Від 24.06.2021 №2607
Голові Верховної Ради України
Разумкову Д.О.
Голові Комітету з питань Національної безпеки, оборони та розвідки
Завітневичу О.М.
Копія: Комітет з питань цифрової трансформації
Щодо законопроекту р.н. 3196-д
Асоціація «Телекомунікаційна палата України» (далі – Асоціація), яка об’єднує провідних постачальників конвергентних послуг у сфері цифрових комунікацій, підтримує реформи Служби безпеки України (далі – СБУ), що наразі впроваджуються. При цьому, для учасників Асоціації ключовим питанням у цьому процесі є належний рівень захисту персональних даних абонентів, питання обмеження доступу до інформаційних ресурсів (сервісів).
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», р.н. 3196-д, що наразі готується до другого читання (далі – законопроект 3196-д) не підтримується Асоціацією у запропонованій редакції.
Текст законопроекту 3196-д хоч і має доопрацювання у порівнянні з його редакцією після прийняття у першому читанні, разом з цим залишилися норми, що є суперечливими, неоднозначними для впровадження, невиправданими в умовах демократичного ладу. Саме на виключенні таких неузгодженостей Асоціація наголошувала у своїх зверненнях до авторів законопроекту.
Вважаємо критичним, що у тексті законопроекту 3196-д залишились, зокрема такі норми, що потребують редагування:
- У розділ І законопроекту внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України»:
- у частині першій пункту сьомого статті 11 «Повноваження Служби безпеки України» необхідно виключити слова, «з використанням технічних засобів, що встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій та іншими суб’єктами господарювання», адже таке уточнення в повноваженнях СБУ, в частині несанкціонованого втручання в діяльність об’єктів критичної інфраструктури, породжує двозначне тлумачення, що зобов’язує операторів телекомунікацій придбати додаткове обладнання;
- стаття 13 «Збирання та отримання інформації Службою безпеки України: залишилося положення про прямий доступ до автоматизованих інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних приватних компаній – потребує виключення.
Також, ця норма має бути доповнена положеннями про те, що СБУ має право у встановленому порядку та виключно на підставі рішення суду отримувати інформацію, яка містить комерційну та банківську таємницю, персональні дані фізичної особи від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
у частині другій ст. 13 слова «але не більше ніж на п’ять робочих днів» необхідно виключити;
у частині третій ст. 13 слова «а також взаємодія з інших питань визначається спільними актами Служби безпеки України та таких органів» замінити на слова «виключно за рішенням суду».
- ІІ Перехідні положення пункту 12, частина 14, де передбачається внесення змін до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність»:
2.1. Підпункт е) у підпункті 3⁵ пункту 3 стаття 7 оператори, провайдери телекомунікацій залишаються виокремленим суб’єктом блокування ресурсів, а також передбачається встановлення операторами, провайдера обладнання для такого блокування.
Необхідно у підпункті 3⁵ пункту 3 ст. 7 виключити слова «з використанням технічних засобів, що встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій та іншими суб’єктами господарювання».
Повторно наголошуємо, що такі заходи можуть бути вжиті в ході контррозвідувальної діяльності органами, підрозділами та співробітниками Служби безпеки України за рішенням суду з використанням вже існуючих засобів у суб’єктів господарювання, які відповідно до положень Закону залучаються до реалізації даного заходу (вказуються в ухвалі суду). Натомість, запропонована редакція цієї норми авторами, у свою чергу, створює можливу ситуацію вимоги від операторів, провайдерів закупівлі та встановлення додаткових технічних засобів.
Просимо звернути особливу увагу на те, що першою ланкою обмеження доступу до певного ресурсу є володілець певного ресурсу, а не оператор, провайдер, який відповідно до спеціального закону не несе відповідальність за зміст інформації, що передається його мережами. У зв’язку із цим, виокремлення операторів, провайдерів може призвести до необґрунтованого надмірного навантаження у першу чергу саме цих суб’єктів господарювання в частині виконання невластивих бізнесу функцій.
2.2. У підпункті 5 пункту 3 статті 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» слова «та підрозділом Служби безпеки України, який уповноважений проводити оперативно-технічні заходи» замінити на слова «виключно за рішенням суду».
Підрозділи та співробітники СБУ можуть отримувати від операторів та провайдерів телекомунікацій технологічну та іншу інформацію про функціонування мереж, у тому числі з обмеженим доступом, виключно на умовах, визначених володільцем цієї інформації. Процедура доступу до такої інформації потребує узгодження з вимогами ст. 121 Закону України «Про електронні комунікації».
2.3. Підпункт ж) частини 2 статті 8-2. «Контррозвідувальні заходи, які проводяться за рішенням суду» перелічені не усі підстави для блокування ресурсів, які при цьому зазначені у пункті 3-5 ст. 7, доцільно доповнити;
2.4. Частину четверту статті 8-2 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», що передбачає виняткові випадки обмеження доступу до інформаційних ресурсів (сервісів) без судового рішення – виключити.
А також інші зауваження до тексту, що викладено у порівняльній таблиці з обґрунтуваннями, що додається.
Асоціація повторно наголошує, що не допустимим є реформування Служби безпеки України за умови значного впливу на свободу Інтернету, бізнес, права людини та інші сфери суспільного життя.
Досудове блокування інтернет-ресурсів суперечить законодавству, вимогам міжнародних правозахисних документів.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) досить чітко висловив свою позицію у рішеннях по справах Ahmet Yildirim v Turkey та Cengiz and Others v Turkey. Суд визнавав порушення державою у випадках блокування сайтів в рамках кримінальних проваджень через наявність на них окремих потенційно протиправних матеріалів.
Також показовою є справа Вікіпедії проти Туреччини до ЄСПЛ через дворічну заборону сайту в країні, де ЄСПЛ визнав незаконною таку практику тотального блокування.
Законопроект 3196-д надає широкі повноваження СБУ, зокрема обмежувати доступ до інформаційних сервісів та отримувати доступ до баз даних, тоді як ст.13 забезпечує надзвичайний доступ до фінансових або особистих комунікацій в Інтернеті та повноваження щодо збору та зберігання публічної та приватної інформації про осіб установ. Наприклад, ч. 4 ст. статті 13 дозволяє СБУ отримувати без судового рішення інформацію, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; інформацію від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб.
Законопроект встановлює прерогативи СБУ щодо прямого доступу до автоматизованих інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних, держателем (адміністратором) яких є правоохоронні, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації будь-якої форми власності.
Зауважуємо, що інформація, що передбачається до витребування, обробки та використання СБУ, містить персональні дані, а тому повинна надаватися виключно на підставі рішення суду.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Тому подання суб’єктами господарювання та фізичними особами інформації працівникам СБУ має відбуватись з обов’язковим дотриманням вимог ст. ст. 31, 32 Конституції України, зокрема, виключно на підставі судового рішення у випадках, передбачених цими статтями.
Враховуючи вищевикладене, Асоціація просить не приймати законопроект до другого читання, адже очевидно, що його норми потребують доопрацювання, з огляду на практику взаємодії підприємств та Служби безпеки України, з огляду на вимоги законодавства і правової презумпції, насамперед, презумпції конституційності законів. У законопроекті містяться положення, які суперечать як Конституції України, так і іншим актам законодавства в частині забезпечення прав людини.
З повагою
Голова Ради Асоціації Т. Попова
KPI_TelPU2021#1
