Фото – Getty Images

27 грудня 2017 р. на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України було оприлюднено для публічного обговорення законопроект, за яким передбачено внесення змін до діючого ЗУ  «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».

Базуючись на здійсненому юридичному аналізі, Телекомпалата України направила листа до Міністерства, у якому виклала ряд принципових зауважень до зазначеного проекту Закону.

Отже, згаданим законопроектом пропонується розширити перелік об’єктів, відносно яких дія Закону про доступ не поширюється. Наприклад: об’єкти, щодо яких здійснюється державна охорона та які забезпечують безпеку держави; об’єкти, на яких встановлено режим секретності; об’єкти, на яких встановлено режим доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах; локомотиви, кабіни управління моторвагонних поїздів, тощо. Виключивши перелічені об’єкти зі сфери впливу Закону, утвориться правовий вакуум для цих об’єктів, тому як єдиний порядок доступу до них відсутній і його поява  не передбачається.

Також законопроектом планується впровадження додаткової погоджувальної системи на отримання технічних умов. Тобто підставою для відмови у наданні доступу стане відсутність «погодження» від трьох органів: Міноборони України, Збройні Сили України та Мінінфраструктури. Окрім того, що ця правка до Закону не лише «ускладнить життя» провайдеру, вона також повністю суперечить Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» і здоровому глузду, тому що у переліку документів дозвільного характеру відсутнє передбачене проектом Закону «погодження» з такими ЦОВВ. Більше того, будь який документ, що має ознаки дозвільного, повинен затверджуватися на рівні Закону, чітко визначати процедуру видачі та перелік ґрунтовних причин для відмови.

Тобто уявімо ситуацію: певний оператор чи провайдер звертається до Міністерства оборони України з проханням надати (цитуємо) «погодження для об’єкту інфраструктури, який забезпечує безпеку держави та на якому використовується спеціальний зв’язок». Яка вірогідність отримання цього «погодження»? Вірно, близька до нуля…

Давайте згадаємо, що найперша мета Закону України «Про доступ до об’єктів інфраструктури» – це розвиток телекомунікаційних мереж, що у свою чергу сприяє прискоренню цифрового розвитку України. Яка мета законопроекту Міністерства інфраструктури України? В пояснювальній записці вказано «…упорядкування питання щодо доступу до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту та електроенергетики, а також забезпечення захищеності об’єктів транспортної інфраструктури…». Проте, відверто кажучи, на даному етапі законопроект передбачає більше плутанини ніж упорядкування.