Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна регуляторна служба України
Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
Щодо зауважень до проекту Закону України
«Про внесення змін до Закону України «Про радіочастотний ресурс України»
Асоціація «Телекомунікаційна палата України» звертається з приводу розробленого Адміністрацією Держспецзв’язку проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про адіочастотний ресурс України» (далі – проект Закону) і надісланого на погодження до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України.
Враховуючи положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» вважаємо, що проект Закону потребує суттєвого доопрацювання.
Щодо проекту Закону в цілому.
1.Звертаємо увагу, що проектом Закону запропоновано ввести нові визначення, зокрема, «ефективне користування радіочастотним ресурсом», «рефармінг смуг радіочастот».
Також, проектом Закону передбачається внесення змін до статті 14 Закону України «Про радіочастотний ресурс», якою передбачено повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України, доповнивши наступними повноваженням:
затверджувати показники ефективності користування радіочастотним ресурсом для окремих групрадіотехнологій,
а також визначати необхідність та забезпечувати проведення рефармінгу смуг радіочастот.
Разом з тим, відповідно до Положення про адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 411, до основних завдань Адміністрації Держспецзв’язку вже віднесено, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної технічної політики в галузі зв’язку.
Тому, вважаємо, що НКРЗІ не може визначати такі технічні рішення, як необхідність та забезпечення проведення рефармінгу смуг радіочастот та затверджувати показники ефективності користування радіочастотним ресурсом для окремих груп радіотехнологій. Також, встановлення таких положень можестворити ризик примусового та необґрунтованого позбавлення суб’єкта господарювання його права користуватись вже придбаним радіочастотним ресурсом.
Крім того, Директива ЄС № 2002/21/ЄС не надає регулятивним органам права в адміністративному порядку затверджувати критерії визначення ефективності, а навпаки національні регулятивні органи сприяють конкуренції у забезпеченні електронних комунікаційних мереж, електронних комунікаційних послуг та пов’язаного оснащення, між іншим: підтримуючи ефективне використання та гарантуючи ефективне керування радіо частотами та номерними ресурсами (частина друга статті 8 Директиви ЄС № 2002/21/ЄС).
Передбачені проектом Закону визначення та повноваження НКРЗІ надають можливість необґрунтованого позбавлення суб’єкта господарювання отриманого радіочастотного ресурсу, а отже й можливості здійснювати господарську діяльність, а також суперечить принципу правової визначеності, оскільки, не дозволяє суб’єктам господарювання планувати подальшу діяльність виходячи з діючого правового поля.
2.Проектом Закону доповнюється частина п’ята статті 33 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» додатковою підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії, а саме перевищеннявстановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, меж (розмірів) користування радіочастотним ресурсом у конкретному діапазоні одним користувачем радіочастотного ресурсу.
Проте, положеннями європейського законодавства не передбачено встановлення меж користування радіочастотного ресурсу, а у статті 14 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» відсутні повноважень НКРЗІ щодо встановлення меж (розмірів) користування радіочастотним ресурсом.
Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що вказаний проект Закону не враховує принципи державної регуляторної політики, визначені статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема:
– ефективності, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави;
– збалансованості – в частині недоведеного розробником забезпечення балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави;
– передбачуваності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики.
Таким чином, просимо відмовити у погодженні проекту Закону та повернути його на доопрацювання ініціаторам.
Голова Ради Асоціації Т.В. Поповa
