Необхідність посилення саморегуляції, обмеження протиправного контенту в мережі Інтернет, спрощення ведення бізнесу, легалізацію еротичного контенту та інші новації регулювання в 2015 році провайдерів обговорювали на Правовому форумі провайдерів програмної послуги, який відбувся 20 лютого у межах конференції Broadband Ukraine 2015.
Організаторами та партнерами форуму виступили Асоціація правовласників та постачальників контенту, Юридична фірма Jurimex, Телекомунікаційна палата України, Асоціація «Укртелемережа», Інтернет Асоціація України та Спілка операторів телекомунікацій Одеси та Одеської області. Присутній на заході голова Комітету Верховної ради України з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко зауважив, що Комітет як ніколи відкритий для діалогу з саморегульованими індустріальними об’єднаннями та з цікавістю ознайомиться з усіма пропозиціями від громадськості.
Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олег Черниш розповів учасникам форуму про спрощення у 2015 році ліцензування провайдерів програмної послуги шляхом прийняття оновленого Положення про порядок ліцензування та скасування рішення №1260 попереднього складу Національної ради щодо Правил формування програмної послуги. Цими рішеннями, які набули чинності наприкінці 2014 року, було досягнуто дотримання європейського принципу технологічної нейтральності ліцензії провайдера програмної послуги, спрощення бланку ліцензії, повідомний принцип зміни телепрограм у межах концепції та існуючих обмежень щодо телевізійного контенту, зменшення кількості ліцензійної документації, тощо. «Але головними напрямами діяльності Нацради зараз є впровадження цифрового мовлення в Україні та забезпечення інформаційної безпеки держави», – підкреслив Олег Черниш, який брав активну участь з усіх питань форуму.
Старший юрист Jurimex Оксана Єфімчук доповіла про світовий досвід припинення поширення незаконного контенту в мережі Інтернет, проект Закону України Держслужби інтелектуальної власності про протидію розповсюдження піратського контенту в мережі Інтернет. На думку Оксани Єфімчук, вирішення питань захисту прав інтелектуальної власності не варто змішувати з захистом від інформації, що завдає шкоди державі та суспільству. Цю тему продовжив керуючий партнер Jurimex Юрій Крайняк, який проаналізував основні тенденції перспективного законодавства у сфері інформаційної безпеки.
Найбільший інтерес учасників заходу викликала презентація експериментального дослідження обмеження розповсюдження аудіовізуальних послуг в мережі Інтернет антидержавницького характеру та з ознаками порушення авторського та суміжних прав.
Вела пошук об’єктивної відповіді на запитання «Чи так це складно, як нам розповідають?» ініціативна група експертів ринку програмних послуг за підтримки Асоціації правовласників та постачальників контенту. Для цього було вирішено провести експеримент на телекомунікаційній мережі регіональних інтернет-провайдера в одному з обласних центрів України з долею ринку 30%. Експеримент було здійснено у грудні-січні 2014-2015 р.р., результати дослідження на форумі презентував Роман Хімич, член Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення. Висновок експерименту вражаючий: більша частина абонентської бази провайдера відчувала дискомфорт зі споживання протиправного контенту, який може бути досягнено досить нескладними технічними засобами. На думку Романа, суспільство має право вимагати від держави на час надзвичайної ситуації в країні й реальної загрози її цілісності створення і наявності відповідної інфраструктури для протидії поширенню протиправного контенту. Результати експерименту були сприйняті досить лояльно у професійному середовищі провайдерів.
Ольга Чорна, директор з правових питань Асоціації «Укртелемережа» поцікавилась в учасників експерименту стосовно матеріальних витрат, які знадобилися для впровадження обмеження розповсюдження протиправного контенту. На що Роман Хіміч зауважив, що для проведення експерименту було достатньо програмних засобів, тобто мова йде лише про необхідність залучення кваліфікованого персоналу, який є на кожному підприємстві.
