення безпеки та конфіденційності інформації в Інтернеті, дотримання культури кібербезпеки та реагування на кіберзлочини. Проведені NCSA дослідження, окрім іншого, виявили необхідність проведення професійного розвиваючого навчання вчителів в питаннях, пов’язаних з онлайн-безпекою. Відмічається, що запропоновані правила та принципи саморегулювання COPPA для забезпечення захисту персональної інформації підлітка в Інтернеті потребують вжиття додаткових заходів захисту дітей від потенційно шкідливої інформації в Інтернеті, у тому числі шляхом удосконалення механізмів отримання дозволів батьків на збір інформації від дітей, “батьківського контролю”, поліпшення процесів моніторингу веб-сайтів на наявність шкідливого контенту, підвищення обізнаності батьків питанням забезпечення безпеки в Інтернет, визначення правил використання підлітками Інтернет-пристроїв, а також широкого спектру додатків та веб-сайтів.

У 2006 році п’ять головних Інтернет-компаній оголосили про свій намір об’єднатися з Національним центром покинутих та експлуатованих дітей (http://www.missingkids.org/home), щоб розпочати кампанію по запровадженню технологій для боротьби з інтернет-злочинцями, які експлуатують дітей. Так, на сьогодні AOL, Yahoo!, Microsoft, EarthLink та United Online фінансують Технічну коаліцію з NCMEC, при цьому розвивають та впроваджують технології, які дають змогу запобігати злочинній діяльності інтернет-ділків із експлуатації дітей.

Федеральним законом США “Акт про кібербезпеку 2009” (Cybersecurity Act of 2009, https://www.congress.gov/bill/111th-congress/senate-bill/773) владі надані значні повноваження у сфері безпеки комп’ютерних мереж для забезпечення кібербезпеки держави. Окрім іншого, визначається необхідність підвищення обізнаності користувачів про ризики у сфері інформаційної безпеки для протидії кіберзлочинності.

Південна Корея

Контроль інтернету в Південній Кореї схожий з перерахованими вище країнами, але блокуванню також підлягаюnь веб-сайти, що містять пропаганду або сприяють возз’єднанню Північної і Південної Кореї.

Відповідно до закону про тероризм, Національне розвідувальне агентство Південної Кореї (http://www.nis.go.kr:7000/w0e/intro_english.main) має доступ до будь-якого приватного листування, а також цензури контенту без судових розпоряджень і дозволів. Багато громадян європейських країн, зверталися до влади, щоб отримати гарантії конфіденційності приватних листувань. Влада Південної Кореї позбавила своїх громадян сумнівів і підкріпила свої права на доступ до особистої інформації законом.

Великобританія

Регулюючий орган:

Internet Watch Foundation (IWF, https://www.iwf.org.uk/) – неурядова саморегулююча організація, створена в Великобританії для нагляду за Інтернетом. По суті є «гарячою лінією» для повідомлення про неправомірний вміст в Інтернеті. Управляється в співдружності з поліцією, урядом, суспільством, інтернет-провайдерами;

Рада з питань безпеки дітей в Інтернеті, https://www.gov.uk/government/groups/uk-council-for-child-internet-safety-ukccis.

Механізм фільтрації:

  1. Блокування операторами та провайдерами послуг Інтернет доступу до сайтів, які містять непристойні зображення неповнолітніх (у всьому світі), кримінальний та контент, що розпалює расову ненависть в Великобританії;
  2. Стандарти саморегулювання інтернет-контенту та інтернет-сервісів бізнесом, батьками та дітьми (мережева, локальна фільтрація і активація вікової фільтрації для неповнолітніх, модерація та класифікація інтернет-контенту) http://apo.org.au/node/84764;
  3. Механізм класифікації комерційного контенту операторами мобільного зв’язку згідно з Кодексом практики саморегулювання нових форм змісту на мобільних телефонах https://www.vodafone.co.uk/cs/groups/public/documents/webcontent/vftst062578.pdf.

