Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Щодо законопроекту № 5600
Телекомунікаційна палата України, що є професійною асоціацією на ринку електронних комунікацій, критично відноситься до намірів підняття у поточному році податків для підприємництва, а також зміни правил адміністрування податків.
Прийняття Верховною радою України у першому читанні законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№5600) відбулося при відвертому ігноруванні принципів стабільності, фіскальної достатності, соціальної справедливості податкового законодавства, на межі дисбалансу інтересів бізнесу та публічних фінансів.
Сфера електронних комунікацій надто чутлива до фіскальних коливань і не послідовних держаних регуляторних рішень. Оператори телекомунікацій задіяні у розвитку цифрових мереж в країні, здійснюють розгортання повсюдного Інтернет-покриття і стільникового зв’язку. Оператори акумулюють у власних витратних бюджетах інвестиційні ресурси, які критично чутливі до незапланованих додаткових витрат, що на певний час стагнують проекти розвитку.
Законопроект № 5600 має суттєвий вплив на ресурсний потенціал телекомунікаційної галузі, передбачає підвищення фіскального навантаження на підприємства, додаткові витрати, зумовлює уповільнення виконання інвестиційних проектів залучених для розгортання телекомунікаційних мереж. Перехідний період введення в дію змін – необґрунтовано короткий, більшість положень законопроекту 5600 передбачають початок дії вже з 1 липня 2021року.
Зважаючи на терміни впровадження запропонованих змін і умов витрат на вже заплановане розгортання мереж за вже отриманими ліцензіями, без передбачення достатнього перехідного періоду негативно впливає на довгострокове бюджетне планування у компаніях.
Так, за позицією Асоціації, у законопроекті № 5600 до другого читання доцільно:
виключити норму, що передбачає підвищення розміру рентної плати за використання радіочастотного ресурсу України (зміни до ст. 254 Податкового кодексу України);
внести редакційні зміни до статті 254 Податкового кодексу України (далі – ПК України) і розділити окремими стовпчиками об’єднанні діапазони радіочастот 1710-1785 МГц, 1805-1880 МГц. та 1920-1980 МГц, 2110-2170 МГц.;
відкоригувати зміни до п. 140.4.4 ст. 140 ПК України, що передбачають встановлення 50% обмеження коригування фінансового результату великих платників податків, зважаючи на позицію Міністерства фінансів України, що була озвучена на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики 24 червня 2021 року С.І. Воробей, яка зауважила на можливості змінити норму щодо збитків минулих періодів до другого читання законопроекту.
Відповідно, необхідно доповнити розділ ХХ. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ особливостями справляння податку на прибуток підприємств у перехідному періоді.
Доцільність внесення вказаних Асоціацією змін до другого читання законопроекту № 5600 обґрунтовується наступним.
І. Індексація рентної плати за користування радіочастотним ресурсом є фактично підняттям податків для операторів телекомунікацій, що на даному етапі, очевидно, спричинить інвестиційний спад у розбудові телекомунікаційних мереж, призведе до втрати довіри вже існуючих інвесторів.
За попередніми підрахунками таке підвищення призведе до покладення на операторів телекомунікацій, вже з другого півріччя поточного року, додаткових, не запланованих витрат на сплату рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на понад 20,5 млн.грн. на рік, а це може негативно вплинути на підвищення собівартості телекомунікаційних послуг та відповідне підвищення тарифів на ці послуги для споживачів.
Оператори, що вже отримали ліцензії на використання радіочастотного ресурсу, і за умов впровадження з 1 липня 2021 р. збільшених ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, мають додатково планувати та залучати фінансові ресурси в витратній частині проектів на розбудову мереж в поточному році.
Слід відмітити, що ефект для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у порівнянні з розміром негативного впливу на бізнес є неадекватним, а запровадження не послідовним.
Тоді як, принцип фіскальної достатності, насамперед, передбачає співрозмірність встановленої системи податкових платежів потребам бюджету, має враховуватись наявності потенційної можливості того чи іншого об’єкта використовувати в економічній (господарській) діяльності платника податків або приносити йому дохід, а також виключати невиправданий фінансовий тягар для платника податків.
