Прем’єр-міністру України
КОРЕЦЬКОМУ С.Ф.
Щодо невідкладних заходів із прискорення відновлення
електронних комунікаційних мереж та об’єктів дата-центрів,
пошкоджених внаслідок збройної агресії
Шановний Сергію Федоровичу!
Асоціація «Телекомунікаційна палата України» (далі – Асоціація), що об’єднує провідних суб’єктів ринку електронних комунікацій України, висловлює вам свою повагу та звертається з проханням сприяти запровадженню комплексу невідкладних та системних заходів, спрямованих на прискорення відновлення електронних комунікаційних мереж, об’єктів дата-центрів та іншої технологічної інфраструктури, пошкодженої внаслідок ракетних атак та інших бойових дій.
Електронні комунікації сьогодні є однією з базових умов функціонування держави, економіки, оборонного сектору та повсякденного життя громадян. Від стабільності електронних комунікаційних мереж залежить робота державних органів, підприємств, банківської системи, медичних закладів, об’єктів критичної інфраструктури, доступ громадян до інформації, цифрових та інших життєво необхідних послуг.
Українські постачальники електронних комунікаційних послуг протягом повномасштабної війни фактично виконують функцію одного з ключових елементів національної стійкості. Незважаючи на значні пошкодження інфраструктури, вони власними силами та за власний рахунок здійснюють відновлення мереж, закупівлю обладнання, створення резервних маршрутів, забезпечення автономного живлення та підтримання працездатності інфраструктури.
Водночас масштаб і регулярність атак призводять до ситуації, коли швидкість відновлення залежить не лише від фінансових та технічних можливостей самих підприємств. Значний вплив мають доступ до пошкоджених об’єктів, наявність необхідного персоналу, електропостачання, швидкість переміщення обладнання, адміністративні процедури та взаємодія з органами державної влади і місцевого самоврядування.
На нашу думку, сьогодні вкрай необхідно сформувати системний механізм прискореного відновлення електронних комунікацій після масованих атак. У зв’язку з цим просимо Кабінет Міністрів України розглянути можливість реалізації наступних заходів.
1. Незастосування заходів впливу у випадках об’єктивної неможливості виконання регуляторних вимог (першочерговий захід). Просимо опрацювати питання щодо незастосування штрафних санкцій та інших заходів впливу за невиконання або порушення строків виконання окремих регуляторних вимог, якщо таке невиконання безпосередньо спричинене пошкодженням або знищенням електронних комунікаційних мереж чи обладнання внаслідок бойових дій, необхідністю проведення аварійно-відновлювальних робіт, суттєвим перевантаженням аварійно-відновлювальних бригад та концентрацією кадрових та матеріальних ресурсів підприємства на першочерговому відновленні послуг.
Такий механізм не повинен означати скасування відповідальності як такої. Ми маємо на увазі врахування об’єктивних обставин, спричинених війною. Таким чином підприємства зможуть спрямовувати кадрові та фінансові ресурси безпосередньо на відновлення мереж, не відволікаючи працівників на виконання другорядних адміністративних процедур. Для держави це означатиме швидше відновлення доступу до електронних комунікаційних послуг.
2. Тимчасове обмеження планових та позапланових перевірок підприємств, які здійснюють аварійне відновлення (першочерговий захід). Ми вважаємо доцільним запровадити на період проведення аварійно-відновлювальних робіт тимчасове обмеження проведення планових, а також позапланових перевірок, предмет яких безпосередньо не пов’язаний з національною безпекою та захистом держави. Таким чином, фахівці підприємств, які сьогодні можуть одночасно працювати у складі аварійних бригад, займатимуться відновленням мереж, а не підготовкою великої кількості документів та супроводом перевірок. Це дозволить скоротити час відновлення без прямого бюджетного фінансування.
3. Запровадження спрощеної дозвільної процедури для аварійно-відновлювальних робіт (першочерговий захід). Просимо доручити відповідним центральним органам виконавчої влади опрацювати можливість тимчасового спрощення адміністративних процедур, пов’язаних саме з аварійним відновленням пошкоджених електронних комунікаційних мереж та технологічних об’єктів. Зокрема, йдеться про максимальне скорочення строків погодження та отримання дозволів, необхідних для заміни пошкодженого обладнання, відновлення кабельних ліній, прокладання альтернативних маршрутів, тимчасового розміщення технічних засобів та проведення інших робіт, безпосередньо пов’язаних із відновленням послуг. Таке рішення зможе скоротити процес відновлення електронних комунікацій на 50-70%.
4. Створення «зеленого коридору» для обладнання, необхідного для відновлення електронних комунікацій (першочерговий захід).