Регулювання комунікацій і зв’язку в Великобританії і Північної Ірландії здійснює Офіс з комунікацій – орган, створений відповідно до Акту про комунікації 2003 року і діє на підставі національного і міжнародного законодавства, в функції якого входить ліцензування телерадіомовлення, забезпечення доступності в межах країни теле- і радіозв’язку, електронних комунікацій, розвиток конкуренції на ринку телекомунікаційних послуг і зв’язку.

Офіс з комунікацій здійснює розробку стандартів захисту суспільства від протиправної і шкідливої ​​інформації, здатної спонукати до здійснення злочинів, приводити до безладів, тощо.  Офіс публікує Кодекс мовлення, обов’язковий для дотримання всіма мовниками, які діють на підставі його ліцензії. Порушення Кодексу мовлення тягне за собою такі санкції, як офіційне попередження, вимога публічного вибачення з боку порушника, штраф.

Кодекс включає в себе наступні вимоги:

  1. Заборона на час показу – заборона показу матеріалів, шкідливих для дітей, до 21:00 для громадського телебачення і до 20:00 для платних телеканалів. При цьому передбачається поступове збільшення таких телепрограм і фільмів, призначених для дорослих (що містять насильство та еротику).
  2. Обов’язковість попередження – програми, що містять інформацію, здатну завдати шкоду дітям і підліткам, повинні включати в себе аудіо-попередження, накладене на екран до початку або протягом показу.
  3. Повне виключення з програм, призначених для дітей: сцен насильства в обстановці, яка знайома дітям (особливо, сімейного насильства); грубих виразів і лайок; демонстрації дій, небезпечних для життя і здоров’я дітей, вживання алкоголю, наркотиків і куріння (виняток становлять випадки, в яких вони є ключовим елементом художнього задуму).

Згідно із законодавством Великобританії (The Protection of the Children Act, Sexual Offences Act 2003, http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2003/42/pdfs/ukpga_20030042_en.pdf) забороняється скачування (копіювання) на ПК, виробництво, володіння, розповсюдження, публікування і реклама непристойних фотографій або псевдофотографій із зображенням дитини до 18 років. Ці дії караються ув’язненням на термін до 10 років.

Законодавство Великобританії (Control of Internet Access (Child Pornography) Bill https://www.publications.parliament.uk/pa/cm200506/cmbills/067/2006067.htm) встановлює зобов’язання для інтернет-провайдерів та контент-провайдерів публікувати декларацію про те, чи беруть вони участь в заходах щодо припинення доступу до інтернет-сайтів, які містять непристойні (заборонені) зображення дітей.

Відмова від добровільних механізмів саморегулювання розповсюдження незаконної та небажаної для дітей інформації тягне за собою накладення зобов’язань.

Обмеження обігу дитячої порнографії та інших непристойних матеріалів в Великобританії здійснюється за допомогою блокування доступу до списку незаконних сайтів, у формуванні якого беруть участь провідні інтернет-провайдери, оператори мобільного зв’язку, правоохоронні органи і громадянське суспільство. Британські інтернет-провайдери передають інформацію про підозрілих користувачів в Фонд Інтернет Спостереження – національну “гарячу лінію” з моніторингу нелегального інтернет-контенту, яка приймає повідомлення про протизаконний інтернет-контент і формує “чорний список”, направляє його інтернет-провайдерам, які, в свою чергу, інформують спеціальні підрозділи поліції, зокрема національний відділ з криміналу (National Crime Squad, NCS).

Провайдерами інтернету блокується кримінальний контент. Наприклад, зображення сексуального насильства над дітьми, пропаганду екстремізму і тероризму, популяризацію наркотиків і анорексії. Також блокують матеріали, що порушують авторські права.

Якщо після проведення незалежної експертизи матеріал визнається незаконним, Фонд інформує інтернет-провайдера, який після видалення зазначеного матеріалу не піддається переслідуванню з боку поліції. З моменту свого створення Фонд видалив більше 26 тис. зображень дитячої порнографії з британських серверів і надав допомогу поліції в порушенні кримінальних справ.

