Лист від 02.11.2020 № 2544
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань фінансів, податкової та митної політики
Д.О. Гетманцеву
Щодо проекту Закону України № 4101-д
(податок на прибуток підприємств)
Шановний Даниле Олександровичу!
Асоціація «Телекомунікаційна палата України», висловлюючи свою повагу, звертається з приводу наступного.
Після опрацювання законопроектів №№ 4101, 4101-1, 4101-2, 4101-3, Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України (далі – Комітет) пропонується ввести правило використання накопичених збитків минулих років протягом 5-ти років з моменту їх виникнення (законопроект 4101-д). Правило застосовується ретроспективно, тобто у підприємства одноразово «списуються» збитки, накопичені до 2016 р., а збитки, починаючи в 2016 р., можна буде використовувати протягом наступних 5 років (тобто збитки 2016 р. використовуються протягом 2021 р., збитки 2017 р. – протягом 2022 р. і т.д.).
Така ініціатива пояснюється авторами наступним:
- Світовим досвідом (в деяких країнах існує правило заборони використання збитків);
- Якщо підприємство збиткове більш 5 років, то це протирічить меті господарської діяльності. Тому через 5 років підприємство повинно бути прибутковим;
- Накопичені збитки не є реальними, а штучними.
Відносно світового досвіду, а саме правила заборони використання збитків, треба зазначити, що це правило притаманне податковим системам, де національна валюта набагато стабільніша за гривню та рівень економіки не порівнюється з українською економікою. Це Чеська Республіка, Фінляндія, Греція, Ірландія, Люксембург, Польща. І строки зарахування збитків в цих країнах – від 5 до 17 років. Крім того, в окремих країнах ОЕСР (серед них – Великобританія, Німеччина, Канада, Норвегія, Франція, Південна Корея, Японія) в ряді випадків платники податків мають можливість перенесення збитків також і на попередні періоди (як правило, на 1-3 роки до отримання збитків). Крім того, можливість використовувати накопичені збитки в подальшому є необхідною умовою нейтральності оподаткування корпорацій щодо інвестиційних проєктів з різними рівнями ризику.
Відносно того, що 5 років достатньо підприємству, щоб вийти на рівень прибутку. Це ствердження може застосовуватись до підприємств, які не потребують значних матеріальних ресурсів та необоротних активів для ведення бізнесу (наприклад, торгівля). За умови, якщо для виробництва товарівпослуг потребуються значні капітальні інвестиції, а ринок, на якому працює підприємство, є таким, що потребує постійного інвестування, то мова йде про значно більші строки виходу на рівень прибутковості та повернення інвестицій.
Щодо штучності збитків треба зазначити, що основні збитки були накопичені підприємствами у 2014-2015 роках. І цьому існує об’єктивна причина – це девальвація національної валюти. У 2014 році курс стрімко знизився з 8 до 15,7 грн за 1 долар США. У 2015 р. сталося чергове зниження – курс зменшився до 24,8 грн за 1 долар США. На піку зменшення, курс перебільшував 30 гривень за 1 дол. США. Тобто за 2 роки курс гривні знизився майже у 3,5 рази.
Підприємства, в тому числі учасники асоціації, які мали валютні кредити для погашення заборгованості в валюті за поставлене обладнання та також заборгованість в валюті за поставлене обладнання, яку підприємство сплачувало за рахунок власних обігових коштів, понесли значні збитки. Але це не фіктивні, а реальні збитки внаслідок девальвації національної валюти. Крім того, сплата заборгованості за валютними кредитами та обладнання відбувалась вже за новим збільшеним курсом, а не за курсом надання кредитупостачання обладнання. Тобто, підприємства сплатили в гривневому еквіваленті в 3,5 – 4 рази більше, ніж мало сплатити в разі відносної стабільності економіки України. До того ж, до 2014 року підприємства брали валютні кредити для розвитку бізнесу, тому що вони були значно дешевшими, ніж кредити на національному кредитному ринку.
2014 рік – це рік окупації Криму та Сходу країни. Внаслідок чого, учасники асоціації та інші підприємства України, які вели там бізнес та робили значні інвестиції в необоротні активи, понесли суттєві збитки внаслідок їх втрати. І ці збитки ніяк не були компенсовані підприємствам.
Проте інвестори учасників асоціації продовжували та продовжують інвестувати в економіку України, підтримуючи тим самим її економічний та технологічний розвиток. Так за 2015-2020 рік лише одним з учасників асоціації було додатково вкладено в розвиток телекомунікаційної мережі більш 10 млрд. грн. Це інвестиції в необоротні активи (ліцензії, телекомунікаційне обладнання, будівництво мережі) для розвитку 3G та 4G мереж. Крім того, це унікальний світовий досвід, коли розвиток 3G та 4G відбувся в Україні таким швидкими темпами. При цьому, деякі інвестори ще не отримали жодної гривні дивідендів за 15 років роботи. В той же час, їм пропонується додатково сплачувати податок на збитки.
В компаніях зараз відбувається складання інвестиційних планів на майбутні роки. Перед операторами зв’язку стоїть завдання Уряду забезпечити покриття інтернетом доріг та невеликих селищ, що само по собі не принесе значних прибутків, а є в більшій мірі соціальним проектом, який потребує значних додаткових інвестицій в розмірі близько 5 млрд. грн. на оператора. Такі інвестиції плануються, в тому числі, за рахунок власних коштів підприємств. Але з введенням такого правила ці гроші підуть на сплату податку на прибуток в майбутньому, створеного штучно.
Порушуються не тільки основні засади податкового законодавства, але й руйнується інвестиційна привабливість країни, саме через непередбачуваність податкового законодавства не тільки на майбутнє, але й на минулі податкові періоди. Тобто ризик ведення бізнесу в країні неочікувано збільшується.
У зв’язку із зазначеним, просимо Вас, шановний Даниле Олександровичу, та членів очолюваного Вами Комітету, посприяти збереженню та збільшенню інвестиційної привабливості галузі телекомунікацій, а також виконанню завдань діджиталізації, які є пріоритетом у діяльності Президента, Парламенту та Уряду України, шляхом збільшення строку можливості зменшення фінансового результату до оподаткування протягом наступних п’ятнадцяти послідовних податкових (звітних) років для капіталоємних галузей, а саме для платників податку, які протягом п’яти послідовних податкових (звітних) років здійснили капітальні інвестиції на території України на загальну суму більше одного мільярда гривень.
З повагою
Голова Ради Асоціації Т.В. Попова
KPI_TelPU2020#1