Окремою проблемою є оперативне переміщення технологічного обладнання, необхідного для відновлення мереж та забезпечення безперервності роботи дата-центрів. Просимо опрацювати можливість запровадження прискореного міжвідомчого механізму переміщення такого обладнання як під час його ввезення в Україну, так і під час його вивезення за межі України до країн, де розміщуються резервні потужності українських дата-центрів.
Такий механізм має передбачати пріоритетне митне та документальне оформлення обладнання, необхідного для аварійного відновлення, з мінімізацією часу його перебування на митних та інших контрольних процедурах. Особливо актуальним це питання є для серверного обладнання, систем резервного живлення, оптичного обладнання та інших технологічних компонентів. Таким чином галузь скоротить простій пошкоджених об’єктів та забезпечить можливість оперативного використання наявних у компаній резервних потужностей і обладнання, незалежно від місця їх фізичного розташування.
5. Звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість обладнання, необхідного для оперативного відновлення мереж та забезпечення їх автономної роботи (першочерговий захід). Також з метою забезпечення стабільної роботи електронних комунікаційних мереж в умовах перебоїв або відсутності електропостачання доцільно запровадити звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість обладнання, необхідного для оперативного відновлення мереж та забезпечення їх автономної роботи. Зокрема, пропонуємо поширити відповідний режим на обладнання за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД:
- 8504 90 90 90 (Трансформатори електричнi, статичнi перетворювачi електричнi (наприклад, випрямлячi), котушки iндуктивностi та дроселi);
- 8517 71 00 19 (електротехнiчне обладнання, крiм передавальної або приймальної апаратури товарних позицiй 8443, 8525, 8527 або 8528: – частини: – – антени та антеннi вiдбивачi будь-якого типу; частини, що використовуються разом з цими виробами: – – iншi).
А також, наступні позиції електрогенераторних установок:
- 8502 11 20 90 – дизельні потужністю до 7,5 кВт;
- 8502 11 80 90 – дизельні потужністю від 7,5 кВт до 75 кВт;
- 8502 12 00 90 – дизельні потужністю від 75 кВт до 375 кВт;
- 8502 13 20 90 – дизельні потужністю від 375 кВт до 750 кВт;
- 8502 13 40 90 – дизельні потужністю від 750 кВт до 2000 кВт;
- 8502 13 80 90 – дизельні потужністю понад 2000 кВт;
- 8502 20 20 90 – бензинові потужністю до 7,5 кВт.
Застосування такого механізму дозволить прискорити постачання обладнання, необхідного для відновлення пошкоджених елементів мереж та підтримання їх роботи в умовах тривалих перебоїв з електропостачанням. У ширшому контексті такий захід сприятиме підвищенню стійкості електронних комунікаційних мереж, безперервності доступу до електронних комунікаційних послуг та належному функціонуванню системи цивільного захисту в умовах регулярних пошкоджень енергетичної та телекомунікаційної інфраструктури.
6. Розширення можливостей національного роумінгу із застосуванням технології 4G/LTE (першочерговий захід). 17 серпня 2026 року Телекомпалата України у своєму листі за №2959 зверталася до Вас з проханням розглянути можливість розширення національного роумінгу на технології четвертого покоління (4G). Сьогодні національний роумінг уже є важливим інструментом забезпечення зв’язку у випадках, коли мережа абонента недоступна внаслідок пошкодження елементів інфраструктури, відсутності електропостачання або фізичного знищення базових станцій.
Водночас в умовах тривалих знеструмлень та пошкодження інфраструктури особливого значення набуває не лише можливість здійснювати голосові дзвінки, а й забезпечувати доступ до швидкісного мобільного Інтернету, наприклад, для оперативного моніторингу безпекової ситуації громадянами країни та отримання попередження про наближення повітряної загрози в населених пунктах, де з різних обставин відсутній сигнал повітряної тривоги.
У зв’язку з цим просимо якомога швидше доручити НЦУ спільно з Мінцифрою, НКЕК, профільними асоціаціями та операторами мобільного зв’язку опрацювати питання технічного і нормативного розширення національного роумінгу з можливістю використання технології 4G/LTE.
7. Запровадження галузевих правил поведінки працівників під час повітряних тривог (першочерговий захід). Постачальники електронних комунікаційних послуг забезпечують виконання вимог НЦУ щодо підтримання безперебійної роботи електронних комунікаційних мереж, у тому числі в умовах повітряних тривог та інших безпекових загроз. Водночас аварійно-відновлювальні роботи, обслуговування критичних об’єктів мереж та усунення пошкоджень у таких умовах здебільшого потребують безпосередньої присутності технічного персоналу та водночас можуть створювати ризики для його життя і здоров’я.
