Від 27.01.2022 № 2650
Міністерство економіки України
Державна регуляторна служба України
Зауваження до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України
“Про публічні закупівлі” та інших законів України щодо удосконалення здійснення
публічних закупівель”
Асоціація «Телекомунікаційна палата України» (далі – Асоціація) об’єднує учасників ринку електронних комунікацій, діє в інтересах своїх учасників і просить розглянути та врахувати при доопрацюванні проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законів України щодо удосконалення здійснення публічних закупівель” (далі – законопроект), який наразі обговорюється громадськістю, нижче наведені пропозиції.
Учасники Асоціації підтримують необхідність удосконалення процедур закупівель для забезпечення ефективного та прозорого їх здійснення, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції, розвитку добросовісної конкуренції.
- По-перше, ознайомившись з розробленим та оприлюдненим Міністерством економіки України законопроектом, вважаємо, що деякі його норми можуть призвести до спотворення конкурентного середовища у сфері закупівель, зловживань, що призведуть до дискредитації інтересів одних учасників закупівель перед іншими та надання їм неправомірних переваг.
Зокрема, така дискримінація вбачається в передбаченій до впровадження можливості укладення зарезервованого контракту за результатами проведення відкритих торгів.
Під час проведення відкритих торгів для укладення зарезервованого контракту тендерну пропозицію має право подавати виключно підприємство або організація, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства. Укладення зарезервованого контракту здійснюється за результатами проведення відкритих торгів.
Звісно, що така преференція має право на існування в рамках підтримки соціального захисту інвалідів в рамках Директиви 2014/24/EU Європейського Парламенту І Ради ЄС від 26 лютого 2014 року про державні закупівлі (Ст. 20, 74, 77,188 Директиви).
Разом з тим, на нашу думку, її впровадження є передчасним з огляду на ту кількість зловживань, що існують у сфері закупівель, а також з огляду на відсутність у законопроекті дієвих норм для державного контролю проведення відкритих торгів для укладення зарезервованого контракту, як того вимагає ст. 40 Директиви, що очевидно, призведе до зловживань та перемоги у тендері за формальною ознакою, а не через професійні якості.
Просимо виключити із законопроекту можливість проведення відкритих торгів для укладення зарезервованого контракту, адже відповідно до вимог ст. 40 Директиви впровадження таких прав для певних категорій «соціальних» підприємств має здійснюватися за умови необхідної перевірки засобів підтвердження і їх самостійних декларацій. Натомість, законопроект не передбачає встановлення додаткових вимог щодо контролю за дотриманням таких положень «соціальними» підприємствами, організаціями, що має виконуватися на відповідних етапах процедури закупівель, застосовуючи загальні принципи, що регулюють вибір учасників та присудження контрактів, включаючи критерії відмови в участі у процедурі закупівлі і застосування положень, що стосуються аномально низьких цінових пропозицій.
Крім цього, для підприємств, організацій, що засновані громадською організацією осіб з інвалідністю та отримали дозвіл на право користування пільгами з оподаткування, вже передбачено ряд преференцій, а саме пільги щодо сплати податків (наприклад, звільнення від ПДВ до 01.01.2025 р. (п. 197.6 статті 197 та пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
- По-друге, звертаємо увагу на те, що деякі вимоги, які містяться у тендерних документаціях/оголошеннях про проведення спрощеної закупівлі Замовників, є дискримінаційними та порушують принципи, встановлені ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, наприклад, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) було проведено закупівлю послуг зі зберігання та обробки даних у формі хмарного (віртуального) дата-центру ДК 021-2015 (CPV) 72310000-1 – Послуги з обробки даних станції, за спрощеною процедурою
(№ UA-2021-11-04-002700-b).
Відповідно до визначених в оголошенні № UA-2021-11-04-002700-b від 04 листопада 2021 року вимог Держпродспоживслужби, Учасник у складі тендерної пропозиції має надати «Інформаційну довідку «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна» (далі – Інформаційна довідка), яка підтверджує, що нерухоме майно, адреса якого вказана в довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для надання послуг відповідно до специфікації та технічних вимог Замовника, не перебуває під арештом, заставою або під іншими обтяженнями. Дата видачі інформаційної довідки повинна бути не раніше дати публікації оголошення про закупівлю на сайті уповноваженого органу (Додаток 2 до Оголошення).
Аналогічні вимоги опубліковані й у тендерній документації “Офісу з розвитку підприємництва та експорту” (№ UA-2021-12-02-017525-c).
Для успішного надання послуг та забезпечення безперервної доступності інформації Замовника та її схоронності, є важливою саме наявність ефективного захисту від DoS та DDoS, а також економічно вигідна вартість послуг, а не наявність/відсутність обтяжень іпотекою приміщення ЦОД.
Саме тому вважаємо, що такі додаткові вимоги свідчать про обмеження конкуренції та призводять до дискримінації учасників, які бажають взяти участь у закупівлі, мають можливість надати послуги розміщення інформації в хмарному ЦОД згідно з предметом закупівлі, проте приміщення ЦОД учасників знаходиться в іпотеці.
Разом з тим, ситуація ускладнюється й фактичною відсутністю можливості оскарження подібних вимог при застосуванні Замовниками процедури спрощених закупівель, оскільки п. 20 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що учасник спрощеної закупівлі за захистом своїх охоронюваних законом інтересів може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
При цьому законом не врегульовано які дії має вчинити сам Замовник, отримавши відповідне звернення, та якими повноваженнями наділено орган, що здійснює контроль над замовником. В свою чергу судові процеси щодо визнання вимог замовника, визначених в оголошені, дискримінаційними, не можуть бути ефективними, оскільки є довготривалими та до завершення розгляду таких справ договір з переможцем закупівлі або буде в процесі виконання, або буде виконано.
Таким чином, вважаємо, що необхідно:
- або застосовувати щодо оскарження вимог, які ставляться в оголошені Замовника на проведення закупівлі товарів/робіт/послуг за спрощеною процедурою закупівлі, ті ж інструменти, що й до процедури відкритих торгів – тобто оскарження через АМКУ;
- або, визначити у Законі України «Про публічні закупівлі» порядок дій Замовника при отриманні відповідної скарги учасника та повноваження «органу, що здійснює контроль над замовником».
Отже, керуючись нормами статей 4, 6 та 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», просимо врахувати вищенаведені пропозиції та доопрацювати законопроект. Експерти Асоціації готові долучитися до детального обговорення регуляторних ініціатив щодо удосконалення процедур проведення закупівель.
Будемо вдячні за письмову відповідь.
З повагою
Голова Ради Асоціації Тетяна Попова
KPI_TelPU2022#1
