Вих. № 2212 від 22.09.2017 р.

 

Державна служба спеціального зв’язку

та захисту інформації України

 Копія: Національна комісія, що здійснює державне регулювання

у сфері зв’язку та інформатизації

 Державна регуляторна служба України

Щодо проекту постанови КМУ

«Про реалізацію і моніторинг ефективності

персональних спеціальних економічних та

інших обмежувальних заходів (санкцій)»

 

На офіційному сайті Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України розміщено для громадського обговорення проект постанови КМУ «Про реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – Проект).

Після здійсненого аналізу положень Проекту повідомляємо наступні зауваження, а також наводимо їх у додатку до цього листа у вигляді порівняльної таблиці.

Щодо пункту 2 Проекту.

Перш за все, з тексту Проекту вбачається, що він розроблений на виконання пункту 3 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 р. № 133.

Згідно з пунктом 2 Проекту передбачається, шо Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації за участю Служби безпеки України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, необхідно забезпечити моніторинг стану блокування (обмеження) операторами, провайдерами телекомунікацій доступу до інформаційних ресурсів (інформаційних сервісів), визначених пунктом 1 цієї Постанови.

Проте, пунктом 3 вказаного Рішення РНБО (на виконання якого розроблено Проект) надано доручення Кабінету Міністрів України разом зі Службою безпеки України за участю Національного банку України забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених пунктом 2 цього рішення.

Тобто, Рішенням РНБО не передбачено забезпечувати саме необхідність моніторингу стану (блокування) обмеження операторами, провайдерами телекомунікацій доступу до інформаційних ресурсів, а отже пункт 2 Проекту потребує доопрацювання.

Щодо пункту 3 Проекту стосовно розробки технічних вимог до технічних засобів, що застосовуються для моніторингу блокування (обмеження) доступу до інформаційних ресурсів та/або інформаційних сервісів.

На сьогодні Законами України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» та «Про телекомунікації», а також жодним іншим Законом не встановлено повноважень Держспецзв’язку щодо моніторингу стану блокування (обмеження) операторами, провайдерами телекомунікацій доступу до інформаційних ресурсів (інформаційних сервісів).

Тому вважаємо, що розробка технічного завдання Держспецзв’язку буде перевищенням повноважень Адміністрації щодо технічного регулювання стану мереж.

Щодо пункту 6 Проекту, яким Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації за участю Служби безпеки України доручено встановити технічні засоби на телекомунікаційних мережах, що мають взаємоз’єднання з телекомунікаційними мережами інших держав.

На сьогодні блокування (обмеження) доступу до інформаційних ресурсів стосується всіх операторів та провайдерів телекомунікацій України, а тому є не зрозумілим чому саме взаємоз’єднання з телекомунікаційними мережами інших держав потребує моніторингу.

Щодо пункту 7 Проекту.

Запровадження обов’язку для операторів, провайдерів телекомунікацій щодо встановлення на власних та/або орендованих телекомунікаційних мережах технічних засобів, що застосовуються для моніторингу блокування (обмеження) доступу до інформаційних ресурсів та/або інформаційних сервісів протирічить статті 39 Закону України «Про телекомунікації».

Вказаною статтею Закону передбачено, що на мережах операторів, провайдерів встановлюються технічні засоби, необхідні для здійснення виключно оперативно-розшукових заходів, а не з метою моніторингу стану блокування (обмеження) доступу до інформаційних ресурсів та/або інформаційних сервісів.

 

Крім того, враховуючи аналіз регуляторного впливу Проекту, то кількість суб’єктів господарювання – операторів, провайдерів телекомунікацій, що підпадають під дію регулювання цього Проекту – становить 15.

Проте, на сьогодні, Реєстр операторів, провайдерів телекомунікацій налічує понад 6300 суб’єктів, яким згідно із Законом України «Про телекомунікації» надано правовий статус оператора, провайдера телекомунікацій. Тому вважаємо, що визначення виключно 15 операторів, провайдерів телекомунікацій є не прозорим та потребує детального обговорення.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що Проект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

Крім того, пропонуємо Адміністрації Держспецзв’яку створити робочу групу з обговорення Проекту за участі експертів ринку та профільних асоціацій.

Додаток: на 4 арк. в 1 прим.

 

З повагою

 Тетяна Попова, Голова Ради Асоціації