Експерти Телекомпалати вважають, що сфера доступу до інфраструктури для розміщення телекомунікаційного обладнання на сьогодні в Україні дуже докладно опрацьована на законодавчому рівні і в достатній мірі зарегульована.
Вважаємо, що необхідно мінімізувати підзаконні акти, можливо, доопрацювати існуючі норми, а не приймати нові регуляторні акти. В існуючих законах передбачені повноваження, а також компетенції держорганів і контролюючих організацій окремо по зонам відповідальності: фінансові інспекції, інспекції нагляду в галузі будівництва, телекомунікацій та телебачення (наприклад, архітектурний нагляд, який з вересня до цього ж у веденні місцевих органів влади). Немає необхідності у законному обгрунтуванні для створення додаткових контролюючих підприємств.
Київраді насамперед необхідно чесно і прозоро сформулювати мету діяльності, і, виходячи з мети, проаналізувати можливість кваліфіковано використовувати норми чинного законодавства, а не вигадувати бюрократію, в якій закладена корупційна складова. Раніше, 14 липня 2011, Київська міська рада прийняла рішення № 378/5765 «Про питання впорядкування діяльності суб’єктів господарювання в галузі зв’язку та інформаційних технологій» (далі – Рішення № 378), чим ввела в відносини між телекомунікаційними підприємствами і балансоутримувачем будинків посередника – КП «Київжитлоспецексплуатація».
Нещодавно, 3 вересня 2015 року, депутатами КиївРади було прийнято рішення № 943/1807 «Про затвердження Порядку користування об’єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва при будівництві та експлуатації телекомунікаційних мереж» (далі – Порядок), що ще раз підтвердило статус вказаного КП, як посередницьку структуру. Вважаємо, що Порядок прийнятий з перевищенням передбачених законодавством повноважень Київської міської ради, в зв’язку з тим, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачені повноваження щодо затвердження Порядку користування об’єктами житлового фонду комунальної власності міста Києва при спорудженні та експлуатації телекомунікаційних мереж.
При цьому, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, таким Порядком закріплені повноваження КП «Кіївжитлоспецексплутація» щодо здійснення моніторингу та координації розміщення суб’єктами господарювання телекомунікаційних мереж і обладнання в (на) об’єктах комунальної власності територіальної громади міста Києва. На нашу думку, Порядок необхідно скасовувати, в тому числі, і тому, що він передбачає односторонню відповідальність (тільки операторів, провайдерів) і не передбачає вимоги до кваліфікації і повноважень співробітників КП «Київжитлоспецексплуатація». Крім однозначно оформлених функцій контролю над діяльністю операторів зв’язку і збору коштів від операторів, не визначена відповідальність співробітників КП за відсутність спеціальних знань, за перевищення повноважень, за порушення термінів видачі документів, немає зобов’язань з відкритого інформування про результати діяльності та витрачання коштів і т.п.
Міськрада декларує наповнення бюджету міста, захист інтересів громадян і держави, а на ділі виходить створення посередницьких структур з повноваженнями контролю над будівництвом, що ускладнюють надходження коштів до місцевих бюджетів. Неприпустимі оплати на рахунки таких структур, а не в бюджет міста або балансоутримувача, що призводить до безконтрольного витрачання коштів. Тим більше обурює легалізація розгалуженої структури посередницьких компаній.
Ми підтримуємо ініціативу створення єдиного підходу до розміщення мереж, максимальну легалізацію будівництва, можливість вільного доступу до інформації про балансоутримувача, про розміщених в/на будівлях мережах провайдерів, операторів. Разом з тим вважаємо, що оплати за будь-які роботи і послуги повинні оплачуватися операторами, провайдерами виключно на рахунки власників будівель або ж в місцевий бюджет.
Такі оплати повинні бути розраховані на підставі Методики розрахунку, в якій буде закладено економічно обгрунтований тариф, але, на жаль, таку Методику вже не перший рік не хочуть приймати.
З боку Телекомпалати пропонувалося прийняти за основу розроблені авторським колективом Київського національного університету імені Тараса Шевченка Методичні рекомендації щодо визначення періодичної плати за сервітут об’єкта житлової нерухомості для розміщення телекомунікаційних мереж.
У свою чергу, так як є вже розроблений НКРЗІ проект ЗУ «Про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж», таку Методику необхідно допрацьовувати вже з урахуванням його положень.
Також, звертаємо особливу увагу, що відповідно до статті 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» органи місцевого самоврядування зобов’язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема, зі створення суб’єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, які можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках. Оскільки Порядок містить положення, які можуть вплинути на конкуренцію, його необхідно попередньо узгодити з органами Антимонопольного комітету України відповідно до встановленого порядку. Однак, як нам відомо, цього зроблено не було, що є порушенням Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
Пропонуємо:
З метою створення сприятливих умов для подальшого функціонування і розвитку телекомунікаційних мереж в м.Києві, забезпечення належного утримання житлових будинків комунальної власності, на найближче засідання Київради ініціювати:
1. скасувати рішення Київради від 14.07.2011 р № 378/5765, від 14.05.2015 р № 464/1328 та від 03.09.2015 р № 943/1807.
2. вимагати виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України щодо визначення плати, що стягується з телекомунікаційних компаній;
3. забезпечити можливість телекомунікаційним підприємствам м.Києва укладати угоди на розміщення телекомунікаційного обладнання без будь-яких посередників, що дозволить акумулювати кошти для відновлення житлового фонду районів міста.
