№ 2880 від 06.03.2025 р.*

 

 

 

Голові Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку

Наталусі Д.А.

  Щодо необхідності доопрацювання

проєкту Закону  реєстр. № 13046

 Шановний Дмитре Андрійовичу!

Асоціація «Телекомунікаційна палата Україна» (надалі – Асоціація), що об’єднує легальних суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій, які виступають за створення рівних умов та сприятливого середовища для ведення чесного бізнесу, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану» (реєстр. № 13046 від 26.02.2025).

У зв’язку з цим, надаємо свої зауваження до законопроєкту.

  1. Неприпустимість посилення адміністративного тиску через збільшення перевірок та автоматичне накладення штрафів.

Проєктом Закону передбачається можливість накладення додаткових штрафів за невиконання розпоряджень національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (далі – НЦУ) та Приписів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (далі – НКЕК)

Зокрема, встановлюється, що НКЕК може накладати в обов’язковому порядку штрафи на великого постачальника у розмірі 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (85 тис. грн.) за невиконання будь-якого розпорядження НЦУ та невиконання Приписів НКЕК, що може призвести до значного збільшення фінансового навантаження на постачальників електронних комунікацій.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) у сфері електронних комунікацій має здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами України «Про електронні комунікації» та «Про поштовий зв’язок».

Однак, запропоновані законопроєктом зміни суперечать частині восьмій статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка чітко визначає, що припис є обов’язковою вимогою щодо усунення порушень без застосування санкцій та у разі виконання припису у встановлений строк, фінансові та адміністративні санкції не повинні застосовуватися.

Крім того, відповідні норми щодо обов’язкового застосування штрафів разом з винесенням припису, не відповідають частині другій статті 14 Закону України «Про електронні комунікації», яка передбачає, що у разі невиконання припису у встановлений у ньому строк регуляторний орган в термін, що не перевищує 25 робочих днів з моменту встановлення факту невиконання припису, зафіксованого відповідним актом позапланової перевірки, приймає рішення про винесення розпорядження про усунення порушень. При цьому, як встановлено частиною десятою статті 13 Закону України «Про електронні комунікації», розпорядження може передбачати застосування до суб’єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Проєктом Закону також пропонується розширити перелік підстав та органів, які можуть ініціювати позапланові перевірки НКЕК, що призведе до їх значного збільшення. Зокрема, з 2023 року вже відбувається безперервний процес перевірок операторів та постачальників щодо виконання розпоряджень НЦУ по забезпеченню сталості в розрізі кожної області, що створює значний адміністративний тиск на бізнес.

Фактично, за результатами  однієї перевірки щодо сталості мереж, НКЕК може зафіксувати 6 (шість) і більше порушень вимог розпоряджень НЦУ , оскільки НКЕK одночасно перевіряє, як правило, 3 (три) розпорядження НЦУ (№ 696, №775 та № 154/1959) у декількох областях. За таких умов, у результаті лише однієї перевірки в кількох областях може бути накладено до шести штрафів по 85 тис. грн., навіть у разі спірних порушень.

В подальшому, при повторній перевірці  НКЕК може накласти такі ж санкції за невиконання Приписів НКЕК. Крім того,  Законом України « Про електронні комунікації» вже передбачена можливість накладення на постачальників значних санкцій  за невиконання Розпорядження НКЕК, –  штраф у розмірі від 0,1 до 0,3 відсотка доходу, отриманого за надання відповідних електронних комунікаційних послуг за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (що для великого постачальника може становити більше 10 млн. гривень).

Застосування таких санкцій є неспівмірним та суперечить принципам державного нагляду, визначеним статтею 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, принципу недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій.

  1. Негативний вплив на інвестиційну привабливість галузі.

Запропоновані зміни призведуть до зменшення фінансових можливостей підприємств для виконання розпоряджень НЦУ, оскільки кошти будуть спрямовуватися не на забезпечення стабільності мережі та зв’язку для населення, а на сплату штрафів та їх судове оскарження. Це, у свою чергу, зменшить інвестиційну привабливість галузі електронних комунікацій.

  1. Неприйнятність диференціації штрафів залежно від обсягів бізнесу.

Вважаємо неприйнятним запровадження диференціації розмірів штрафів залежно від обсягів бізнесу (для суб’єктів мікро-, малого, середнього та великого підприємництва), оскільки відповідальність за порушення законодавства має бути однаковою для всіх суб’єктів господарювання незалежно від їх розміру. У зв’язку з цим, не підтримуємо зміни до статті 126 Закону України «Про електронні комунікації».

  1. Скасовує пом’якшення щодо подання звітності у сфері електронних комунікацій, які були надані в умовах надзвичайного та воєнного стану

Відновлення подання звітності у сфері електронних комунікацій під час воєнного стану є недоцільним, оскільки це створить адміністративний тиск, додаткові фінансові витрати, ризики для безперебійності мереж і може ускладнити роботу бізнесу. Якщо звітність буде відновлена, а підприємства через об’єктивні причини не зможуть її вчасно подавати (наприклад, через руйнування офісів або технічні обмеження), вони можуть бути піддані санкціям. Це додатково ускладнить їх роботу в кризовий період. Враховуючи стратегічну важливість електронних комунікацій у військовий період, зусилля операторів повинні бути спрямовані на забезпечення надійного зв’язку, а не на виконання зайвих бюрократичних процедур.

Враховуючи викладене, просимо надати висновок Комітету про повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи законопроекту без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.

Сподіваємося на конструктивний діалог та врахування наших зауважень.

            Додаток: на 6 арк. в 1 прим.

З повагою

Директор Асоціації                                                                              М. Пригорницька

*аналогічні листи надіслані до Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації та до Мінцифри