У зв’язку з цим доцільно розробити та запровадити галузеві правила (алгоритми) дій працівників постачальників електронних комунікацій під час повітряних тривог, які визначатимуть порядок виконання аварійно-відновлювальних та інших критично необхідних робіт, умови їх проведення, порядок взаємодії з відповідними органами та службами, а також критерії, за яких роботи мають бути призупинені з міркувань безпеки.
Наявність єдиного підходу дозволить одночасно забезпечити належне виконання завдань із підтримання стійкості електронних комунікаційних мереж та чітке дотримання вимог безпеки працівників, усунувши ситуації, коли рішення щодо можливості виконання робіт під час повітряної тривоги приймаються ситуативно та без єдиного галузевого алгоритму.
8. Забезпечення пріоритетного електропостачання технологічних об’єктів електронних комунікацій (стратегічний захід). Вважаємо необхідним забезпечити практичну реалізацію механізмів пріоритетного електропостачання технологічних об’єктів електронних комунікацій. Чинне регулювання вже передбачає можливість включення технічних засобів електронних комунікацій та споруд електронних комунікаційних мереж до Переліку об’єктів, яким забезпечується пріоритетне електропостачання за встановленими критеріями.
Разом з тим практика свідчить про необхідність постійного та оперативного актуалізування такого Переліку, особливо після масштабних атак, зміни топології мереж та появи нових критично важливих вузлів. Тому просимо розглянути можливість забезпечення прозорого та швидкого механізму включення критично важливих технологічних об’єктів до такого Переліку, адже відновлення електроживлення одного ключового вузла може одночасно відновити роботу значної кількості інших мереж та послуг.
9. Забезпечення необхідного кадрового ресурсу шляхом розширення бронювання працівників (стратегічний захід). Стійкість електронних комунікацій безпосередньо залежить від наявності кваліфікованого персоналу, здатного цілодобово здійснювати аварійні роботи. Йдеться не лише про працівників аварійно-відновлювальних бригад, монтажників, фахівців з волоконно-оптичних мереж, енергетичного та мережевого обладнання, а й інженерів, IT-спеціалістів дата-центрів та інших працівників, без яких фактичне відновлення пошкодженої інфраструктури є неможливим.
Просимо розглянути можливість удосконалення механізму бронювання працівників постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг шляхом збільшення допустимого відсотка бронювання для суб’єктів електронних комунікацій, визнаних критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення.
Галузь повинна зберегти необхідний кадровий потенціал, який дозволить сформувати достатню кількість аварійно-відновлюваних бригад та скоротити строки відновлення мереж.
10. Створення механізму державної та міжнародної підтримки відновлення інфраструктури (стратегічний захід). Асоціація вважає необхідним також сформувати довгостроковий механізм відновлення пошкодженої електронної комунікаційної інфраструктури. Просимо розглянути можливість залучення коштів резервного фонду державного бюджету у випадках масштабного пошкодження критично важливої інфраструктури, а також забезпечити системну взаємодію з міжнародними партнерами щодо залучення технічної допомоги: обладнання, систем резервного живлення, телекомунікаційного та серверного обладнання, оптичних матеріалів тощо.
Окрему увагу доцільно приділити можливості залучення міжнародної допомоги за моделлю, яка вже застосовувалася для підтримки енергетичної інфраструктури України. Адже міжнародна технічна допомога дозволить компенсувати дефіцит окремих видів обладнання та прискорити відновлення інфраструктури без створення надмірного фінансового навантаження на держбюджет та бізнес.
Шановний Сергію Федоровичу, сьогодні питання відновлення електронних комунікаційних мереж має розглядатися не лише як питання підтримки окремої галузі: кожна година, на яку скорочується період відсутності зв’язку та доступу до Інтернету після атаки – це відновлена можливість для громадян отримувати необхідні послуги, для підприємств – продовжувати роботу, для державних органів – виконувати свої функції, а для країни в цілому – зберігати свою стійкість та непохитність перед ворогом.
Майже всі запропоновані нами заходи не потребують прямого бюджетного фінансування. Йдеться передусім про координацію дій органів державної влади, усунення адміністративних бар’єрів, пріоритизацію критично важливих процесів та створення умов, за яких ресурси самих підприємств можуть бути максимально швидко спрямовані на відновлення.
З огляду на викладене, просимо Кабінет Міністрів України доручити відповідним центральним органам виконавчої влади спільно з представниками галузі опрацювати зазначені пропозиції та реалізувати їх в якомога коротші терміни.
Зі свого боку Телекомпалата України готова долучитися до обговорення наведених вище пропозицій, доклавши максимальних зусиль і професіоналізму.
Сподіваємося на підтримку Уряду та започаткування конструктивного та оперативного діалогу з галуззю з даного питання!
З повагою
Директор Асоціації Марина Пригорницька