При цьому, п. 29.2. ст. 29 Податкового кодексу України передбачено, що специфічні ставки, фіксовані ставки та показники, встановлені цим Кодексом у вартісному вимірі, підлягають індексації в порядку, визначеному цим Кодексом, але положення Кодексу не встановлюють порядок індексації ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Разом з тим, збільшення розміру рентної плати без належного обґрунтування не узгоджується вимогами Закону України «Про електронні комунікації» від 16 грудня 2020 р. № 1089-IX (далі – Закон № 1089), де передбачено, що визначення розміру ставок здійснюється на підставі Методики розрахунку рентної плати за користування радіочастотним спектром, яка розробляється за участю регуляторного органу та подається на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України, і передбачає, зокрема, однаковий підхід до всіх смуг спектру та порядок індексації такого виду специфічних ставок. При цьому, очевидно, що логічним є перегляд ставок на базі встановлених методик розрахунку вартості рентної ставки, у випадку відміни ліцензування частини радіочастотного спектру (діапазон 2,4 і 5ГГц), вже після 01.01.2022р.
Підхід у встановленні рентної плати, в т.ч. її індексації, має розглядатися для всіх без виключення технологій і чітко регламентуватися законодавством.
Отже, Асоціація, просить виключити з тексту законопроекту підвищення ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
ІІ. Існує практична необхідність внести редакційну правку в ст. 254 ПК України та відкоригувати діапазон сегментації радіочастот (порівняльна таблиця у вкладенні) з огляду на наступне.
Ставки рентної плати, встановлені п. 254.4 статті 254 ПК України, сегментуються в залежності від виду радіозв’язку та діапазонів радіочастот. При цьому у позиції 11 пункту 254.4 для «Стільникового радіозв’язку», в залежності від діапазонів частот, передбачена своя додаткова сегментація із використанням приміток щодо умов застосування підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів.
Так, в одну колонку у позиції 11 пункту 254.4 об’єднанні діапазони радіочастот 1710-1785 МГц, 1805-1880 МГц, та 1920-1980 МГц, 2110-2170 МГц, щодо яких у тому числі передбачається застосування підвищувальних коефіцієнтів у разі якщо ширина смуги радіочастот перевищує 30 МГц.
При цьому, передбачається, що щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ), на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 254.4 цієї статті, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так як, наразі, у діапазонах 1710-1785 МГц, 1805-1880 МГц та 1920-1980 МГц, 2110-2170 МГц використовуються різні радіотехнології, це дозволяє уникнути ситуації коли для застосування підвищувального коефіцієнта береться до уваги не окремо ширина смуга певного діапазону в залежності від радіотехнології, а плюсуються смуги усіх перелічених діапазонів.
Водночас пунктом 5 Розділу XІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1089 передбачено, що до виданих до набрання чинності цим Законом ліцензій, за результатами конкурсів для надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку третього та четвертого поколінь (у діапазонах 1800 МГц, 2100 МГц, 2600 МГц), а також ліценцій у діапазоні 900 МГц, ліцензіат має право застосовувати будь-яку радіотехнологію, визначену Планом використання радіочастотного ресурсу України або плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.
Тобто, з .01.01.2022р. у НКРЗІ вже не буде підстав, при наданні інформації для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, окремо зазначати смуги 1710-1785 МГц, 1805-1880 МГц та 1920-1980 МГц, 2110-2170 МГц, що призведе до необґрунтованого, на наш погляд, застосування підвищувальних коефіцієнтів до сумарного обсягу зазначених частот у оператора.
З метою забезпечення стабільності та прогнозованості податкового законодавства, просимо розділити та окремими стовпчиками зазначити діапазони радіочастот 1710-1785 МГц, 1805-1880 МГц, та діапазони частот 1920-1980 МГц, 2110-2170 МГц.
ІІІ. Законопроектом № 5600 передбачається зміна процедури зменшення фінансового результату до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, що зустріло значну негативну реакцію від представників бізнес спільноти України.
Таке сприйняття норми законопроекту щодо врахування накопичених збитків минулих років викликано різночитанням запропонованих змін та появою ризику списання збитків попередніх звітних періодів, які виникли із об’єктивних, не залежних від бізнесу причин.
Зазначене питання обговорювалось під час засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики 24.06.2021р., де заступниця Міністра фінансів України Воробей С.І., чітко зазначила: «ми разом з податковою вирішили пом’якшити цю норму і все ж таки дати право і право суб’єктам господарювання компенсувати свої збитки майбутніми доходами, але не відразу, а 50% кожного року від залишених не компенсованих залишків збитків. Тобто це говорить про те, що жодна копійка збитків не буде, не пропаде, скажем так, не буде залишатись не компенсованою.»
Отже, з метою чіткого відображення зазначеного та усунення ризиків різночитань щодо врахування накопичених збитків минулих років при оподаткуванні підприємств податком на прибуток, пропонуємо розглянути уточнення до зазначеної статті, що наведені у порівняльній таблиці.
Беручи до уваги зазначене вище, звертаємося до вас із проханням доопрацювати до другого читання законопроект № 5600 та внести правки до його тексту.
Голова Ради Асоціації Т.В. Попова
