Міністерство цифрової трансформації України
Щодо Концепції розвитку хмарних послуг
в Україні на період 2026–2031 років
Асоціація «Телекомунікаційна палата України» (далі – Асоціація), яка об’єднує провідних постачальників електронних комунікаційних послуг, що виступають за створення рівних умов та сприятливого середовища для ведення чесного бізнесу, висловлює свою повагу та звертається з приводу наступного.
Після експертного аналізу положень проєкту Концепції розвитку хмарних технологій Асоціація висловлює вдячність Міністерству цифрової трансформації України за проведену роботу та звертає увагу на окремі положення документа, які, на нашу думку, потребують додаткового опрацювання.
Ми позитивно оцінюємо врахування в проєкті Концепції питання забезпечення цифрового суверенітету держави шляхом розвитку суверенної (національної) хмари, розташованої на території України. Вважаємо це важливим кроком для посилення контролю над державними даними та розвитку національної цифрової інфраструктури.
Разом з тим пропонуємо розширити підхід до визначення суверенної хмари та передбачити можливість віднесення до неї інформаційно-комунікаційних систем, що належать резидентам України, але фізично розміщені в закордонних центрах обробки даних. Для українських надавачів хмарних послуг використання архітектури з розміщенням окремих компонентів ІКС у закордонних ЦОД є сталою практикою, яка дозволяє забезпечувати резервування, безперервність надання послуг та відновлення роботи у випадку виникнення критичних ситуацій в одному або декількох дата-центрах на території України. Особливої актуальності така модель набула в умовах воєнного стану. У зв’язку з цим доцільним вбачається розширення можливостей для використання хмарної інфраструктури за межами України за умови дотримання національних та міжнародних стандартів інформаційної безпеки.
Окреме занепокоєння викликають положення Концепції щодо створення Хмарного брокера та Центру компетенцій з хмарних технологій. Із тексту документа не вбачається, чи є перелік даних, що підлягатимуть розміщенню в національній хмарі, вичерпним, а також яким чином нові інституції взаємодіятимуть із ринком та публічними користувачами. За відсутності відповідних запобіжників також існують ризики надмірної централізації, звуження конкуренції та потенційної монополізації окремих процесів.
Зокрема, відповідно до Завдання 2 проєкту Концепції Хмарний брокер має забезпечувати повний супровід процесу отримання хмарних послуг: від формування вимог і проведення закупівель до управління партнерами та каталогом послуг для публічних користувачів. Незважаючи на потенційні переваги такого підходу, зокрема стандартизацію процесів, централізацію закупівель та накопичення експертизи, його реалізація може супроводжуватися низкою суттєвих ризиків:
• надмірною бюрократизацією процесу закупівлі хмарних послуг для публічних користувачів;
• невизначеністю строків отримання необхідних хмарних сервісів;
• збільшенням корупційних ризиків через концентрацію повноважень у єдиному суб’єкті;
• ускладненням процесів переходу та міграції публічних користувачів до хмарних рішень.
При цьому проєкт Концепції не містить критеріїв відбору або призначення Хмарного брокера, не визначає його правовий статусу, повноваження, відповідальність та механізми контролю за його діяльністю.
На наше переконання, більш збалансованою та прийнятною для України є модель державного каталогу (маркетплейсу) хмарних послуг, яка була реалізована у Великій Британії в рамках програми G-Cloud.
Зазначена модель передбачає централізовану акредитацію постачальників хмарних послуг та встановлює єдині вимоги до безпеки та якості послуг, але при цьому вона залишає право вибору конкретного постачальника за замовником.
Такий підхід дозволяє одночасно забезпечити стандартизацію, прозорість закупівель, високий рівень інформаційної безпеки та розвиток конкурентного середовища.
Особливо актуальним є те, що в Україні вже створено механізм державної кваліфікації постачальників хмарних послуг. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №154 запроваджено Реєстр надавачів хмарних послуг для державного сектору.
У зв’язку з цим вважаємо доцільним розглянути можливість розвитку вже існуючого механізму Реєстру шляхом створення державного каталогу (маркетплейсу) хмарних послуг на базі акредитованих постачальників замість створення окремої інституції Хмарного брокера з широкими адміністративними та закупівельними повноваженнями.
Ми впевнені, що такий підхід дозволить мінімізувати бюджетні витрати на створення нових державних інституцій, допоможе уникнути дублювання функцій державного регулювання, збереже здорову конкуренцію між постачальниками хмарних послуг, забезпечить оперативність прийняття рішень публічними користувачами, знизить корупційні ризики та відповідатиме кращим європейським практикам.
Аналогічні застереження стосуються і створення Центру компетенцій з хмарних технологій (Завдання 3 проєкту Концепції). Запропонований підхід до уніфікації архітектурних рішень для різних категорій публічних користувачів може обмежити гнучкість впровадження сучасних технологій та створити додаткові адміністративні бар’єри для цифрової трансформації органів державної влади.
На нашу думку, в умовах воєнного стану особливої ваги набувають принципи децентралізації, розподіленості та стійкості цифрової інфраструктури. Саме такі підходи сьогодні забезпечують високий рівень надійності, безперервності надання послуг та оперативного реагування на загрози. Вважаємо доцільним обмежити функції такого Центру консультативною, експертною та методологічною підтримкою. Натомість повноваження щодо прийняття обов’язкових рішень про доцільність, обов’язковість або відтермінування міграції державних інформаційних систем до хмарного середовища варто залишити за власниками відповідних інформаційних систем та уповноваженими державними органами.
Крім того, проєкту Концепції бракує аналізу досвіду держав-членів Європейського Союзу щодо впровадження аналогічних інституцій, а також оцінки фінансового впливу створення та функціонування Хмарного брокера і Центру компетенцій на державний бюджет. Вважаємо, що прийняттю відповідних рішень має передувати детальне вивчення міжнародної практики та проведення фінансово-економічного аналізу запропонованих механізмів.
З огляду на викладене просимо Міністерство цифрової трансформації України врахувати наші пропозиції та зауваження під час подальшого доопрацювання проєкту Концепції розвитку хмарних технологій, а також продовжити відкритий діалог із представниками ринку для напрацювання збалансованої моделі розвитку хмарної інфраструктури України. В свою чергу, експерти Телекомпалати України готові надати професійну підтримку із зазначених питань.
З повагою
Голова Ради Асоціації Т. Попова