№ 2885 від 27.03.2025 р.
Голові Державної регуляторної служби України
КУЧЕРУ О.В.
Щодо проекту регуляторного акта, що має значний регуляторний вплив на
ринок електронних комунікацій
Шановний Олексію Володимировичу!
Асоціація «Телекомунікаційна палата України» засвідчує Вам свою повагу та просить про підтримку бізнесу, звертаючись з наступним.
У Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» щодо особливостей виконання умов ліцензій на користування радіочастотним спектром, виданих в умовах воєнного стану» (р.н 13119, надалі – Законопроєкт), яким передбачається скасування відтермінування виконання ліцензійних умов на користування радіочастотним спектром для ліцензій вперше виданих за результатами аукціону, проведеного під час дії воєнного стану.
Слід наголосити, що учасники аукціону на отримання в користування смуг радіочастот 1935-1950/2125-2140 МГц, 2355-2395 МГц та 2575-2610 МГц, який відбувся під час дії воєнного стану
19 листопада 2024 року, брали участь в такому аукціоні з розумінням та з розрахунком на те, що виконання умов таких ліцензій відповідно до Закону України «Про електронні комунікації» відтерміновується на час дії воєнного стану та 6 місяців після його завершення.
Аналогічна ініціатива, як зараз у Законопроєкті, нещодавно вже містилася в проєкті Закону
№ 12112 від 11.10.2024 р., який не отримав підтримки з боку бізнес-спільноти і парламентарів та був знятий з розгляду Верховної Ради України.
Запровадження відтермінування на початку дії воєнного стану, а потім його скасування всього через кілька місяців після проведення аукціону при умові ухвалення вже учасниками рішення про придбання додаткового радіочастотного ресурсу є кроком, що викликає занепокоєння. Такий підхід виглядає передчасним і необґрунтованим, оскільки постачальники електронних комунікацій приймали рішення, спираючись на чинні умови, включаючи гарантоване відтермінування. Його скасування може бути сприйняте як прояв непослідовності у державній політиці та порушення принципу передбачуваності регуляторних умов.
Загалом, для ринку електронних комунікацій в період дії воєнного стану передбачені у Законопроєкті такі регуляторні вимоги, що, на думку Асоціації, є надмірними та ускладнюють його роботу та можуть призвести до погіршення якості зв’язку, затримок у його відновленні. У надскладні для країни часи, коли робота бізнесу є основою економіки, а зв’язок є першочерговою потребою для суспільства і держави в цілому, що потребує значних інвестиційних дотацій для відновлення мереж і забезпечення сталості їх роботи – запропоноване регулювання вважаємо необґрунтованим.
Наразі усі ресурси постачальників електронних комунікацій спрямовані на виконання першочергових завдань держави в умовах воєнного стану: насамперед, це сталість роботи електронних комунікаційних мереж, надання каналів зв’язку для спеціальних користувачів тощо. Фінансування цих заходів зараз триває.
Тоді як реалізація положень Законопроєкту в обмежені строки вимагатиме перерозподілу обладнання, коштів та персоналу на виконання ліцензійних умов. За умов нестачі ресурсів це неминуче ослабить здатність операторів виконувати завдання, визначені воєнним станом. Під загрозою опиниться критично важлива для національної безпеки функція — стабільність роботи телекомунікаційної інфраструктури.
Асоціація просить врахувати, що Законопроєкт спричиняє потенційний негативний вплив на:
- Сталий розвиток економіки та сфери електронних комунікацій, адже непослідовність і непередбачуваність державної політики та зміна встановлених правил створюють серйозні ризики для інвестиційної привабливості галузі. Такий підхід підриває довіру до регуляторного середовища й негативно впливає на розвиток та підтримку економіки України в надзвичайно складний для країни період.
При цьому, слід наголосити, що разом з ініціативою повернути вимоги до виконання ліцензійних умов (що передбачає інвестиції у значних обсягах), паралельного плануються додаткові регуляторні акти, які призводять до додаткових навантажень і втрат для сфери електронних комунікацій і, насамперед, галузі мобільного зв’язку:
- планується долучення до внутрішнього ринку Європейського Союзу та впровадження роботи режиму «Роумінг як вдома». Це прогнозовано призведе до втрат з боку галузі мобільного зв’язку у розмірі мільярдів гривень;
- НКЕК розроблено та обговорюється законопроєкт щодо додаткових внесків у розмірі до 1,5% доходу постачальників на фінансування Регулятора.
Крім цього, оператори вже сьогодні витрачають значні ресурси для підтримки безперебійної роботи мереж під час блекаутів.