Блокування та видалення матеріалів відбувається з різним ступенем прозорості. Наприклад, сайти, що розміщують в собі заборонений контент, є в чорному списку, з яким може ознайомитися кожен охочий.

Такі сайти блокуються спеціально налаштованими фільтрами, які працюють автономно, без втручання людини. Але є і сайти, які блокуються указом Верховного суду, і ця інформація залишається закритою.

До речі, власники сайтів також несуть відповідальність за зміст, навіть якщо контент був створений користувачами. Тобто, якщо на сайті компанії сантехнічних виробів користувач залишить коментар екстремістського змісту, власників сайту попросять видалити коментар. Якщо з якоїсь причини вони не зможуть цього зробити, сайт з занесуть до списку таких, які закликають до тероризму. Але якщо власник сайту розуміє, що його ресурс заблокували фільтром або указом завдяки випадку, розблокувати його назад вкрай складно через паперову тяганину.

З кінця 2007 року британські Інтернет-провайдери застосовують в роботі систему блокування сайтів “Чиста лінія” (Cleanfeed). На даний час провайдери блокують тільки ті сайти, що містять дитячу порнографію, хоча дана система дає змогу блокувати будь-які сайти, внесені до переліку. Cleanfeed щодня блокує 10000 спроб доступу до заборонених сайтів. Провайдери інтернету і оператори мобільного зв’язку у Великобританії активно застосовують механізми саморегулювання поширення інформації в інтернеті.

Один з найбільших британських інтернет-провайдерів British Telecommunications застосовує для блокування сайтів з дитячою порнографією систему Cleanfeed, що дозволяє блокувати всі запити до заборонених сайтів, інтернет-провайдер веде облік кількості таких спроб з’єднання, проте особиста інформація про таких інтернет-користувачів не реєструється. Система

З метою припинення поширення непристойної інформації (включаючи порнографію) серед дітей у Великобританії діє правило, згідно з яким всі оператори мобільного зв’язку відповідальні за попереднє завантаження на мобільні телефони фільтраційного програмного забезпечення, що блокує доступ до потенційно небезпечних для дітей матеріалів, призначених для повнолітніх (18+), а також повну модернізацію (персональну або технологічну) онлайн-ігор і спілкування неповнолітніх в чатах і мережах, які обслуговує оператор. Більшість операторів мобільного зв’язку Великобританії активують фільтрацію і модерацію за заявою від зареєстрованого власника після підтвердження його віку, що не досяг 18 років – дитини або підлітка. Ідентифікація віку інтернет-користувача в Великобританії включена в систему саморегулівних механізмів, розроблену Офісом з комунікацій, проте є менш розвиненою, ніж в США і Німеччині.

Слід зазначити, що діюча в Великобританії система захисту від інтернет-загроз охоплює близько 95% користувачів, які купують доступ в інтернет у 7 провідних операторів, що беруть участь в діяльності Фонду інтернет-спостереження (IWF) з блокування незаконного контенту і застосовують саморегулюючі механізми. Проте, загроза обороту небажаного контенту залишається, оскільки решта 5% користуються послугами локальних провайдерів, які купують інтернет-трафік у магістральних операторів і не блокують контент самостійно.

Франція

Регулюючий орган:

Міністерство національної освіти, “Вища аудіальна рада” (CSA), http://www.education.gouv.fr/.

Механізм фільтрації:

Блокування в рамках національної зони за загальноєвропейською “гарячою лінією” INHOPE; фільтрація трафіку всередині країни і зарубіжного трафіку (за законодавством знаходиться під юрисдикцією правоохоронних і судових органів країни) за “чорним списком”.

У Франції Міністерством національної освіти здійснюється впровадження систем автоматичного контролю – централізованих фільтрів, які обмежують доступ школярів до сайтів расистської, антисемітської і неофашистською спрямованості.

Фільтрація здійснюється на підставі двох “чорних списків” інтернет-ресурсів: перший включає порнографічні ресурси, і містить близько 400000 сумнівних сайтів і 150 – 200 спірних сайтів, які додаються в список і розглядаються щодня; другий список включає расистські і антисемітські ресурси, він складений відповідно до загальноєвропейського проекту з розвитку безпечного інтернету (Safer Internet Action Plan).

