Третього жовтня під час засідання робочої групи в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розглядалося питання перегляду у Податковому кодексі України ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. В результаті обговорень передбачено з 1 липня 2020 року збільшення ставки рентної плати за користування РЧР в діапазонах 2300-2400 МГц, 2500 – 2690 МГц, 3400-3800 МГц для всіх видів радіозв’язку з 45,83 грн/міс до 3000 грн/міс за 1 МГц смуги радіочастот. Це означає, що в наступному році ліцензіати – користувачі вказаних діапазонів – будуть змушені сплачувати рентну плату у 65 разів вищу, ніж сьогодні!
Вбачаючи серйозні наслідки такого підвищення, Телекомпалата України одразу ж звернулася до профільних комітетів ВРУ та відповідних органів виконавчої влади з проханням переглянути дане питання, при цьому дотримуючись раціональних та логічних підходів у формуванні податкової політики країни, не нехтуючи принципами недискримінаційності та прозорості.
В чому полягають прямі ризики? Таке вимушене вивільнення частот та штучно створені умови для перерозподілу ринку призведуть до повного припинення діяльності ряду малих та середніх операторів зв’язку. Під негативний вплив такого різкого підвищення ставок потраплять не лише оператори, що утримують ресурс держави без надавання послуг, але й оператори, що сумлінно виконують ліцензійні умови та надають якісні послуги споживачам за технологією, яка на сьогодні дозволена ліцензією.
В чому полягає дискримінація? У запропонованих законодавчих змінах до Податкового кодексу застосовано диференційований підхід до регулювання ринку, адже далеко не всі перспективні частоти зазнають такого перерахунку ставок податку. Таким чином, задеклароване владою вирівнювання умов ведення бізнесу на практиці лише погіршить ситуацію для окремих суб’єктів ринку.
Чому такі зміни не принесуть користі державі? Підвищення рентної ставки не забезпечить ефективну динаміку зростання дохідної частини бюджету, а лише навпаки призведе до зворотної дії – недоотримання Державним бюджетом рентної плати у розмірі понад 15 млн. грн у разі припинення діяльності частини компаній (враховуючи сплату податків від наданих телекомунікаційних послуг). Окрім того, нерозуміння відмінностей між технологіями, відсутність розрахунків та аналізу процентного співвідношення податку до базового доходу оператора від надання послуг за дозволеною в ліцензії технологією та, як наслідок, економічно необґрунтоване підвищення ренти кидає тінь на рівень професіоналізму законодавців, а ситуація, коли податок в рази перевищує дохід, є абсолютно аномальною.
Що пропонує Телекомунікаційна палата України? Залишити існуючий розмір рентних ставок за користування радіочастотним ресурсом України до моменту реалізації таких умов:
– внесення змін до Плану використання радіочастотного ресурсу, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2006 р. № 815;
– у разі впровадження технологічної нейтральності, тобто запровадженого Регулятором права надавати споживачам послуги за будь-якими технологіями в межах, дозволених ліцензіями (саме в цьому випадку може бути виправданим підвищення ставки рентної плати);
– впровадження технологічної нейтральності має бути реалізовано раніше або, в крайньому випадку, одночасно з підвищенням ставок рентної плати.
Ми щиро розраховуємо на те, що народні обранці візьмуть до уваги нашу аргументацію проти підвищення рентних ставок та не підтримають зміни до податкового законодавства України!
