Лист від 13.06.2018 № 2290/1                        

Національне антикорупційне бюро України

Національне агентство з питань запобігання корупції

Генеральна прокуратура України

Національна поліція України

Копія: Прем’єр-Міністру України

В.Б. Гройсману 

Щодо вчинення діяння, яке має ознаки корупційного

 У лютому 2017 року Верховною Радою України був прийнятий та опублiкований, а з 04.06.2017, набув чинності Закон України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (далі – Закон про доступ), метою якого є встановлення правових, економічних та організаційних засад забезпечення доступу до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій.

Статтями 5 – 10 Закону про доступ передбачено необхiднiсть затвердження низки нормативно-правових актів, вiдповiдальнiсть за розробку та подальше прийняття яких покладено на: Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Мінрегіон та НКРЗІ.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону про доступ, на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок зi дня опублікування цього Закону до дати набуття ним чинності, затвердити передбачені цим Законом нормативно-правові акти.

Тобто, Закон надав майже пiвроку Міністерствам на виконання визначеного ним доручення.

Проте, з цілої низки нормативно-правових актів, затвердження яких передбачено Законом про доступ, на цей час прийнято лише два, які віднесені до відання НКРЗІ:

Правила надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2018 р. № 253;

Методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку, що затверджено Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації 10.04.2018 № 203 (зареєстровано Міністерстві юстиції України 27 квітня 2018 р. за № 528/31980).

Порушення норм Закону про доступ, а саме неприйняття передбачених Законом нормативно-правових актів, призводить до створення умов для одержання неправомірної вигоди власників інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, будинкової розподільної мережі, вимагання позадоговірної форми оплати за доступ, обмеження конкуренції на ринку надання телекомунікаційних послуг, а інколи до відверто злочинних дій власників інфраструктури, таких як незаконний демонтаж технічних засобів телекомунікацій або погроза такого демонтажу. Відсутність вказаних вище нормативно-правових актів надає можливість власникам інфраструктури маніпулювати та встановлювати розмір плати за доступ, що значно перевищує граничні тарифи, встановлені у частині сьомій статті 17 Закону про доступ. Таке перевищення граничного тарифу подекуди досягає десятки разів та призводить до отримання десяткiв мiльйонiв неправомiрної вигоди на мiсяць.

Також, не зважаючи на те, що в пункті 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону про доступ для органів місцевого самоврядування міститься рекомендація у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої рішення у відповідність із цим Законом, у більшості містах України і досі діють Положення, затверджені рішеннями міських рад, які також врегульовують питання доступу до інфраструктури, норми яких суперечать Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» та іншому чинному законодавству України та встановлюють додаткові, не передбачені законодавством, вимоги до порядку надання телекомунікаційних послуг.

Згідно статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупцією вважається використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Також, вказаним Законом визначено, що неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Статтею 3 Закону «Про запобігання корупції» до суб’єктів, на яких поширюється його дія віднесено:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

Підсумовуючи, та відповідно до частини першої статті 21 Закону «Про запобігання корупції», повідомляємо про виявлений факт вчинення корупційного правопорушення, предметом якого є створення умов для одержання неправомірної вигоди для власників інфраструктури (в порушення вимог Закону про доступ та доручень КМУ) вчинене шляхом бездіяльності посадовими особами Міненерговугілля, Мінінфраструктури та Мінрегіону з використанням службових повноважень.

Враховуючи, що спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції є: органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Асоціації «Телекомунікаційна палата України», Інтернет Асоціація України, Асоціація правовласників та постачальників контенту  просять вжити заходів, які надані законом щодо притягнення до відповідальності винних у вчиненні діяння, яке має ознаки корупційного.

З повагою

 Тетяна Попова, Голова Ради Асоціації «Телекомунікаційна палата України»                                         

 Наталія Клітна, Голова Правління Асоціації правовласників та постачальників контенту                            

Олександр Федієнко, Голова Правління Інтернет Асоціації України