|
№ 2884 від 27.03.2025 р. |
|
|
|
|
Голові Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації
|
|
КРЯЧКУ М.В.
|
Щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про електронні комунікації» щодо особливостей виконання умов ліцензій
на користування радіочастотним спектром, виданих в умовах воєнного стану»
Шановний Михайле Валерійовичу!
Асоціація «Телекомунікаційна палата України» (надалі – Асоціація) засвідчує повагу Вам особисто та членам очолюваного Вами Комітету і звертається з наступним.
18.03.2025 року у Верховній Раді України був зареєстрований за номером 13119 проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» щодо особливостей виконання умов ліцензій на користування радіочастотним спектром, виданих в умовах воєнного стану» (надалі – Законопроєкт).
Законопроєкт передбачає скасування відтермінування виконання ліцензійних умов на користування радіочастотним спектром для ліцензій вперше виданих за результатами аукціону, проведеного під час дії воєнного стану.
Аналогічна ініціатива вже містилася в проекті Закону № 12112 від 11.10.2024, який не отримав підтримки з боку бізнес-спільноти і парламентарів та був знятий з розгляду Верховної Ради України.
Слід наголосити, що учасники аукціону на отримання в користування смуг радіочастот 1935-1950/2125-2140 МГц, 2355-2395 МГц та 2575-2610 МГц, який відбувся під час дії воєнного стану 19 листопада 2024 року, приймали участь в такому аукціоні з розумінням та з розрахунком на те, що виконання умов таких ліцензій відповідно до Закону України «Про електронні комунікації» відтерміновується на час дії воєнного стану та 6 місяців після його завершення.
Рішення про запровадження відтермінування виконання ліцензійних умов було ухвалене на початку дії воєнного стану, як відповідь на об’єктивні обставини та виклики, з якими зіткнулася сфера електронних комунікацій.
На думку Асоціації, скасування цього відтермінування вже за кілька місяців після проведення аукціону, після прийняття постачальниками електронних комунікацій (далі – оператор) зважених рішень щодо інвестицій в додатковий радіочастотний спектр, – виглядає необґрунтованим і передчасним. Адже, оператори брали участь в аукціоні, орієнтуючись на чинні регуляторні умови, зокрема на передбачене законом відтермінування. Його раптове скасування ставить під сумнів послідовність державної політики у сфері телекомунікацій та підриває принцип передбачуваності регуляторного середовища, що є ключовим для інвестиційних рішень та довіри бізнесу.
Як наслідок, Законопроєкт має потенційний негативний вплив на:
- Сталий розвиток економіки та сфери електронних комунікацій
Непослідовність державної політики та зміна встановлених правил створюють серйозні ризики для інвестиційної привабливості галузі. Такий підхід підриває довіру до регуляторного середовища й негативно впливає на розвиток та підтримку економіки України в надзвичайно складний для країни період.
При цьому, слід наголосити, що разом з ініціативою повернути вимоги до виконання ліцензійних умов (що передбачає інвестиції у значних обсягах), паралельно плануються додаткові регуляторні акти, які призводять до додаткових навантажень і втрат сфери електронних комунікацій і насамперед галузі мобільного зв’язку:
- планується долучення до внутрішнього ринку Європейського Союзу та впровадження роботи режиму «Роумінг як вдома». Це прогнозовано призведе до втрат з боку галузі мобільного зв’язку у розмірі мільярдів гривень;
- НКЕК розроблено та обговорюється законопроект щодо додаткових внесків у розмірі до 1,5% доходу постачальників на фінансування Регулятора.
Крім цього, оператори вже сьогодні витрачають значні ресурси для підтримки безперебійної роботи мереж під час блекаутів.
- Національну безпеку
У разі скасування відтермінування виконання ліцензійних умов, операторам доведеться вже до кінця 2025 року реалізувати перший етап покриття, а протягом наступних чотирьох місяців — забезпечити зв’язок вздовж міжнародних автомобільних доріг.
Наразі, усі ресурси операторів направлені на виконання першочергових завдань держави в умовах воєнного стану: насамперед, це сталість роботи електронних комунікаційних мереж, надання каналів зв’язку для спеціальних користувачів тощо. Фінансування цих заходів зараз триває.
Тоді як, реалізація положень Законопроєкту в обмежені строки вимагатиме перерозподілу обладнання, коштів та персоналу на виконання ліцензійних умов. За умов нестачі ресурсів це неминуче ослабить здатність операторів виконувати завдання, визначені воєнним станом. Під загрозою опиниться критично важлива для національної безпеки функція — стабільність роботи телекомунікаційної інфраструктури.