У Франції діє ефективна система суспільно-державного партнерства для припинення дитячої порнографії. Крім інтернет-сайтів громадських організацій, які розповідають про інтернет-загрози, методах їх нейтралізації і містять “гарячі лінії” для прийому повідомлень про небезпечний контент, кібер-приниження, домаганнях і загрози (e-enfance.org, internetsanscrainte.fr, netecoute.fr, pointdecontact .net), “гаряча лінія” є також у МВС Франції.

У 1998 році Французькою асоціацією інтернет-провайдерів (AFA) був створений портал, який не тільки інформує про інтернет-загрози і способи їх нейтралізації, але також надає можливість залишити повідомлення про виявлені ресурсі, що містять, в тому числі, дитячу порнографію. Доступ до таких ресурсів блокується членами AFA, які отримують оброблену і перевірену інформацію від співробітників порталу.

В 2010 році у Франції було розпочато роботу зі зміни законодавства, спрямовану на вироблення дієвих механізмів припинення дитячої порнографії та кіберзлочинів.

15 лютого 2011 року Конституційною Радою Франції був прийнятий Закон LOPSI-2 “Закон, спрямований на забезпечення внутрішньої безпеки країни”, https://www.senat.fr/dossier-legislatif/pjl09-292.html. Закон, зокрема, передбачає введення таких заходів регулювання та контролю мережі інтернет:

– здійснення обов’язкової фільтрації мережі інтернет для припинення поширення дитячої порнографії, на підставі складених МВС Франції спільно з громадськими організаціями “чорних списків”, а також негайного блокування ресурсів, що містять дитячу порнографію за поданням МВС Франції (без необхідності подання судового рішення).

– введення кримінальної відповідальності за використання підробленої IP-адреси при доступі в інтернет (санкція: позбавлення волі на строк до 1 року і грошовий штраф в розмірі до 15 тисяч євро);

– введення кримінальної відповідальності за використання інтернету для вчинення дій від імені третіх осіб, якщо це спричинило порушення їх (третіх осіб) спокою або зазіхання на їх честь і гідність (санкція: позбавлення волі на строк до 1 року і грошовий штраф в розмірі до 15 тисяч євро);

– заборона на створення і розповсюдження будь-якими засобами, в тому числі через засоби масової інформації, повідомлень та інших закликів, націлених на неповнолітню аудиторію до участі їх в іграх, що несуть загрозу їх фізичній безпеці;

– легалізація дистанційного встановлення поліцейськими підрозділами на комп’ютери осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, спеціальних програм, що дозволяють реєструвати і передавати в поліцію дані про дії, що здійснюються користувачами персональних комп’ютерів (тільки за рішенням суду).

До прийняття закону LOPSI-2 у Франції діяла модель фільтрації інтернет-контенту в місцях громадського доступу.

Міністерством народної освіти була впроваджена централізована система, заснована на “чорних списках”, що містять близько 400 тисяч порнографічних ресурсів, а також расистські і антисемітські ресурси. А доступ до дитячої порнографії та іншого небезпечного вмісту блокувався провайдерами добровільно, на підставі повідомлень “гарячих ліній”.

Канада

Регулюючий орган:

Канадський центр захисту дітей (Canadian Centre for Child Protection, https://www.protectchildren.ca/app/en/)

Механізм фільтрації:

блокування контенту в рамках національної зони; фільтрація по “гарячій лінії” зарубіжного трафіку.

У Канаді cписок матеріалів порнографічного характеру за участю неповнолітніх, поширення яких здійснювалося в рамках юрисдикції правоохоронних і судових органів влади країни відповідно до Кримінального кодексу, формується за результатами судової експертизи.

Блокування зарубіжних інтернет-ресурсів, розташованих поза юрисдикцією канадських правоохоронних органів здійснюється в рамках проекту “Клінфід/Канада” (“Чистий зв’язок”), реалізованого в листопаді 2006 року за сприяння провідних провайдерів Канади та Канадської лінії прийому повідомлень про сексуальну експлуатацію дітей.