Ефективність правозастосування, адже у разі скасування відтермінування виконання ліцензійних умов постачальники будуть зобов’язані у надзвичайно стислі терміни активізувати роботу для освоєння одночасно всіх зобов’язань, а це вимагатиме направлення обладнання, фінансових та людських ресурсів на виконання тільки ліцензійних умов. В умовах обмежених ресурсів це неминуче впливає на виконання завдань під час дії воєнного стану. Під загрозою опиняється критично важливе для національної безпеки завдання — забезпечення стабільної роботи мереж. При цьому, виконання ліцензійних умов передбачає забезпечення зв’язку на територіях, які об’єктивно, не є пріоритетними в умовах воєнного стану, у порівнянні із забезпеченням зв’язком основних місць перебування населення та стратегічних об’єктів.
Це ставить учасників ринку в нерівні умови, адже рішення про участь в аукціоні та інвестування в радіочастотний ресурс ухвалювались на основі чинного законодавства, яке передбачало відтермінування. Його скасування без встановлення перехідного періоду підриває довіру до регуляторної політики та створює ризик притягнення до відповідальності операторів, які фізично не зможуть виконати вимоги у відведений строк.
- Євроінтеграційний курс, адже відповідно до статті 282 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (далі – Угода), Сторони зобов’язуються створювати та підтримувати ефективне і передбачуване правове середовище для ведення бізнесу.
Стаття 76 Угоди передбачає, що торговельне та митне законодавство має бути стабільним, прозорим, пропорційним і передбачуваним, а його положення — уніфіковано та об’єктивно застосовуваними.
Крім того, статті 2, 3, 6 та 14 Угоди підкреслюють, що верховенство права, зокрема передбачуваність законодавства, є основою внутрішньої та зовнішньої політики Сторін.
Аналогічні вимоги закріплено і в Європейському кодексі електронних комунікацій (Директива 2018/1972/ЄС). Зокрема, згідно зі ст. 3 Директиви 2018/1972/ЄС, регуляторні органи держав-членів мають забезпечувати розвиток внутрішнього ринку через прозорі та узгоджені регуляторні підходи.
Стаття 45 Директиви 2018/1972/ЄС вимагає від держав сприяння гармонізованому використанню радіочастотного спектра, зокрема через забезпечення передбачуваності та послідовності в наданні, продовженні чи зміні прав на його використання з метою стимулювання довгострокових інвестицій.
Таким чином, запропоновані зміни в законодавство, які передбачають раптову зміну умов для ліцензіатів без належного перехідного періоду, суперечать базовим принципам Угоди та відповідному європейському законодавству.
- 4. Корупціогенні фактори, адже у разі набрання чинності положеннями Законопроекту без чітко визначеного механізму реалізації, постачальники можуть опинитися під загрозою фінансових санкцій ще до отримання реальної можливості виконати ліцензійні умови. Це підвищує ризик виникнення підґрунтя для зловживань, зокрема з корупційною складовою.
Як зазначалося вище, у випадку скасування відтермінування виконання ліцензійних умов перша частина ліцензійних умов ліцензій, отриманих на умовах аукціону під час дії воєнного стану, має бути виконана вже у грудні поточного року.
Враховуючи, що на момент написання даного листа на календарі вже квітень 2025 року, на виконання ліцензійних умов у операторів буде лише декілька місяців, на противагу 12-16 місяцям, які б були гарантовані у звичайних умовах.
Постачальники за таких обставин будуть поставлені в умови штучно створеного ризику загрози застосування фінансових санкцій з боку регуляторного органу за несвоєчасне виконання ліцензійних умов.
Окрім цього, у разі, якщо набрання чинності положень Законопроєкту відбудеться у грудні 2025 року, або пізніше ˗ це створить обставини для застосування фінансових санкцій до постачальників навіть без надання будь-якого часу на можливість виконати вимоги ліцензійних умов.
Отже, Законопроєкт не узгоджується із стратегічним напрямком України щодо інтеграції до Європейського Союзу та має потенційний негативний вплив з огляду на недотримання основних принципів державної регуляторної політики, зокрема послідовності та ефективності державної регуляторної політики. Не враховується, що постачальники електронних комунікацій працюють у надскладних умовах війни, відновлюючи мережі, закуповують нове обладнання, пристрої резервного живлення для мережі тощо. При цьому, від держави очікується забезпечення передбачуваності законодавства та недопущення встановлення під час воєнного стану додаткових регуляції, що ускладнюють процес роботи та відволікають бізнес від основних операційних завдань.
Враховуючи вищевикладене, звертаємося до Вас, шановний Олексію Володимировичу, з проханням висловити позицію Державної регуляторної служби щодо Законопроєкту та не підтримувати такий проєкт регуляторного акта, що розроблений і приймається з порушеннями принципів державної регуляторної політики, має негативний вплив на регуляторне середовище сфери електронних комунікацій і, відповідно, має бути відхилений.
Дякуємо за підтримку підприємництва в Україні та сподіваємось на співпрацю!
З поваго.
Голова Ради Асоціації Т.Попова
