№ 2896 від 29.05.2025 р.

Головам профільних Комітетів             

Верховної Ради України 

 

 

 

 

Щодо проєкту законопроекту №13196
від 18 квітня 2025 року

 

 

Асоціація «Телекомунікаційна палата Україна» (надалі – Асоціація), що об’єднує легальних суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій, які виступають за створення рівних умов та сприятливого середовища для ведення чесного бізнесу, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

18 квітня 2025 року у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону України № 13196 «Про внесення змін до розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про електронні комунікації» щодо відновлення надання адміністративних послуг з продовження строку дії ліцензій на користування радіочастотним спектром та дозволів на користування ресурсами нумерації» (надалі – Законопроєкт).

Законопроєкт передбачає наступні положення:

  • Скасовує запроваджені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення управління у сфері електронних комунікацій» від 16 серпня 2022 року № 2529-IX зміни, які були прийняті під час дії воєнного стану, а саме автоматичне продовження строку дії ліцензій на користування радіочастотним спектром та дозволів на користування ресурсом нумерації;
  • Встановлює особливості врегулювання відносин щодо продовження строку дії ліцензій на користування радіочастотним спектром та дозволів на користування ресурсом нумерації, який було автоматично продовжено.

На наше переконання, Законопроєкт у запропонованій редакції не може бути ухвалений з огляду на такі причини.

  1. Порушення принципу правової визначеності та зворотної дії закону в часі

Законопроєкт передбачає обмеження строку дії вже автоматично продовжених ліцензій та дозволів, дія яких триває відповідно до чинного законодавства на період воєнного стану та шість місяців після його завершення. Запропоноване обмеження до 31 грудня 2025 року має ознаки зворотної дії закону в часі щодо прав суб’єктів господарювання, що суперечить Закону України «Про правотворчу діяльність» та створює ризики порушення майнових прав згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини.

  1. Ризик втрати чинності ліцензій через обмежені строки

Ухвалення законопроєкту у поточній редакції створює ситуації, за яких ліцензії та дозволи можуть бути втрачені з технічних причин, пов’язаних із недостатнім періодом для подання заяв на їх продовження. Це ставить під загрозу правомірність діяльності низки операторів ринку, особливо у випадках, коли строки дії ліцензій спливають у межах короткого періоду після можливого набрання чинності законом.

Пояснюємо на прикладі:

  • Законопроєкт передбачає окремі строки для звернення за продовженням автоматично продовжених ліцензій та дозволів. Водночас для ліцензій та дозволів, строк дії яких автоматично не продовжувалися зберігаються загальні вимоги строків звернення;
  • Наприклад, ліцензія оператора завершується 1 вересня 2025 року, а закон набирає чинності 1 серпня 2025 року;
  • Враховуючи виключення пункту 8¹ розділу XIX Закону «Про електронні комунікації», строк дії такої ліцензії автоматично вже не буде продовжено, тому правило про можливість подачі заяви на продовження до 31 серпня 2025 року буде до неї незастосовне;
  • Водночас, відповідно до частини четвертої статті 51 Закону «Про електронні комунікації», заяву потрібно подавати не пізніше ніж за 4 місяці до закінчення строку дії ліцензії;
  • У цьому випадку оператор мав би подати заяву до 1 травня 2025 року. На момент ухвалення Законопроєкту (набрання чинності Закону) цей строк вже буде в минулому, і оператор втратить можливість продовжити ліцензію у законний спосіб.
  1. Невідповідність положенням законодавства про дозвільну систему та ризик дискримінаційного підходу до суб’єктів господарювання

Запропоновані Законопроєктом зміни не узгоджуються з нормами законодавства у сфері дозвільної системи, зокрема з положеннями пункту 22 статті 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Зазначені норми прямо передбачають автоматичне продовження строку дії дозвільних документів на період дії воєнного стану та на визначений строк після його припинення або скасування.

Враховуючи, що дозвіл користування ресурсом нумерації є документом дозвільного характеру,  Законопроєкт фактично запроваджує нову процедуру продовження строку дії дозволів, що суперечить підходам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

У результаті також виникає ситуація, коли суб’єкти господарювання різних сфер економіки отримають продовження дії дозвільних документів автоматично, а суб’єкти сфери електронних комунікацій — ні. Такий підхід не відповідає принципу рівності перед законом та може мати ознаки дискримінації, що прямо суперечить основним засадам державної політики у сфері господарської діяльності.

З огляду на викладене, запропоновані положення Законопроєкту не відповідають чинному законодавству та не підтримуються через можливий негативний вплив на правову визначеність і стабільність господарських процесів.

  1. Відсутність належного обґрунтування необхідності змін

Положення, що пропонується виключити Законопроєктом, були запроваджені у 2022 році як елемент комплексної антикризової політики держави, спрямованої на підтримку бізнесу в умовах воєнного стану та забезпечення безперервного функціонування мережевої інфраструктури. Їх основною метою було зниження адміністративного навантаження на операторів, які у складних безпекових умовах зосередили свої ресурси на забезпеченні стабільності мереж, аварійно-відновлювальних роботах, підключенні об’єктів оборони та критичної інфраструктури.

Запроваджена модель автоматичного продовження строку дії ліцензій та дозволів не лише виявилася ефективною з точки зору організаційного адміністрування, а й забезпечила високу стійкість галузі до зовнішніх викликів. Ухвалення змін без надання переконливих доказів їхньої обґрунтованості або необхідності з міркувань національної безпеки — є кроком, що підриває логіку стабільного регуляторного середовища.

Відсутність аналізу потенційних наслідків, зокрема у частині впливу на операторів зв’язку в прифронтових та деокупованих регіонах, де умови роботи залишаються надзвичайно складними, викликає особливе занепокоєння. Без відповідного фінансово-економічного, правового або безпекового обґрунтування, скасування чинних норм виглядає передчасним, непослідовним і таким, що не враховує поточну ситуацію в країні.

Таким чином, можна стверджувати, що прийняття Законопроєкту створить значні юридичні ризики та правові колізії. Враховуючи зазначене, звертаємося до Вас з проханням виступити із позицією щодо непідтримки Законопроєкту у його чинній редакції.

Сподіваємося на конструктивний діалог та врахування наданих зауважень.

 

 З повагою,

Директор Асоціації                                                                                   Марина Пригорницька