- Правозастосування
У разі скасування відтермінування виконання ліцензійних умов постачальники будуть зобов’язані у надзвичайно стислі терміни активізувати роботу для освоєння одночасно всіх зобов’язань, а це вимагатиме направлення обладнання, фінансових та людських ресурсів на виконання тільки ліцензійних умов. В умовах обмежених ресурсів це неминуче впливає на виконання завдань під час дії воєнного стану. Під загрозою опиняється критично важливе для національної безпеки завдання — забезпечення стабільної роботи мереж. При цьому, виконання ліцензійних умов передбачає забезпечення зв’язку на територіях, які об’єктивно, не є пріоритетними в умовах воєнного стану, у порівнянні із забезпеченням зв’язком основних місць перебування населення та стратегічних об’єктів.
Це ставить учасників ринку в нерівні умови, адже рішення про участь в аукціоні та інвестування в радіочастотний ресурс ухвалювались на основі чинного законодавства, яке передбачало відтермінування. Його скасування без встановлення перехідного періоду підриває довіру до регуляторної політики та створює ризик притягнення до відповідальності операторів, які фізично не зможуть виконати вимоги у відведений строк.
- Корупціогенні фактори
У разі набрання чинності положеннями Законопроєкту без чітко визначеного механізму реалізації, оператори можуть опинитися під загрозою фінансових санкцій ще до отримання реальної можливості виконати ліцензійні умови. Це підвищує ризик виникнення підґрунтя для зловживань, зокрема з корупційною складовою.
Як зазначалося вище, у разі скасування відтермінування виконання ліцензійних умов, зобов’язання щодо покриття міжнародних автомобільних доріг мають бути виконані вже через чотири місяці після покриття населених пунктів із чисельністю населення понад 2000 осіб.
Враховуючи, що на момент написання даного листа на календарі вже квітень 2025 року, на виконання ліцензійних умов у операторів буде лише декілька місяців, на противагу 12-16 місяцям, які б були гарантовані у звичайних умовах.
Оператори за таких обставин будуть поставлені в умови штучно створеної загрози застосування фінансових санкцій з боку регуляторного органу за несвоєчасне виконання ліцензійних умов.
Окрім, цього у разі якщо набрання чинності положень Законопроєкту відбудеться у грудні 2025 року, або пізніше, це створить обставини для застосування фінансових санкцій до постачальників навіть без надання будь-якого часу на можливість виконати вимоги ліцензійних умов.
- Євроінтеграційний курс
Відповідно до статті 282 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (надалі – Угода), Сторони зобов’язуються створювати та підтримувати ефективне і передбачуване правове середовище для ведення бізнесу.
Стаття 76 Угоди передбачає, що торговельне та митне законодавство має бути стабільним, прозорим, пропорційним і передбачуваним, а його положення — уніфіковано та об’єктивно застосовуваними.
Крім того, статті 2, 3, 6 та 14 Угоди підкреслюють, що верховенство права, зокрема передбачуваність законодавства, є основою внутрішньої та зовнішньої політики Сторін.
Аналогічні вимоги закріплено і в Європейському кодексі електронних комунікацій (Директива 2018/1972/ЄС). Зокрема, згідно зі ст. 3 Директиви 2018/1972/ЄС, регуляторні органи держав-членів мають забезпечувати розвиток внутрішнього ринку через прозорі та узгоджені регуляторні підходи.
Стаття 45 Директиви вимагає від держав сприяння гармонізованому використанню радіочастотного спектра, зокрема через забезпечення передбачуваності та послідовності в наданні, продовженні чи зміні прав на його використання з метою стимулювання довгострокових інвестицій.
Таким чином, запропоновані Законопроєктом зміни в законодавство, які передбачають раптову зміну умов для ліцензіатів без належного перехідного періоду, суперечать базовим принципам Угоди про асоціацію та відповідному європейському законодавству.
Отже, Законопроєкт не узгоджується із стратегічним напрямком України щодо інтеграції до Європейського Союзу.
Враховуючи вищевикладене, просимо Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації не підтримувати Законопроєкт та ухвалити висновок щодо недоцільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України або рекомендувати Верховній Раді України відхилити Законопроєкт за наслідками розгляду в першому читанні.
З повагою
Директор Асоціації М. Пригорницька