Аналітики cybertip.ca, на основі повідомлень від жителів Канади про знаходження в мережі подібного роду сайтів, оцінюють ці матеріали і повідомляють про можливе порушення закону відповідним закордонним правоохоронцям. Посилання, яке два аналітика розцінили, як таке, що заслуговує блокування, вноситься в “чорний” список “Клінфід”. Провайдери, які беруть участь в проекті, добровільно блокують перехід за посиланнями з цього списку, не знаючи заздалегідь, які сайти там містяться, зберігаючи таким чином непричетність до оцінювання посилань. Механізм блокування визначається самим провайдером (блокування за доменом, IP адресою).

Ряд провайдерів (Sasktel BellCanada і Telus) блокують тільки посилання, але не IP-адреси, з метою уникнення побічного блокування ресурсів, що не містять нелегального контенту і розташовані на даному сервері. В рамках проекту “Клінфід/Канада» не передбачається відстеження активності користувачів і спроб переходу на посилання, які внесено до чорного списку.

Китай

Регулюючий орган:

Центр контролю за шкідливою інформацією.

Механізм фільтрації:

Публічна порука самоцензури і професійної етики (Public Pledge of Self–Regulation and Professional Ethics).

В Китаї блокування інтернету здійснюється на національному рівні і має політичне забарвлення. Під заборону потрапляє інтернет-контент, що відноситься до прав людини, опозиційних політичних рухів, проблеми незалежності Тайваню і Тибету, деякі новинні служби, наприклад Бі-бі-сі (BBC), а також (на деякий час) окремі веб-ресурси (Wikipedia з жовтня 2005 року по червень 2006 року), пошукові системи (Google в 2006 році).

Влада Китаю оголосила кампанію з протидії поширенню порнографічної продукції. За повідомленням Центру контролю за шкідливою інформацією, більшість порносайтів ліквідується після сигналів, які надійшли від користувачів, які за це отримують грошові винагороди в розмірі від 500 юанів (60 доларів) до 2000 юанів (241 доларів).

Технічно блокування інтернет-ресурсів в Китаї здійснюється на базі конфігурації маршрутизаторів на шлюзах міжнародного рівня і блокування доступу до певних IP-адрес і доменних імен. Обов’язки щодо блокування незаконного контенту китайський уряд покладає на провайдерів. У Китаї блокується доступ до численних веб-сайтів на рівні опорної мережі. При спробі доступу до заблокованих сайтів інтернет-користувачі отримують повідомлення не про те, що сайт заборонений, а будь-яке інше, включаючи “404 error messages”.

Починаючи з 2003 року уряд Китаю активно підтримує розвиток в мережі інтернет-протоколу нового покоління IPv6, на підставі якого об’єднані 167 кафедр в 25 університетах двадцяти міст країни. З 1 березня 2006 року в КНР застосовується нова система доменних імен (DNS), яка підтримує імена китайською мовою. В результаті реалізації даних технологій планується створити національний Інтернет, альтернативний сучасній англомовній Всесвітній павутині (WWW).

Іран

Регулюючий орган:

Комітет з цензури в Інтернеті.

Механізм фільтрації:

Контентна фільтрація найбільшими ISP-провайдерами.

У 2004 році в Ірані було прийнято “Закон про покарання за злочини в сфері Інтернету”, відповідно до якого відповідальність за моніторинг контенту, до якого надається доступ, покладається на інтернет-провайдерів, контент-провайдерів і провайдерів хостингу. Фільтрується політичний контент, сайти гомосексуалістів, сайти, які відстоюють права жінок, ресурси, що містять порнографію і блоги. Кожен комерційний (ISP) провайдер в Ірані реалізовує власну систему фільтрації інтернет-контенту. З цієї причини різні ISP мають різний профіль фільтрації контенту.

А який шлях обере Україна?

*Огляд містить адаптований матеріал з відкритих джерел інформації в мережі Інтернет.