Від 05.05.2021 №2594

 Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Петрашку І.Р.

 Віце-прем’єр-міністру України-Міністру

цифрової трансформації України

Федорову М.А

 

Щодо проекту Закону України

«Про внесення змін до Податкового кодексу України

та деяких законодавчих актів України

щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»

 

Асоціація «Телекомунікаційна палата України», висловлюючи свою повагу, звертається до Вас з приводу наступного.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) на своєму засіданні 27.04.2021, прийняла Рішення №167 від 27.04.2021 про розгляд проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Проект Закону), яким не погоджує Проект Закону у зв’язку із зауваженнями та пропозиціями до нього.

Ознайомившись із пропозиціями НКРЗІ, зазначаємо, що пропозиція щодо виключення понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів, які застосовуються до рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – РЧР) відповідно до ст. 254.4 ПКУ, які було введено Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII, матиме наступні негативні наслідки:

  • дестабілізація оподаткування – значна зміна умов оподаткування обмеженого ресурсу, а отже де-факто зміна умов його використання;
  • погіршення конкурентної ситуації в галузі мобільного зв’язку – збільшення фіскального навантаження більше ніж на 100 млн. грн. за рік на менших учасників ринку, які використовують оптимально необхідний обсяг РЧР, одночасно зі зменшенням навантаження на аналогічну суму для інших учасників;
  • значне збільшення термінів окупності інвестицій в галузь – зменшення подальших іноземних інвестицій.

Впровадженням в Податковий кодекс України коефіцієнтів були встановлені певні правила, за якими оператори рухомого (мобільного) зв’язку приймали рішення щодо участі, лотів та максимальних ставок на 4G-тендерах. Відповідно до пояснювальної записки до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII (яким введено коефіцієнти):

  • при перевищенні певної ширини смуги, або використанні неефективно фрагментованої смуги в діапазонах, придатних для впровадження LTE, застосовуються підвищувальні коефіцієнти;
  • при використанні оптимально необхідної смуги застосовується понижуючий коефіцієнт.

Плата за РЧР протягом 15-річного строку дії ліцензій значно перевищує вартість ліцензій на тендерах. Тобто умови користування РЧР, закріплені в статті 254.4 Податкового кодексу України, а саме наявність коефіцієнтів, були покладені в основу 15-річних інвестиційних планів учасників тендерів для розрахунку оптимально необхідного обсягу РЧР та збалансування подальших інвестицій як в користування РЧР, які включають в себе сплату за користування 15-річними ліцензіями та рентну плату, так і в розбудову 4G мереж операторів. Відповідно, зміна правил оподаткування РЧР до закінчення строку дії ліцензій ставить під питання і рішення інвесторів на тендерах і довіру до умов таких тендерів взагалі.

Отже, метою впровадження коефіцієнтів було та залишається спонукання до ефективного використання радіочастотного ресурсу України, результатом чого є збільшення конкуренції між учасниками ринку та, відповідно, покращення якості надаваних послуг. Наявність коефіцієнтів концентрації та оптимального використання протягом усього періоду дії ліцензій є необхідною умовою для забезпечення стабільності та прогнозованості ведення бізнесу, а отже і покращення інвестиційної привабливості країни.

Відміна коефіцієнтів концентрації та оптимального використання РЧР знизить інвестиційну привабливість як галузі телекомунікацій, так і країни в цілому, та буде протирічити принципу стабільності оподаткування, який є запорукою можливості впровадження довгострокових інвестиційних планів.

Окремо зазначимо, що Проектом Закону також пропонується ретроспективно і тільки для великих платників податків ввести правило використання накопичених збитків минулих років у розмірі 50%. Де решту суми накопичених збитків, яка буде розрахована станом на 31.12.2021, платники податків повинні будуть «списати».

На нашу думку, введенням такого правила порушуються наступні засади податкового законодавства:

– рівність усіх платників перед законом та недопущення проявів податкової дискримінації (п.4.1.2. ст. 4 ПКУ);

– стабільність, де мається на увазі, що надані державою платнику податків гарантії для реалізації його економічних прав надані Конституцією України. Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила (п.4.1.9. ст. 4 ПКУ). Тобто в Україні податкове законодавство вважається стабільним при його незмінності протягом одного року, проте на нашу думку, за умов значного інвестування, стабільність має дотримуватись в межах 10 років, що враховано у значної кількості інших країн.

Метою зменшення збитків вважається необхідність усунення саме штучних збитків. Проте, основні збитки були накопичені підприємствами у 2014-2015 роках і цьому існує об’єктивна причина – девальвація національної валюти. У 2014 році курс знизився з 8 до 15,7 грн. за 1 долар США. У 2015 р. – до 24,8 грн. за 1 долар США. На піку, вартість 1 дол. США перевищувала 30 грн. Тобто за 2 роки вартість гривні знизилась майже у 3,5 рази.

 Підприємства, які мали валютні кредити для погашення заборгованості в іноземній валюті за поставлене обладнання, які підприємства сплачували за рахунок власних обігових коштів, понесли значні реальні збитки внаслідок девальвації національної валюти. Крім того, сплата заборгованості за валютними кредитами та поставлене обладнання відбувалась вже за новим збільшеним курсом, а не за курсом отримання кредитупостачання обладнання. Тобто, підприємства сплачували в гривневому еквіваленті в 3,5 – 4 рази більше, ніж мали сплатити в разі відносної стабільності економіки України. До того ж, до 2014 року валютні кредити для розвитку бізнесу на міжнародних ринках були значно дешевшими, ніж кредити на національному кредитному ринку, що спонукало кредитуватися в іноземній валюті.

Не зважаючи на отримані збитки, компанії продовжували інвестувати в розвиток відповідних галузей, зокрема галузі телекомунікацій, мільярди гривень. Лише мобільні оператори за останні 5,5 років інвестували в розвиток мережі 63,6 млрд. гривень. Проте, Проектом Закону пропонується додатково сплатити деяким інвесторам податок на понесені збитки.

Зауважимо, що навіть в країнах з набагато стабільнішою національною валютою та економікою, яким притаманне правило заборони використання збитків, це правило не вводилось ретроспективно. Крім того, в окремих країнах ОЕСР (серед них – Великобританія, Німеччина, Канада, Норвегія, Франція, Південна Корея, Японія) в ряді випадків платники податків мають можливість перенесення збитків також і на попередні періоди (як правило, на 1-3 роки до отримання збитків). Крім того, можливість використовувати накопичені збитки в подальшому є необхідною умовою нейтральності оподаткування корпорацій щодо інвестиційних проектів з різними рівнями ризику.

Зараз в усьому світі гостро стоїть проблема залучення фінансування та інвестицій. Тому стабільність податкової системи та правова визначеність виходять на перший план – це саме ті фактори, які сприяють підвищенню інвестиційної привабливості країни.

З огляду на все вище згадане, просимо Вас, шановні Михайле Альбертовичу та Ігоре Ростиславовичу, не підтримувати, при погодженні Проекту Закону, пропозицію НКРЗІ щодо виключення понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів, які застосовуються до рентної плати за користування РЧР, відповідно до ст. 254.4 ПКУ та пропозицію Міністерства фінансів України щодо впровадження правила використання накопичених збитків минулих років у розмірі 50%.

З повагою

Голова Ради Асоціації                                                                  Т.В. Попова

KPI_TelPU2021#3