ЭКСПЕРТНОЕ ЗАКЛЮЧЕНИЕ об ограничении (запрете) распространения и демонстрации аудиовизуальных произведений производства государства-агрессора

Питання заборони російського контенту зараз як ніколи актуальне, а тому ми публікуємо експертний висновок про правову сторону такого обмеження (заборони).

В даному висновку розглядаються наступні питання:
1. Чи стосується заборона на російський контент художніх фільмів (виключно) або і інших кінотворів: наприклад, науково популярних фільмів і документальних фільмів?
2. Яким законом або підзаконним документом встановлено таку заборону?

Згідно з визначеннями в ЗУ “Про кінематографію”:

Фільм – аудіовізуальний твір (в тому числі телевізійні серіали і їх окремі серії), що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і образотворчими засобами, і є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників.
Документальний фільм – фільм, в основу якого покладені зйомки реальних подій і осіб. Темою для документальних фільмів найчастіше стають історичні події, культурні та соціальні явища, відомі особистості та суспільство.
Науково-популярний фільм – жанр (вид) кінодокументалістики, завданням якого є оприлюднити наукові відомості, факт і результати досліджень, описати на рівні загальних понять (тобто «популярною мовою») гіпотези, ідеї, відкриття, погляди, може стосуватися як вже добре вивчених питань, так і тих, що знаходяться в процесі розробки, «на вістрі» науки.

Таким чином, науково-популярні фільми також популяризують (пропагують) глядачам, по суті, і сам науковий метод для сприйняття навколишньої дійсності.

Відповідно до ЗУ “Про телебачення і радіомовлення”:

Аудіовізуальний твір – частина телерадіопрограми, яка є об’єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і образотворчими або звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників.

Обмеження щодо розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію органів держави-агресора, радянських органів державної безпеки закріплені в наступних нормативно-правових актах:

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного теле-радіо-простору України» від 5 лютого 2015 №159-VIII (далі – «Закон») встановлює заборону на поширення і демонстрацію фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора і їх окремих дій, що створюють позитивний образ співробітників органів держави-агресора, радянських органів державної безпеки; фільмів, які виправдовують або визнають правомірним окупацію території України, а також містять заборону на трансляцію (демонстрацію шляхом показу каналами мовлення) фільмів, вироблених фізичними і юридичними особами держави – агресора. –держава Агресором в Законі визначено Російська Федерація.

У зв’язку з прийняттям відповідного закону з 04.06.2015 року в Україні забороняється демонстрація і розповсюдження фільмів, вироблених з 01.08.1991 р, незалежно від країни їх походження, які відповідають наступним критеріям:
– Серед позитивних героїв фільму є співробітники органів РФ, радянських органів безпеки, включаючи минулих і позаштатних (їх повний перелік наведено нижче);
– Сюжет фільму пов’язаний з діяльністю органів РФ, радянських органів безпеки, і така діяльність представлена як позитивна;
– У сюжеті фільму прямо або побічно заперечується, або ставиться під сумнів територіальна цілісність України, виправдовується чи представляється в позитивному світлі окупація території України, акти агресії з боку інших держав, розв’язування війни, пропагується винятковість, перевага або неповноцінність осіб за ознаками їх релігійних переконань, приналежності до певної нації або раси, статі, майновим станом, соціальним походженням.

2. ЗУ “Про телебачення і радіомовлення” № 3759-XII від 21.12.1993 року

– П. 2, ст. 6. Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій абз. 9 трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора і їх окремих дій, що виправдовують/визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення і критерії, встановлені Законом України “Про кінематографію”;

абз. 10 трансляція аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних і інформаційно-аналітичних телепередач), одним з учасників якого є особа, внесена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненою на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сферах культури і мистецтва. При цьому учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка брала участь в його створенні під власним ім’ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, використовується в аудіовізуальному творі, автор сценарію і / або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер;

– П. 2, ст. 9. Захист інтересів держави та національного теле-радіо-виробництва

Мовник не має права поширювати аудіовізуальні твори, в яких заперечується або виправдовується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створюється позитивний образ осіб, що займають керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади і управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних і автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки і культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовується діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України в XX столітті.

3. ЗУ “Про кінематографію” № 9/98-ВР від 13.01.1998 року

Ст. 15-1. Поширення і демонстрації фільмів, що містять популяризацію органів держави-агресора, радянських органів державної безпеки.
В Україні забороняється розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора і їх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують визнають правомірним окупацію території України, а також забороняється трансляція (демонстрації шляхом показу каналами мовлення) фільмів, вироблених фізичними і юридичними особами держави-агресора.

Передбачена частиною першою цієї статті заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора і їх окремих дій поширюється на розповсюдження і демонстрування будь-яких фільмів незалежно від країни походження, виробництва після 1 серпня 1991 року. Заборона трансляції фільмів, вироблених фізичними і юридичними особами держави-агресора, що не містять популяризації або пропаганди, передбачених попереднім пропозицією органів і дій поширюється на фільми, вироблені після 1 січня 2014 року.

Вважається, що фільм містить популяризацію або пропаганду органів держави-агресора і їх окремих дій, створює позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує визнає правомірним окупацію території України, якщо в ньому є принаймні один з наступних ознак:

• серед позитивних героїв фільму є співробітники (в тому числі колишні або позаштатні) органів держави-агресора, радянських органів безпеки;

• сюжет фільму прямо чи опосередковано пов’язаний з діяльністю органів держави-агресора, радянських органів безпеки, і ця діяльність представлена у фільмі як позитивна;

• в сюжеті фільму прямо або побічно заперечується, або ставиться під сумнів територіальну цілісність України, виправдовується або подається в позитивному світлі окупація території України, акти агресії з боку інших держав, розв’язування війни, пропагується винятковість, перевагу або неповноцінність осіб за ознаками їх релігійних переконань, приналежності до певної нації або раси, статі, майнового стану, соціального походження.

Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених частиною першою цієї статті, не видається.

Поширення і / або демонстрація фільмів, зазначених у частині першій цієї статті, тягне за собою застосування до суб’єктів господарювання, які здійснюють таке поширення і / або демонстрації, адміністративно-господарських санкцій в формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого поширення або демонстрації, вчинене вперше, і в розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожний наступний випадок такого поширення або демонстрації.

Виходячи з викладених норм можна зробити наступні такі висновки:

1. Забороняється розповсюдження і демонстрація фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора і їх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують, визнають правомірним окупацію території України, виробництва після 1 серпня 1991 роки ( ст. 15-1 Закону України «Про кінематографію»).

2. Забороняється трансляція аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних і інформаційно-аналітичних телепередач), одним з учасників якого є особа, внесена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненою на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сферах культури і мистецтв. (Ч. 2 ст. 6 Закону «Про телебачення і радіомовлення»).

3. Забороняється розповсюдження аудіовізуальних творів, в яких заперечується або виправдовується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991. років в Україні (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

4. Забороняється трансляція фільмів, вироблених фізичними і юридичними особами держави-агресора, що не містять популяризації або пропаганди органів держави-агресора і їх окремих дій, вироблені після 1 січня 2014 року. (Ч. 2 ст. 15-1 Закону України «Про кінематографію»).

5. Мовник може транслювати документальні фільми, фільми науково-прикладного характеру, вироблені в Російській Федерації за умови, що такі фільми:
• вироблені до 1 січня 2014;
• не містять популяризації або пропаганди органів Росії і їх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників Росії, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують визнають правомірним окупацію території України;
• не проведені за участю осіб віднесених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Для Телекомпалати України
Експерт Олег Завальнюк