Представник від ІНАУ Костянтин Жакун запевнив, що експеримент був вдалий лише тому, що розповсюджувачам протиправного контенту не було відомо про його проведення. «Якби було відомо про проведення експерименту, то було б вжито оперативних заходів з його нівелювання, наприклад, перехід на інші доменні імена. У нас був приклад розповсюдження ІНАУ серед своїх членів листа від Служби безпеки України з проханням блокувати певні ресурси. Частково це спрацювало. Проте не всі провайдери на нього відреагували. Це якраз і є прикладом саморегуляції», – наголосив Костянтин Жакун. «За необхідності змінювати свої схеми роботи нелегальні ресурси будуть втрачати свою аудиторію. Це спрацює. Вже найближчим часом разом з Олександром Глущенко ми оприлюднимо усі подробиці експерименту. Є доречним створення централізованої системи публічного «чорного» списку, який формується уповноваженими органами, блокування якого є обов’язком провайдерів», – наполягав Роман Хіміч.
На запити із залу щодо супутникового мовлення російських телепрограм Юрій Крайняк, керуючий партнер Юридичної фірми Jurimex повідомив, що згідно з європейською практикою, одним з ефективних способів правового захисту інформаційного простору України стало б звернення регулятора за допомогою Європейської платформи регуляторних органів EPRA до французького регулятора в сфері телерадіомовлення з проханням зобов’язати супутникового оператора Eutelsat припинити поширення сигналу російських каналів. До того ж він додав, що стало відомо про факт використання такої можливості Нацрадою, але питання досі не вирішено. У той же час Станіслав Ясиневич, директор Спілки операторів телекомунікацій з Одеси, запропонував розділити проблему на два аспекти: піратський контент та безліцензійна діяльність. Він зауважив, що потрібно дуже виважено відноситись до «заборон» в інформаційному просторі країни, які насьогодні набирають обертів під прапором боротьби за інформаційну безпеку країни. «Важливо не перетнути межу, за якою починається цензура та обмеження свободи слова», – зазначив пан Ясиневич.
Наталія Клітна, як модератор форуму, підкреслила, що від таких ініціатив очікуються реальні дії держави з припинення діяльності піратських систем розповсюдження телеконтенту. «Велике значення має позиція саморегулюючих громадських організацій, яка повинна базуватися на відповідальності перед суспільством і конструктивному підході. Ми повинні самі запропонувати рішення цієї проблеми, доки не отримали від держави щось неприйнятне для індустрії. Буде краще, якщо ринок саморегулюється», – зазначила Наталія Клітна. З такою позицією не зовсім погодився один із членів Правління АППК Сергій Малявко, який запевнив, що саморегуляція в даному випадку не спрацює.
Подальше обговорення результатів експерименту та його можливі правові форми реалізації домовилися провести на засіданні робочої групи провайдерів програмної послуги при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, що заплановане на 25 лютого поточного року. Експеримент сподобався члену Нацради Олегу Чернишу, який пообіцяв розглянути результати дослідження спільно із новим Міністерством інформації.
Можливо, пропозиції від громадськості стануть в нагоді для виконання підписаного того ж дня, 20 лютого, Указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією». Відповідно до документу, Уряду, за участю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення доручено вжити невідкладних заходів щодо припинення російської інформаційної агресії, здійснюваної з використанням іноземних та вітчизняних засобів масової інформації. Але інтереси легальних провайдерів не обмежуються лише питаннями піратства. Наталія Клітна, віце-президент АППК, у своєму виступі наголосила щодо важливості консолідації зусиль громадських організацій, яка спостерігається останнім часом. Вона підкреслила очікування посилення відповідальності за порушення у сфері телерадіомовлення у вигляді застосування грошових штрафів, тому разом із робочою групою провайдерів буде докладено зусиль на захист легальних гравців на цьому ринку. А його розвиток можливий лише за умови оновлення законодавства відповідно до європейських стандартів. «І ми знову наполягаємо на прийнятті нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення, проект якого нещодавно було оприлюднено Держкомтелерадіо», – зазначила пані Клітна.
В свою чергу, директор Телекомунікаційної палати України Костянтин Грицак наголосив, що припинення стагнації ринку програмних послуг дозволить скасувати зайві та необґрунтовані регуляторні обмеження: зняття обмежень з розповсюдження європейських телепрограм та легалізація ретрансляції програм еротичного змісту. Він підкреслив, що ТПУ вже підготовила проект відповідного рішення Нацради та найближчим часом цей документ також буде винесено на розгляд робочої групи з проблемних питань діяльності провайдерів.
